З

Забалансові операції (забалансовые операции) – операції за балансовими розрахунками, що не відображаються у балансі банку. До таких операцій належать інкасо цінних паперів, зберігання банківської звітності і цінних паперів, операції зі зберігання грошей і цінностей (складські операції).

Забезпеченість кредиту (обеспеченность кредита) – один з основних принципів банківського кредитування, що означає сукупність умов, зобов’язань, які дають кредитору впевненість у тому, що борг буде повернутий.

Забезпечення (обеспечение) – сукупність заходів і коштів, створення умов, що сприяють нормальному здійсненню економічних процесів, реалізації запланованих програм, проектів, підтримці стабільного функціонування економічної системи та її об’єктів, усуненню порушень нормативних актів.

Забезпечення грошей (обеспечение денег) – сукупність матеріальних та інших благ, які знаходяться у сфері обігу і служать матеріальною основою обігу нерозмінних грошових знаків. Проблема забезпечення їх зводиться до постійного розширення товарного наповнення сфери обігу з одного боку і підтримання грошової маси в обігу на об'єктивно потрібному рівні – з другого.

Забезпечення кредиту (обеспечение кредита) – товарно-матеріальні цінності, які служать кредиторові заставою повного і своєчасного повернення боржником одержаних у позику засобів та оплати йому належних процентів. Кредит забезпечують: відповідні гарантії, документи, наявні депозити, комерційні векселі тощо.

Заборгованість за відсотками (задолженность по процентам) – сума процентів, нарахована на розмір заборгованості з основного боргу і ще не виплачена на певну дату.

Заборгованість капітальна ( задолженность капитальная) – зовнішня заборгованість, за якою термін оплати ще не настав.

Заборгованість кредиторська ( задолженность кредиторская) – гроші, що підлягають поверненню підприємством (фірмою) юридичним чи фізичним особам, у яких позичені і яким вони не виплачені.

Заборгованість пролонгована (задолженность пролонгированная) – заборгованість господарської організації щодо позик, наданих банком, сплату яких відстрочено на певний термін. Пролонгування здійснюється банком щодо позик, забезпеченими матеріальними цінностями.

Заборгованість прострочена (задолженность просроченная) – 1. Заборгованість підприємств і організацій різних форм власності, а також окремих громадян установами банку щодо кредиторів, строк сплати яких настав, або минув. 2. Заборгованість юридичних або фізичних осіб підприємствам, організаціям, установам тощо щодо податкових платежів, відрахувань від прибутку за товари, надані послуги або виконані роботи, строк сплати яких настав або минув.

Заборона (запрещение) – неможливість виконання конкретних дій, робіт, операцій, зумовлена законодавчими, нормативними документами або рішенням відповідних керівників.

Забороні тарифи (запретительные тарифы) – високі ставки ввізного мита, встановлені з метою захисту внутрішнього ринку від ввезення окремих іноземних товарів.

Загальна власність (общая собственность) – спільна колективна власність кількох власників майнових цінностей.

Загальна рентабельність (общая рентабельность) – узагальнений показник економічної ефективності підприємства, галузі, що дорівнює відношенню валового (балансового) прибутку, отриманого за певний період ( як правило, за рік), до середньої вартості основних фондів і нормативної частини обігових коштів за цей період.

Загальне замовлення (общий заказ) – замовлення на поставку продукції, товарів на обумовлену суму у межах встановленого часу без конкретизації обсягів і терміну поставки.

Загальний дохід (общий доход) – добуток кількості проданого товару на середню ціну одиниці проданого товару, тобто грошову виручку від продажу.

Загальний еквівалент (общий эквивалент) – товар, який уособлює вартісні якості всіх інших товарів, на який вони обмінюються.

Загальний кліринг (общий клиринг) – залік чеків через Лондонську рахункову палату.

Загальний обсяг попиту (общий объем спроса) – сумарна величина попиту покупців на даний товар, сукупний попит на товар.

Загальний прибуток (общая прибыль) – різниця між загальним доходом і загальними витратами.

Загальновиробничі витрати (общепроизводственные расходы) – витрати на загальне обслуговування. Організацію виробництва та управління виробничими підприємствами. Вони входять до складу калькуляції витрат на виробництво окремих видів продукції пропорційно до прямих витрат. Такі витрати називають також загальногосподарськими.

