Розрахунки чеками

Розрахунковий чек – документ, що містить нічим не обумовле­не письмове розпорядження власника ра­хунку (чекодавця) банку переказати вказа­ну у чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателю).

Платником за чеком може бути лише банк, в якому чекодавець має грошові кошти на рахунку, якими він може розпоряджатися. Чеки поділяються на два види:

• чеки для розрахунків між юридичними особами;

• чеки для розрахунків між фізичними та юридичними особами.

Чеки формуються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів.

Строк дії чекової книжки, що застосовується в розрахунках між юридичними особами, один рік. За погодженням з банком строк дії невикористаної чекової книжки може подовжуватися. Строк дії чека з такої книжки — 10 днів, не враховуючи дня його випи­ски. Строк дії розрахункового чека, виданого фізичній особі для розрахунків з юридичною, — три місяці.

У розрахунках фізичної особи з підприємствами чеком дозво­ляється отримувати чекодавцем здачу готівкою, але не більше 20 % від суми чека. Якщо сума здачі більша, то чек потрібно пе­реоформити. Невикористаний чек його власник може здати в банк для зарахування грошей на рахунок або отримання готівки. На юридичних осіб це не поширюється.

Ліміт чекової книжки – це максимальна сума, на яку платник мо­же виписати чек (чеки) з цієї книжки.

Банк видає чекову книжку клієнту на підставі його заяви. Для забезпечення платежів по чеках грошові кошти в сумі ліміту че­кової книжки на основі платіжного доручення депонуються на окремому рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки». Депоновану суму банк списує з рахунку підприємства або видає на цю ціль кредит. Власник книжки повинен вести облік залишку вільного ліміту по ній і не має права виписувати чеки на суму, яка перевищує цей залишок. Чеки, виписані після гранич­ного строку, є недійсними.

Розрахунки чеками за матеріальні цінності і послуги прово­дяться у такому порядку:

1. Покупець подає у свій банк заяву на отримання чекової книжки і платіжне доручення на депонування коштів.

2. Банк покупця бронює кошти на окремому рахунку, виписує чекову книжку.

3. Покупцю видають чекову книжку.

4. Відвантаження товарів і пред'явлення документів, які це підтверджують.

5. Покупець оформляє чек на продавця, виводить залишок у корінці чека.

6. Продавець пред'являє чек разом з реєстром чеків у свій банк, реєстр чеків затверджується підписом та печаткою чекоодержувача.

7. Банк продавця пред'являє чек для оплати банку покупця — інкасування чеків, що є розпорядженням на списання коштів з рахунка клієнта для оплати за товар або послуги.

8. Банк покупця списує суму з рахунку покупця за рахунок коштів, заброньованих раніше. Якщо і покупець обслуговується цим самим банком, гроші списуються з рахунку, де вони були задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки», і зараховуються на рахунок постачальника.

Якщо ж постачальник і покупець обслуговується різними бан­ками, то після перевірки правильності заповнення реквізитів че­ків і реєстру банк на підставі першого примірника, тобто оригі­нала реєстру, оприбутковує суму чеків на позабалансовому рахунку «Реєстри чеків, що очікують оплату», а самі чеки разом з другим і третім примірниками реєстру направляються до банку покупця. На основі цих документів гроші списуються з рахунку, де вони задепоновані на рахунку «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки».

9. Кошти перераховують на рахунок продавця.

10. Банк покупця та банк продавця дають виписки своїм клієн­там. Останній примірник реєстру (четвертий) повертається по­стачальнику з відміткою банку про інкасування чеків. Оплачені чеки разом з одним примірником реєстру залишаються в банку платника; один примірник реєстру видається платнику.