ТЕСТИ

1. IHeecmveamu доцільно, коли:

2. Якщо в економіці має місце "ефект заощадження", то:

1) CCC-CC3;

2) CCOl;

3) CCCінвестиції суттєво впливають на сукупний попит, обсяг національного виробництва, зайнятість.

Як зазначалося в главі 2, загальний обсяг інвестицій визначається як валові інвестиції. Вони розподіляються на дві групи: одна частка спрямовується на збільшення основного капіталу, інша - на відшкоду­вання його зношення, тобто є амортизацією. Оскільки в кожному періоді знецінюється конкретна частка капіталу, формулу валових інвестицій можна записати так:

де BI - валові інвестиції;

ЧІ - чисті інвестиції;

d- коефіцієнт амортизації;

K - вартість об’єктів основного капіталу;

t - поточний рік. При цьому

Рівняння BI=K_t+ι-(l-(7)∕Kt є базовим для визначення потреби в валових інвестиціях за умов розширеного відтворення, коли має місце нагро­мадження капіталу.

Майже всі інвестиції здійснюються фірмами, а не домашніми господарствами. Але домашні господарства, приймаючи рішення про споживання і заощадження, спрямовують частипу своїх доходів на фінансові ринки, фірми ж звертаються на фінансові ринки за кредитами, використовуючи їх на інвестування.

Отже, інвестиції створюються заощадженнями, а фінансові ринки дають змогу домашнім господарствам перерозподіляти свої доходи в часі.

Сукупний попит на інвестиції залежить від очікуваної норми чистого прибутку (ОНЧП) і відсоткової ставки (BC).

Сутність впливу цих факторів на інвестиційний попит полягає у слідуючому.

По-перше, фірми інвестують з метою одержання чистого прибутку. Інвестиції будуть приносити чистий прибуток лише тоді, коли на одиницю інвестиційних витрат підприємство матиме більші прибутки в кожному наступному році, тобто якщо зростає капіталовіддача. Запишемо рівняння:

де чи - чистий прибуток;

Але інвестори спираються не на фактичний, а на очікуваний чистий прибуток (ОЧП). З урахуванням необхідності зростання капіталовіддачі можна записати формулу очікуваної норми чистого прибутку:

Отже, з вище наведеного можназробити висновок, що головним фактором мотивації до Інвестування е рівень очікуваної норми чистого прибутку.

По-друге, інвестиційні виграти пов’язані з джерелом їх фінансування. Досить поширеним джерелом фінансування інвестицій є банківський кредит. Тому важливу роль у динаміці інвестицій відіграє відсоткова ставка. Якщо очікувана норма чистого прибутку - це мета інвестування, то відсоткова ставка - це ціна інвестицій, яку фірма повинна сплатити, щоб позичити грошовий капітал, необхідний для придбання реального капі­талу. Для прийняття рішення інвестори зіставляють очікувапу норму чистого прибутку і відсоткову ставку. Якщо відсоткова ставка нижча від очікуваної норми чистого прибутку, то інвестиції будуть прибутковими, на них виникає попит. Якщо, навпаки, - інвестиції будуть збитковими, попиту на них не буде.

У прийнятті інвестиційних рішень суттєву роль відіграє не номінальна, а реальна відсоткова ставка. Номінальна ставка визначається в поточних цінах, реальна відсоткова ставка — це номінальна ставка скоригована з урахуванням інфляції.

Аби пояснити різницю між номінальною і реальною відсотковою ставками, розглянемо приклад. Припустимо, фірма приймає рішення інвестувати, для чого бере позику за умови номінальної ставки відсотка 9 %. Це означає, що розмір боргу банку збільшується щорічно на 9 %. Але якщо ціни зростають, припустимо, на б % у рік, то гроші, які фірма повертає банку за кредит, щорічно втрачають 6 % своєї вартості (знецінюються). З кожним роком борг фірми в грошовому вимірі зростає на 9 %, але купівельна спроможність цих грошей на 6 % щорічно падає. Реальна ставка відсотка, таким чином, дорівнює 3 % - це різниця між номінальною відсотковою ставкою і темпом інфляції:

де;реальна і номінальна відсоткові ставки;

ТІ - темп інфляції, в %.

Розглянемо ще один приклад. Припустимо, що ставка відсотка та темп інфляції становлять однаково по 15 %. Якщо фірма бере у позику 2000 грн. сьогодні, то наступного року вона зобов’язана поверпути 2300 грн. Проте внаслідок інфляції реальна вартість 2300 грн. Наступного року буде такою самою, як 2000 грн. сьогодні. Отже, насправді фірма повертає борг на ту саму суму реальних благ. У цьому випадку відсоткова ставка у вигляді реальних товарів (реальна ставка) дорівнює пулю, а не 15 %.

