ВИСНОВКИ

Інфляція — це стійке самовідтворюване зростання середнього рі­вня цін на всі товари і послуги. Протилежний процес стійкого і три­валого зниження цін називається дефляцією. Інтенсивність інфляції вимірюють за допомогою показника темпу (рівня) інфляції.

Форми прояву інфляції класифікують за різними критеріями: за інтенсивністю розвитку розрізняють помірну (повзучу), галопуючу та гіперінфляцію; за механізмом розвитку — інфляцію попиту та ін­фляцію витрат; за масштабами — регіональну, національну, світову; за впливом держави — контрольовану, неконтрольовану, відкриту, пригнічену; за мірою передбачення — очікувану та неочікувану.

Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат утворює інфля­ційну спіраль. Ситуація, коли загальний рівень цін зростає одночас­но зі скороченням рівня виробництва, називається стагфляцією.

Концепції інфляції поділяють на неекономічні, прихильники яких вбачають причини інфляції у природних або політичних поді­ях, та економічні — немонетарні та монетарні. Економічні немонета- рні концепції пов’язують першопричини інфляції з економічними процесами, які або не викликані зростанням грошової маси, або зрос­тання грошової маси є лише умовою розгортання даних процесів. Монетарна концепція пов’язує інфляцію передусім з політикою центрального банку, який контролює грошову базу.

Інфляція знижує реальну вартість грошових залишків. Домогос- подарства сплачують інфляційний податок, коли витрачають все бі­льше грошових засобів на придбання того самого набору товарів.

До негативних наслідків інфляції відносять: витрати, пов’язані з грошовими операціями („ефект стоптаних черевиків“); часте кори­гування цін („витрати меню“); постійні зміни відносних цін; зміну податкових зобов’язань через відсутність індексації податків; дові­льний перерозподіл багатства.

Зв’язок інфляції і безробіття характеризує крива Філліпса. У ко­роткостроковому періоді між рівнем інфляції і рівнем безробіття іс­нує обернена залежність, яка створює дилему компромісного вибору для державної політики, у довгостроковому періоді безробіття пря­мує до природного рівня і не залежить від інфляції.

Антиінфляційна політика пов’язана передусім з жорсткою фіска­льною і монетарною політикою, з подоланням дефіциту бюджету, стабілізацією обмінного курсу. Важливою умовою успіху антиінф- ляційної політики є довіра населення до уряду.