Загальне управління якістю (общее управление качеством) – програми, які спрямовані на безпосереднє підвищення якості товарів, послуг та маркетингової діяльності.

Задоволення споживача (удовлетворение потребителя) – ступінь збігу властивостей товару, які суб’єктивно спрямовуються клієнтом, з очікуваннями, що пов’язані з цим товаром.

Задаток (задаток) – гарантований внесок у вигляді грошової суми або майнових цінностей, що передаються однією юридичною (фізичною) особою іншій як гарантія виконання прийнятих цією особою зобов’язань стосовно тієї, яка отримує задаток.

Задачі економічні (задачи экономические) – задачі, що розв’язуються у процесі економічного аналізу, планування, проектування, пов’язані з визначеннями невідомих величин на основі вихідних даних.

Зайнятість (занятость) – участь населення у трудовій діяльності, включаючи навчання, службу в армії, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та людьми похилого віку.

Зайнятість населення (занятость населения) – показник участі працездатного населення в народному господарстві.

Закладні листи (закладные письма) – один із видів довготермінових цінних паперів, що випускається іпотечними банками під заставу земельних ділянок, будинків та іншого нерухомого майна та приносять доход у вигляді процентів.

Закон (закон) – ухвалений в установленому конституцією порядку нормативний акт найвищого органу державної влади, що регламентує найважливіші суспільні відносини і має найвищу юридичну силу щодо актів інших державних органів.

Закон вартості (закон стоимости) – закон, за яким виробництво та обмін товарів (послуг) здійснюється відповідно до суспільно необхідних затрат праці. Ці затрати є визначальними для встановлення ціни, одержання прибутку і забезпечення стабільного становища на ринку.

Закон грошового обігу (закон денежного обращения) – економічний закон, який вимагає, щоб в обігу в кожний даний момент знаходилась лише певна об'єктивно зумовлена кількість грошей. При появі в обігу значної кількості зайвих грошей відбувається їх знецінення і настає інфляція. Тому дотримання вимог цього закону є важливим завданням грошово-кредитної політики держави та банківської системи.

Закон Енгеля (закон Энгеля) – полягає в тому, що за постійних цін і демографічних змінних (розмір, склад сім’ї) збільшення доходу призводить до зниження частини споживчих витрат на предмети першої необхідності й зростання частини витрат на предмети розкоші.

Закон конкуренції (закон конкуренции) - закон економічного суперництва між товаровиробниками, підприємцями, фінансистами та іншими учасниками ринку, який полягає у прагненні забезпечити собі найвигідніші умови виробництва та збуту товарів (послуг), користування і завоювання кращого становища на ринку капіталу.

Закон попиту (закон спроса) – закон, згідно з яким зростання цін призводить до зниження величини попиту на товари за інших рівних умов.

Закон пропозиції (закон предложения) – закон, згідно з яким зростання цін на товари призводить до збільшення обсягу пропозиції цього товару за інших рівних умов.

Законні платіжні засоби (законные платежные средства) – грошові знаки, які згідно з чинними в країні законами є обов’язковими до прийнятому як засобу платежу на території даної країни. До них належать банківські білети (банкноти) центрального банку країни, казначейські білети, розмінна монета.

Закордоні інвестиції (зарубежные инвестиции) – довгострокові вкладення приватного або державного капіталу за кордоном у підприємства різних галузей економіки з метою отримання прибутку.

Закрита акціонерна компанія (закрытая акционерная компания) - акціонерна компанія, товариство, підприємство, акції яких можуть переходити від однієї особи у власність до іншої тільки з дозволу більшості акціонерів, якщо інше не зазначено в статуті компанії.

Закрита підписка (закрытая подписка) – 1. Приватний розподіл (без оголошення) цінних паперів між невеликою кількістю інвесторів. 2. Розподіл випущених цінних паперів тільки серед засновників або за їх рішенням серед залучених інвесторів.

Закрите депонування (закрытое депонирование) – збереження банком цінностей клієнта, які не розглядаються як капіталовкладення.