Зазначимо, що реальна відсоткова ставка вимірює дійсні виграти на одержання позики. Тому інвестиції залежать від реальної, а не від номінальної ставки відсотка. Концепція реальної відсоткової ставки пояснює парадокс значних за обсягом інвестицій за умов високих номі­нальних відсоткових ставок і високих темпів інфляції: реальні ставки відсотка стають тоді низькими.

Зв’язок між реальною відсотковою ставкою і інвестиціями виражається формулою:

Це рівняння показує, що інвестиції е функцією відсоткової ставки.

Із зростанням реальної ставки відсотка попит на інвестиції скоро­чується тому, що вони стають дорожчими.

Графіки функції попиту на інвестиції залежно від розгляпутих двох факторів - очікуваної норми чистого прибутку і реальної відсоткової ставки - зображені на рис. 4.6 і 4.7, де Шо - сукупний попит на інвестиції.

Із наведених графіків видно, що між інвестиційним попитом і очікуваною нормою чистого прибутку іспує пряма залежність, а між інвестиційним попитом і відсотковою ставкою - обернена.

У макроекономічному аналізі базовою моделлю інвестиційного попиту с модель, в якій інвестиції с функцією відсоткової ставки. В такій моделі відсоткова ставка є основним фактором, який визначає інвестиційний по­пит, а очікувана норма чистого прибутку с сталою величиною і диференціюється за окремими інвестиційними проектами. У графічній формі ця модель має такий вигляд:

Рис. 4.8. Сукупний попит на інвестиції

Як видно із рис. 4.8, на горизонтальній осі графіка інвестиційного попиту відкладена вартість інвестиційних проектів, які об’єднані в окремі групи залежно від рівня очікуваної норми чистого прибутку.

Перша - вартістю 50 грошових одиниць з ОНЧП - 10%

Друга - вартістю 150 грошових одиниць з ОНЧП - 6%

Третя - вартістю 200 грошових одиниць з ОНЧП - 3%.

Сумарна вартість всіх інвестиційних проектів становить 400 грошових одиниць.

На вертикальній осі графіка відкладена реальна відсоткова ставка.

Тепер розглянемо залежність інвестиційного попиту від відсоткової ставки за даної пропозиції інвестиційних проектів за умов, що очікувана норма чистого прибутку для кожної групи інвестиційних проектів не змінюється.

Якщо BC_p = 12 %, то інвестиційний попит відсутній. Це пояснюється тим, що серед усіх запропонованих економікою інвестиційних проектів ОНЧП < BC.

Якщо BC_p знизиться до 8 %, то виникає інвестиційний попит вартістю 50 грошових одиниць. Це пояснюється тим, що лише серед інвестиційних проектів першої групи ОНЧП > BC_p, тобто 10 % > 8 %

Якщо BC_p знизиться до 4 %, то інвестиційний попит збільшиться до 200-т грошових одиниць. Це пояснюється тим, що ОНЧП перевищує BC вже по першій і другій групах інвестиційних проектів, тобто 10%i6%>4%.

Якщо BC_p знизиться до 2 %, то інвестиційний попит збільшиться до 400-т грошових одиниць, оскільки за інвестиційними проектами всіх груп ОНЧП перевищує BC_p, тобто 10 %, 6 % і 3 % > 2 %.

Отже, доцільність інвестування і інвестиційний попит виникають за умов, коли ОНЧП > BC При заданому рівні ОНЧП чим нижча BCp, тим більший попит на інвестиції. Тому крива інвестиційного попиту набуває вигляду негативно похилої лінії.

Крім відсоткової ставки на інвестиційний попит впливають фактори, які змінюють рівень очікуваної норми чистого прибутку за даної відсотко­вої ставки. Умовно назвемо ці фактори невідсотковими. До них належать:

Технологічні зміни. Технічний прогрес, тобто розробка нового більш продуктивного устаткування, зменшує середні витрати на виробництво продукції або підвищує її якість. Внаслідок цього зростає норма чистого прибутку від інвестування, що викликає зростання інвестиційного попиту за даної відсоткової ставки.

Рівень забезпеченості основним капіталом. Від того, якою мірою кожна галузь виробництва забезпечена основним капіталом, залежить очікувана норма чистого прибутку від додаткових інвестицій. Якщо виробничі потужності певної галузі задовольняють попит на її продукцію, то інвестування буде стримуватися. Недостатність.виробничих потужностей стимулює збільшення інвестицій з метою нарощування виробництва відповідно до попиту.

