Види інфляції

Поняття інфляції містке та багатопланове є декілька видів ін­фляції.

Залежно від причин, які викликають інфляцію наявні:

Інфляція попиту — спостерігається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки, а тому ціни, що намагаються зрівноважити пропозицію і попит, зростають.

Інфляція попиту безпосередньо пов’язана з дією монетарних факторів, насамперед — з надлишковою емісією грошей, яка призводить до перевищення попиту над існуючою пропозицією товарів та послуг.

Інфляція попиту, як правило, виникає в умовах повної зайня­тості та повної завантаженості виробничих потужностей. У цих умовах зростання попиту не супроводжується еластичним роз­ширенням пропозиції, тому ціни зростають (рис. 9.1).

Як бачимо на рис. 9.1, зростання сукупного попиту (криві AD₁ та AD₂) призводить до інфляційного зростання ціни при сталому об’ємі виробництва Q₁ - Q₂.

До причин інфляції попиту можна віднести наступні:

— розширення соціальних та військових державних замов­лень;

— зростання попиту на засоби виробництва в умовах майже повної завантаженості виробничих потужностей;

— зростання доходів населення в результаті узгоджених дій профспілок тощо.

Рис. 9.1. Інфляція попиту

Інфляція витрат (або інфляція пропозиції) — виникає через зростання витрат у періоди високого безробіття і неповного ви­користання виробничих ресурсів.

Інфляційний процес розвивається під впливом ряду немонета- рних факторів, що зумовлюють зростання цін через збільшення витрат виробництва і собівартості продукції (рис. 9.2).

До причин інфляції витрат (пропозиції) можна віднести на­ступні:

— державна фінансова політика та політика ціноутворення;

— зростання цін на сировину (економіка, яка не має резерву ресурсів більш схильна до інфляції);

— збільшення податків;

— боротьба профспілок за підвищення заробітної плати.

Інфляція витрат, як правило, супроводжується падінням виро­бництва, таке явище дістало назву стагфляції. Вона виникає, ко­ли одночасно зростають ціни і безробіття та скорочується вироб­ництво.

Залежно від темпу приросту цін інфляцію можна поділити на такі види:

Помірна (повзуча) інфляція — коли річний приріст цін скла­дає не більше 10 %. Характеризується прискореним нагрома­дженням грошей в обігу без помітного підвищення цін, що спо­стерігається на початку розвитку інфляційного процесу. В цілому не має негативних наслідків для економічних суб’єктів.

Галопуюча інфляція — коли річний приріст цін вимірюється десятками або сотнями відсотків (від 20 % до 300 % на рік). Ін­фляція виходить з-під контролю держави, різко впливаючи на всі сфери економіки та соціального життя.

Гіперінфляція — коли річний приріст цін вимірюється тися­чами або мільйонами відсотків на рік. Інфляція стає некерова- ною, гроші втрачають здатність виконувати свої функції, почина­ється натуралізація господарських зв’язків, порушуються фінан­совий та кредитний механізми, розвиваються стихійні процеси в економіці.

Залежно від можливості передбачати зростання цін виділяють:

Очікувану інфляцію — спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою, тому вона очікувана і можне бути врахована заздалегідь.

Неочікувану (непередбачену) інфляцію — є результатом не­передбачених змін в економіці, наслідком виникнення незапла- нованих змін у сукупному попиті та пропозиції. Характеризуєть­ся різким стрибком цін, що негативно впливає на грошовий обіг та систему оподаткування.

За характером перебігу інфляція може бути:

Збалансованою інфляцію — помірне, найчастіше передбачене зростання цін, не впливає на загальний обсяг виробництва чи пе­рерозподіл доходів. Характеризується незначним, помірним рос­том цін одночасно на всі товари та послуги. Проте така інфляція дуже рідкісна.

Незбалансованою інфляцією — являє собою різні темпи зро­стання цін на різні товари та послуги. Впливає на затрати та по­датки.

За характером інфляційного процесу або знецінення грошей буває:

Відкрита інфляція характеризується зростанням цін на віль­ному ринку при невтручанні держави у процес їх формування. Найбільш відчутна у монополізованих секторах економіки.

Прихована інфляція — збереження сталих цін та заробітної плати при зростанні продуктивності праці; зниження якості това­рів та послуг при сталому рівні цін; зростання рівня державних роздрібних цін через вільно вибраний споживчий кошик.

Придушена інфляція — проявляється у зростанні незадоволе- ного попиту та грошових заощаджень населення, які не знаходять реалізації.