Закритий ринок (закрытый рынок) – ринок із встановленими тісними комерційними зв’язками між продавцями і покупцями, проникнення нових осіб на який заважають різні бар’єри.

Закриті торги (закрытые торги) – торги, на яких відбувається продаж – купівля товару на конкурентних засадах, для вузького (заздалегідь визначеного) кола покупців або без участі покупців.

Закриття рахунків (закрытие счетов) – закінчення дії розрахункових і поточних рахунків на підставі заяви юридичних чи фізичних осіб, на ім’я яких відкриті ці рахунки, або за рішенням судових органів чи самих банків за наявності на те підстав.

Закупівля (закупка) – придбання товарів за кордоном або у власній країні великими партіями, у великій кількості. З., що здійснюється державними органами, називаються державними.

Залежність (зависимость) – стан економічного суб’єкта, за якого його існування і діяльність залежить від матеріальної і фінансової підтримки або взаємодії з іншими суб’єктами.

Залишкова вартість основних засобів (остаточная стоимость основных средств) – вартість основних засобів, фондів з врахуванням їхнього зносу, що дорівнює негативній вартості з врахуванням амортизації протягом всього терміну експлуатації.

Залік (зачет) – погашення взаємних платіжних зобов'язань у рівновеликих сумах. Може проводитись відносно двох чи кількох юридичних або фізичних осіб. Дозволяє скоротити взаємну заборгованість, прискорити розрахунки і досягти економії в платіжних коштах.

Залік взаємних вимог (зачет взаимных требований) – форма безготівкових взаєморозрахунків підприємств, організацій, за якими взаємні зобов’язання і вимоги боржників і кредиторів погашаються у рівнозначних сумах, оплачується лише різниця.

Залучені кошти (привлеченные средства) – оборотні засоби, одержанні підприємствами у тимчасове користування. Основним джерелом З.К. є кредитори.

Замінники (заменители) – 1. Група товарів і послуг, для яких зростання ціни на один із них веде до збільшення попиту на інші, що є замінником повними або частковими. 2. Товари, які замінюють звичайні, але мають певні переваги порівняно з ними.

Заміщення (замещение) – 1. В економіці – заміна виробництва і споживання одного товару іншим, близьким йому за властивостями та якістю. 2. Виконання посадових обов’язків однієї особи іншою на період її тимчасової відсутності, відпустки, відрядження, хвороби.

Замовлення (заказ) – пропозиція покупця, споживача виготовити, відвантажити, продати йому продукцію певного виду і якості або виконати роботу, надати послугу.

Замовлення державне (заказ государственный) – замовлення держави на виготовлення певного виду продукції за рахунок бюджетного фінансування.

Замовлення соціальне (заказ социальный) – виконання інтелектуальної роботи (наука, культура, мистецтво) з урахуванням ідеологічної спрямованості офіційної політики держави.

Замовлення-наряд (заказ-наряд) – планове забезпечення фінансуванням конкретного замовлення, представленого у формі завдання на проведення певних робіт.

Замовник (заказник) – 1. Організація, якій надано право і кошти для будівництва, реконструкції або розширення будівельних об’єктів згідно з договором або актом землекористування. 2. Одна зі сторін договору на виконання будівельно-монтажних робіт за підрядного способу будівництва.

Заморожений рахунок (замороженный счет) – 1. Банківські рахунки, виконання яких обмежене урядом. 2. Заморожування рахунків здійснюється тоді, коли клієнт продає раніш куплені, але не оплачені цінні папери, або не може здійснювати оплату, або знімає з рахунку частину надходження від продажу цінних паперів до оплати за покупку.

Замороження (замораживание) – блокування, державна заборона на використання та управління грошовими коштами (активами, заробітною платою, рахунками, капіталами).

Заощадження ( сбережения) – грошові вклади фізичних осіб, населення в ощадні банки з метою отримання відсотків.

Запаси (запасы) – матеріальні цінності, оборотні кошти у вигляді сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, готової продукції, що не використані на даний момент у виробництві і зберігаються на складах або в інших місцях і призначені для подальшого використання.

Запаси буферні (запасы буферные) – запаси, що створюються виробниками, продавцями на випадок циклічного, сезонного коливання попиту.

