3. Економічний прибуток

а). Економічний або чистий прибуток - це те, що залишається після вирахування усіх альтернативних витрат: явних і неявних витрат на заробітну плату, ренту, процент та нормальний прибуток із загального виторгу фірми.

Прибуток – це віддача від застосування дуже специфічного людського ресурсу – підприємницьких здібностей. Підприємець є носієм підприємницьких здібностей і в зв`язку з цим виконує дуже важливі економічні функції:

· виявляє ініціативу у поєднанні ресурсів в ефективну комбінацію для виробництва товарів або послуг;

· приймає основні, принципово важливі, нешаблонні рішення в управлінні фірмою;

· запроваджує нововведення у формі нової продукції або нових технологічних процесів;

· несе відповідальність за економічний ризик, пов`язаний з цими функціями.

Частину віддачі на зусилля підприємця називають нормальним прибутком. Це мінімальний очікуваний доход, який спонукає людину до застосування своїх підприємницьких здібностей і утримує її у цій сфері діяльності. Виплата цього нормального прибутку є витратами.

Але загальний виторг може перевищувати суму явних та неявних витрат. Цей надлишок, що не є витратами, теж присвоюється підприємцем тому, що його джерелами є результат застосування підприємницьких здібностей у вигляді:

1) ризику, на який наражається підприємець, який функціонує у динамічному, а отже у невизначеному середовищі, або який здійснює нововведення;

2) здобуття монопольної влади.

б) У чисто конкурентній статичній економіці чистий прибуток буде дорівнювати нулю. Під статичною економікою розуміють таку економіку, в якій всі основні параметри - пропозиція ресурсів, технологія і смаки споживачів - постійні та незмінні. Статична економіка - це економіка, в якій не відбувається змін, тобто усі показники витрат і дані про пропозицію з одного боку та попит і виторг – з іншого, є постійними.

Через статичну природу вказаних даних, економічне майбутнє повністю прогнозоване, а отже, не має економічної невизначеності. Статичний характер такого суспільства виключає інноваційні зміни. Усі витрати - явні і неявні - відшкодовуються у тривалому періоді, отже, не залишається жодного надлишку у формі чистого прибутку. Тому висновок один - чистий економічний прибуток є продуктом функціонування динамічної економіки і притаманній їй невизначеності.

У динамічній економіці майбутнє завжди невизначено. Тому підприємець повинен ризикувати, тому прибуток можна розглядати як винагороду за ризик.

Оскільки чистий прибуток пов`язується з ризиком та невизначеністю, розрізняють застрахований і незастрахований ризик.

Застрахований ризик це ризик згубних наслідків, якого можна уникнути, захистившись від нього шляхом страхування.

Проте, саме незастрахований ризик з боку підприємця є потенційним джерелом економічного прибутку. Незастрахований ризик - це неконтрольовані та не передбачувані зміни у попиті (виторг) і пропозиції (витрати). Прибутки та збитки можна пов`язувати з незастрахованим ризиком, що виникає внаслідок циклічних, структурних і політичних змін.

Невизначеності, які були щойно розглянуті, є для фірми зовнішніми чинниками. Ще одна риса динамічної економіки інновації пов`язана з ініціативою підприємця. Ділові підприємства свідомо запроваджують нові методи виробництва і розподілу, щоб знизити витрати виробництва і освоїти нові види продукції з метою зміни співвідношення витрат і виторгу, щоб отримати більший прибуток.

За конкурентних умов і відсутності законодавства про патенти, економічний прибуток від інновації буде тимчасовим. І все ж інновації будуть завжди існувати у прогресивній економіці, бо нові успішні інновації замінюють застарілі моделі, прибуток від яких усуває конкуренція.

Наявність монополії в тій чи іншій формі є кінцевим джерелом економічного прибутку. Монополіст, внаслідок своєї спроможності обмежувати обсяги виробництва і не допускати конкурентів у галузі, може постійно утримувати ціни, вищі за конкурентні та привласнювати економічний прибуток за умови, що попит безпосередньо пов`язаний з витратами.

Ризик, притаманний динамічному і невизначеному економічному середовищу, і здійснення інновацій соціально потрібні функції. І навпаки, суспільна необхідність монопольних прибутків сумнівна, тому що монопольні прибутки ґрунтуються на обмеженому виробництві та на нераціональному розподілі ресурсів.

в). Прибуток - генератор ринкової економіки. Саме прибуток впливає і на ступінь використання ресурсів, і на розподіл ресурсів серед альтернативних напрямків використання.

Основними функціями прибутку є :

· спонукання до збільшення національного обсягу виробництва. Очікування прибутку спонукає фірми до інновацій, а інновації - до збільшення інвестиційних витрат, що збільшує обсяг виробництва мультиплікативного характеру;

· спонукання до ефективного розподілу ресурсів серед альтернативних видів виробництва. Підприємці намагаються отримати прибуток і уникнути збитків. Поява економічного прибутку в якій-небудь галузі спонукає підприємців виробляти більшу кількість продукту цієї галузі і збільшити витрати ресурсів на цей продукт.

Поява збитків спонукатиме підприємців відмовлятися від виробництва збиткового продукту, а ці явища залежать від того, за що споживачі платять більше, а за що платити не хочуть. Так виробництво спрямовується на краще задоволення потреб суспільства.