ВИСНОВКИ
Модель ISLM (Хікса-Хансена) є моделлю загальної макроекономічної рівноваги, яка враховує взаємозалежність всіх ринків.
Крива IS характеризує множину рівноважних станів на товарних ринках.
Вони відповідають парним значенням рівня національного доходу та процентної ставки, за яких на товарних ринках встановлюється рівновага. Процентна ставка та рівень ВВП виступають в моделі рівноваги товарного ринку як ендогенні змінні. Їх коливання спричиняє рух точки рівноваги вгору або вниз по кривій IS. IS зрушується і може змінювати кут нахилу під впливом екзогенних чинників — очікуваної граничної ефективності капіталу та граничної схильності до споживання, котра визначає величину мультиплікатора, а також інструментів фіскальної політики.Крива LM характеризує множину рівноважних станів на ринку грошей. Вони відповідають парним значенням рівня національного доходу та процентної ставки, за яких попит на реальні грошові залишки відповідає їх пропонуванню. Положення кривої LM залежить від величини реальної грошової маси в економіці. Вона зрушується під впливом змін грошового пропонування. Коливання величини реальних грошових залишків можуть бути викликані трьома екзогенними чинниками: заходами монетарної політики центрального банку, зміною рівня цін або зміною переваг ліквідності.
Загальна економічна рівновага — спільна рівновага товарного і грошового ринків — встановлюється у точці перетину кривих IS і LM, що відповідає єдиній парі значень доходу і процентної ставки, за яких має місце рівновага на обох ринках. У цій точці заплановані заощадження дорівнюють запланованим інвестиціям, а потрібна кількість грошей дорівнює фактичному їх пропонуванню.
Модель ISLM застосовується представниками різних економічних течій для аналізу реакції економічної системи на вплив різноманітних чинників, насамперед інструментів фіскальної і монетарної політики. Ефективність фіскальної і монетарної політики визначається двома основними чинниками: чутливістю попиту на гроші та чутливістю інвестицій до змін процентної ставки.
Модель ISLM надає теоретичне обгрунтування положення і нахилу кривої сукупного попиту і сприяє більш глибокому розумінню чинників, що впливають на нього.