Запаси валютні (запасы валютные) – запаси, фонди держави у конвертованій валюті, що визначають її платоспроможність.

Запаси виробничі (запасы производственные) – частина оборотних засобів на підприємстві, яка ще не включена у процес виробництва, не надійшла на робочі місця.

Запаси стратегічні (запасы стратегические) – державні запаси продовольства, палива , товарів, а також запаси сировини у нерозроблених природних покладах, що гарантують економічну безпеку на випадок непередбачуваних критичних умов.

Запис (запись) – письмова фіксація державних актів, операцій, угод, бухгалтерських проводок, зміни в рахунках.

Запит (запрос) – звернення потенційного покупця товарів і послуг до їх виробників і продавців з проханням внести пропозицію стосовно продажу.

Заповіт (завещание) – письмове розпорядження громадянина своїм майном на випадок смерті, що зроблене у встановленому законом порядку. Відповідно до закону, кожен громадянин має право залишити за З. все своє майно або його частину одній чи кільком особам, незалежно від того, належать вони чи ні до числа спадкоємців по закону, а також державі або окремим організаціям. Заповідач може у З. позбавити права спадщини одного, кількох чи всіх спадкоємців по закону. Але цього він не може вчинити відносно осіб, котрі мають право на обов'язкову частку незалежно від змісту З. (неповнолітні чи непрацездатні діти, непрацездатний чоловік чи жінка, батьки і утриманці покійного).

Зарахування (зачёт) – один із способів взаємних розрахунків за платіжними зобов’язаннями юридичних і фізичних осіб між собою. Полягає в скороченні заборгованості однієї сторони з одночасним зменшенням належних їй сум з іншої сторони. Зараховують однорідні за характером платежі, за якими настають строки сплати.

Заробітна плата (заработная плата) – частина національного доходу в грошовій формі, яка в результаті його розподілу надходить працівникам в залежності від кількості і якості затраченої праці, що створює матеріальну зацікавленість в результаті праці. Розмір З.п. і її збільшення обумовлені зростанням продуктивності праці. Господарським організаціям надані широкі права в формуванні розмірів З.п., фонду З.п., загального фонду оплати праці. Засвідчені товари (освидетельствованные товары) – товари, що пройшли перевірку, контроль якості і визнані придатними для продажу, поставки.

Засновники (учредители) – фізичні та юридичні особи, які створюють нову організацію (акціонерне товариство, компанію тощо) за власною ініціативою і залучають до участі в цій справі вкладників капіталу. Можуть вносити також свій капітал. Розробляють документи, необхідні для реєстрації товариства, здійснюють необхідну підготовчу роботу.

Засновницькі акції (учредительные акции) – акції, розповсюджуються серед засновників акціонерних компаній і дають їм певні переваги порівняно з іншими акціонерами.

Засновницькі витрати (учредительные затраты) – витрати підприємця, пов’язані з заснуванням, організацією та функціонуванням підприємства (компанії). Складаються з: витрат на реєстрацію (отримання ліцензії, підписку і розміщення цінних паперів, відкриття рахунку тощо); витрат, необхідних для початку роботи (реклама, маркетинг); емісію облігацій; витрат на придбання нерухомості тощо.

Засновницькі документи (учредительные документы) – комплект документів, необхідних для заснування нового підприємства (юридичної особи) згідно з чинним законодавством. В них має бути зазначено: вид підприємства, предмет і цілі його діяльності, склад учасників, назва, місцезнаходження, розмір статутного фонду, умови розподілу прибутку тощо. Засоби виробництва (средства производства) – сукупність засобів і предметів праці, що їх використовують у процесі виробництва матеріальних благ. До засобів праці належать: виробничі будівлі, споруди, устаткування, машини, земля, знаряддя виробництва тощо. Предметами праці є все, на що спрямована праця людей: природні ресурси, технічні рослини, сировина, напівфабрикати, заготовки тощо. Застава (залог) – спосіб забезпечення зобов'язань майном. У разі невиконання боржником узятих зобов'язань банк може одержати належну йому суму грошей за рахунок вартості заставленого майна шляхом продажу його з аукціону. Застава генеральна (залог генеральный) – загальна застава, яка дійсна не лише для даного кредиту, а й забезпечення всіх операцій за певним договором.