Витрати на придбання, експлуатацію та обслуговування устаткування. Якщо ці витрати скорочуються, то очікувана норма чистого прибутку збільшується, а інвестиційний попит зростає. І навпаки.

Податки на підприємця. Приймаючи інвестиційні рішення, підприємці розраховують на очікуваний прибуток після сплати податків. Тому збільшення податків депресивно впливає на інвестиції. І навпаки.

Очікування. Як уже зазначалось, метою інвестування е чистий прибуток. Інвестиції - це насамперед ризик стосовно того, що доход від них перевищить витрати на них. Якщо економічні умови в країні

погіршуються, фірми утримуються від інвестицій. Навпаки, коли фірми сподіваються на пожвавлення в недалекому майбутньому, попит на інвестиції зростає. Крім того, якщо фірми очікують, що зростання виробництва товару призведе до різкого скорочення попиту на нього навіть при зниженні ціни, то немає стимулів вкладати у виробництво цього товару інвестиції. І навпаки.

Вплив не відсоткових факторів на інвестиційний попит графічно показаний на оис. 4.9.

Невідсоткові фактори збільшують або зменшують сукупний попит на інвестиції, перемішуючи криву попиту на інвестиції вправо чи вліво. На відміну від них, відсоткова ставка викликає зміщення по самій кривій попиту на Інвестиції.

Існує безпосередня пряма залежність між інвестиціями і валовим внутрішнім продуктом (ВВП). У макроекономічній теорії розглядається спрощений графік інвестицій, зображений на рис. 4.10. Лінія BIi свідчить, що внаслідок технічного прогресу інвестиції використовуються настільки ефективно, що навіть один і той самий їхній обсяг забезпечує зростання ВВП.

У дійсності графік інвестицій може злегка підніматися, як це показано лінією BI₂. Таке зображення інвестицій більш реально відбиває економічні процеси, коли для зростання ВВП потрібні більші обсяги інвестицій, навіть при досить високій ефективності використання основного капіталу. Це пояснюється хоча б тим, що підвищення ефективності використання основного капіталу можливе за умов упровадження прогресивних технологій, а для цього, в свою чергу, виникає необхідність збільшення інвестиційних витрат.

При цьому, чим вища ефективність інвестиційних витрат, тим більш похилим є графік інвестицій. Наприклад, лінія Від свідчить, що інвестиції використовуються менш ефективно, ніж за умов зростання їхніх обсягів (лінія Віз).

Отже, можна зробити висновок, що, чим більш похила лінія інвестицій, тим більш ефективною є економіка країни, тим менші прирости обсягів

інвестицій забезпечують більші прирости ВВП. І навпаки, чим більш круто піднімається вгору лінія інвестицій, тим більший приріст їхніх обсягів забезпечує менші прирости ВВП, а значить інвестиції витрачаються неефективно.

Інвестиції є найбільш мінливим компонентом сукупних витрат. До факторів, які впливають на мінливість інвестицій, в першу чергу належать такі:

Тривалість строку служби інвестиційних товарів. Тому закупки нових інвестиційних товарів можуть бути відкладені, що зменшить інвестиції. Оптимістичні прогнози можуть вплипути на прийняття рішення про модернізацію, нове будівництво, що призведе до зростання інвестицій.

Нерегулярність інновацій. Значні нововведення виникають нерегуляр­но, це, в свою чергу, впливає на мінливість інвестицій.

Поточні прибутки є дуже мінливими. Підприємства інвестують лише тоді, коли відчувають, що інвестування буде прибутковим. Між тим поточний прибуток дуже часто змінюється, тому й інвестиційні стимули мінливі. Крім того, прибуток є основним джерелом інвестицій, а значить його нестабільність посилює мінливість інвестицій.

Мінливість очікування. За умов тривалого строку служби основного капіталу прийняття інвестиційних рішень здійснюється виходячи з очікуваного чистого прибутку. Фірми прогнозують умови інвестування, переглядають деякі події, що можуть призвести до значних змін умов підприємництва в майбутньому. Суттєво впливають на рішення фірм про інвестування також внутрішньополітичні зміни, розробка нових джерел енергії, демографічні зміни і пов’язані з ними зміни в попиті, зміни в законодавстві, страйки, зміни державної економічної політики тощо. У зв’язку з цим на особливу увагу заслуговують фондові біржі, які є показниками загальної стабільності підприємництва. Підвищення курсу акцій на біржі надає впевненості в майбутньому і навпаки.