Застава іпотечна (залог ипотечный) – застава іпотечному банку землі або іншої нерухомості.

Заставна (закладная) – юридичний документ, що свідчить про заставу боржником свого нерухомого майна (землі, будинку, транспортних засобів). Складається у нотаріуса та реєструється в кадастровій книзі. Видається кредитору і знаходиться у нього до остаточного розрахунку з боржником. У разі невиплати боргу в строк кредитор має право продати заставлене майно або стати його власником. Заставник (залогодатель) – 1. Боржник, що надав заставу як гарантію повернення боргу. 2. Боржник, який придбав щось під заставу, оформивши це відповідним зобов’язанням.

Заставні операції (залоговые операции) – операції банків, ломбардів з надання позики під заставу.

Заставотримач (залогодержатель) – 1. Кредитор із забезпеченого заставою зобов’язання. 2. Кредитор, власник заставного права на майно, надане йому заставником.

Застереження (оговорка) – спеціальна застережна умова у договорі, згідно з якою регулюються відносини сторін, що домовилися, у разі непередбачуваного попередньо, але цілком вірогідного явища.

Затоварювання (затоваривание) – стан ринку одного або кількох товарів, за якого пропозиція цих товарів значно перевищує попит.

Захист (защита) – заходи запобігання можливого погіршення становища суб’єкта відносин через активні дії інших суб’єктів або внаслідок несприятливих природних явищ.

Захист патентний (защита патентная) – юридичний захист права авторства, підприємницької діяльності, що передбачає оформлення за законом і видачу патенту на винахід, господарську діяльність.

Захист прав споживачів (защита прав потребителей) – офіційно встановлені законом та іншими нормативними документами правила, норми, що охороняють споживача від продажу йому неякісного товару і компенсують витрати споживача, завдані нечесною торгівлею.

Заявка (заявка) – завчасно заявлений в усній або письмовій формі намір, бажання споживача придбати, отримати необхідні йому товари і послуги або взяти участь у заходах і операціях, що проводяться іншою стороною.

Збалансований бюджет (сбалансированный бюджет) – бюджет, у якому видатки і прибутки рівні між собою.

Збалансований ринок (сбалансированный рынок) – 1. Ринок товарів, на якому пропозиція відповідає попиту за якістю, кількістю й асортиментом. 2. Ситуація на ринку, коли обсяги, структура і якість товарної продукції повністю відповідають (збалансовані) обсягом, структурі та якості попиту.

Збалансованість (сбалансированность) – стан бюджетно господарської системи, підприємства, регіону, держави тощо, за якого витрати й прибутки врівноваженні, близькі або рівні між собою.

Збитки (убытки) – у господарській практиці безповоротно втрачені підприємством або організацією кошти. Причини: перевищення витрат на виробництво і збут продукції порівняно із виручкою від її реалізації за встановленими цінами; перевищення витрат над прибутком в галузях невиробничої сфери; оплата штрафів, пені тощо.

Збитки непрямі (убытки косвенные) – шкода, заподіяна внаслідок пошкодження чи знищення майна або неможливості його використання у вимогах передбачених страхуванням. Проявляються у вигляді недоотриманого доходу внаслідок перерв у виробництві або додаткових витрат, необхідних для відновлення виробництва.

Збитки прямі (убытки прямые) – 1. Втрати, причиною яких є порушення контракту; підлягають відшкодуванню потерпілій стороні стороною, яка порушила контракт. 2. Кількісне зменшення застрахованого майна (втрата, пошкодження крадіжка) або зниження його вартості (знецінення) при збережені матеріально-речової форми, що сталася внаслідок страхового випадку. Є головним фактором, що визначає розмір страхового відшкодування.

Збитковість підприємства (убыточность предприятия) – фінансовий стан за результатами господарської діяльності підприємства, який характеризується тим, що протягом певного часу грошові надходження не компенсують видатків, не створюється прибуток, зростає борг.

Збиток майновий (ущерб имущественный) – збиток у вигляді витрати майна юридичними чи фізичними особами внаслідок завданої їм шкоди або невиконання взятих щодо них зобов’язань.

Збиток моральний (ущерб моральный) – збиток у вигляді ущемлення прав, образи честі й гідності, підриву іміджу, репутації, спричинених протиправними діями інших осіб.

Збір (сбор) – 1. Встановлені державою або її адміністративними органами стягнення грошей з юридичних чи фізичних осіб за певнї дії, надані послуги. 2. Гроші, що збираються чи стягуються; виплати пов’язані з реалізацією певних заходів, акцій, програм.

Збір кліринговий (сбор клиринговый) – вид платежу, що стягується розрахунковою палатою зо реєстрацією ф’ючерсного контракту.

Збір комісійний (сбор комиссионный) – різновид платежу, що стягується за посередницькі послуги.

Збір митний (сбор таможенный) – додатковий збір, що стягується з юридичних і фізичних осіб за експорт та імпорт товарів та послуг.

Збір портовий (сбор портовой) – різновид платежів, якими порт обкладає транспортні судна та вантажі.

Збір ринковий (сбор рыночный) – плата за право торгівлі на ринку.

Збут (сбыт) – продаж, реалізація продукції, товарів підприємством, організацією, фізичною особою з метою отримання грошової виручки, забезпечення надходження грошей.

Збут товару (сбыт товара) – система виробничо-господарських, торгівельно-збутових дій, спрямована на просування товарів із сфери виробництва у сферу торгівлі або споживання.

Збутова знижка (сбытовая скидка) – знижка з оптової ціни, що надається підприємством – виробником продукції організації, яка здійснила її збут. За виконання функції збуту, надання допомоги в продажі продукції.

Зведений баланс (сводный баланс) – узагальнюючий баланс, балансовий звіт, що об’єднує певні баланси за окремими видами витрат, ресурсів, джерел доходів і видатків.

Звичайні акції (обыкновенные акции) – акції, за якими дивіденди виплачуються з частини прибутку, що залишається після оплати твердого відсотку власникам привілейованих акцій, тобто у вигляді відсотку, що залежить від величини прибутку. Власники З.а. володіють правом голосу на загальних зборах акціонерів.

Звільнення від податків (освобождение от налогов) – 1. Встановлення за законом кола юридичних та фізичних осіб, які цілком або частково звільняються від оплати певного податку. 2. Визначення частини прибутку, що не обкладається податкам.

Звіт (отче) – документ, що містить відомості про виконання завдань, доручень, заходів, планів, програм тощо, який адресується вищому керівному органу, установі або посадовій особі.

Звітність (отчетность) – періодичне складання підприємствами, організаціями звітів про свою діяльність, що надсилаються в державні органи.

Зворотній демпінг (обратный демпинг) – завишення цін на експорт порівняно з цінами продажу цих самих товарів на внутрішньому ринку.

Зворотність кредиту (возвратность кредита) – показник оцінки ефективності кредиту, що вказує терміни і своєчасність його повернення.

Земельний кредит (земельный кредит) – довгострокові під заставу нерухомості – землі. Надаються іпотечним банком.

Земельний податок (земельный налог) – основна форма плати за використання земельних ресурсів. Вид місцевого податку. Платниками є фізичні та юридичні особи, яким земля передана у власність, володіння або користування.

Земля (земля) – 1. Ресурс, що використовується для виробництва с.-г. продукції, будівництва міст, будинків, залізничних та автомобільних шляхів, один із основних компонентів виробництва. 2. Фактор виробництва, все що надала природа людині для її виробничої діяльності (земля, надра, вода, повітря, ліси тощо).

Злиття (слияние) – об’єднання (здебільшого добровільне) майна і діяльності кількох компаній або поглинання однією з них інших. Капітал нової компанії дорівнює сумі капіталів усіх компаній, що злились.

Зміна вартості запасів (изменение стоимости запасов) – зростання або зниження вартості виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції. Обчислюється як різниця між вартістю запасів на кінець і на початок періоду за даними бухгалтерської звітності.

Змінні витрати виробництва (переменные издержки производства) – витрати, що безпосередньо пов’язані з обсягами виробництва, зростають разом із їх збільшенням.

Змінність показника стійкості (изменяемость показателя устойчивости) – показник, що відображає відхилення рівня стійкості наявних коштів від очікуваного через коливання в рівні прибутковості або в курсах за умови дострокового платежу.

Змішана економіка (смешанная экономика) – економіка країни, в якій поєднуються риси ринкової і централізованих економічних систем.

Змішані підприємства (смешанные предприятия) – підприємства з різними формами власності, кожна з яких представлена своєю частиною, паєм.

Змова (сговор) – попередня домовленість, яка не оголошується, між кількома учасниками економічних операцій діяти певним чином в особистих інтересах і на шкоду інтересам інших економічних суб’єктів. Як правило, має протиправний, протизаконний характер і шкодить інтересам держави або третьої сторони.

Знак (знак) – матеріальний предмет, подія чи дія, що сприймаються відчуттям і виступають у свідомості як вказівка, позначення чи представлення іншого предмета, події, дії чи суб’єктивного утворення. За характером передачі можуть бути: звукові, рухливі, світлові, друковані. За призначенням – державні, гербові, дорожні, товарні, торгові тощо.

Знаряддя виробництва (средства производства) – знаряддя праці, найголовніша частина засобів праці. З.в. є машини, верстати, прилади, двигуни, інструменти та інші механічні знаряддя, які людина використовує в процесі виробництва для перетворення предметів праці на засоби виробничого або особистого споживання.

Знаряддя праці (средства труда) – частина засобів виробництва, за допомогою яких людина впливає на об’єкти, предмети праці.

Знецінення грошей (обесценивание денег) – зниження купівельної спроможності грошей (внутрішнє знецінення) та знецінення їхнього валютного курсу (зовнішнє знецінення).

Знижка (скидка) – 1. Знижка ціни з метою формування попиту, збільшення покупок. 2. Одна із умов операцій, що визначає розмір можливого зниження базової ціни товару, зазначеної у договорі про операцію.

Знижка оптова (скидка оптовая) – знижка, яка залежить від розміру партії товару, що купується.

Знижка сезонна (скидка сезонная) – зниження ціни товару в період несезонного його продажу.

Знижка торгова (скидка торговая) – умовна назва частини роздрібної ціни товару, зумовлена необхідністю відшкодування торгових витрат і створення прибутку торгівельних організацій, продавців.

“Знімання вершків” (“снятие сливок”) – цінова операція, що проводиться виробниками і торговими фірмами при введені на ринок нового товару. Вона розрахована на тимчасове отримання високого прибутку і ґрунтується на бажані деяких покупців мати новий товар, незважаючи на високу ціну, що значно перевищує витрати виробництва.

Зобов’язання (обязательства) – оформлені договором відносини, коли одна із сторін зобов’язана здійснити певні дії на користь іншої сторони, або утриматись від небажаних для неї дій.

Зобов’язання безстрокове (обязательство бессрочное) – зобов’язання векселедавця, за яким вимога може бути пред’явлена у будь-який час.

Зобов’язання довгострокове (обязательство долгосрочное) – зобов’язання, яке задовольняється через рік.

Зобов’язання часткове (обязательство долевое) – зобов’язання за участю кількох кредиторів або кількох боржників, згідно з яким кожен з кредиторів має право вимагати виконання, а кожен з позичальників повинен виконувати зобов’язання.

Зовнішнє фінансування (внешнее финансирование) – фінансування розвинутими індустріальними країнами економік країн, що розвиваються, або іноземна допомога.

Зовнішні державні позики (внешнее государственные займы) – іноземна допомога, як основна форма міжнародного кредиту, яку отримують від зарубіжних кредиторів або надають іноземним позичальникам.

Зовнішні платежі (внешнее платежи) – витрачення валюти окремими особами, фірмами та урядом країни на купівлю товарів і послуг за кордоном.

Зовнішній державний борг (внешний государственный долг) – сукупна заборгованість держави міжнародним банком, урядом інших країн, приватним іноземним банкам.

Зовнішній рахунок (внешний счет) – рахунок в національній валюті, що належить нерезиденту і використовується ним у зовнішніх розрахунках.

Зовнішньоекономічна діяльність (внешнеэкономическая деятельность) – форма торгівельно-економічної міжнародної діяльності держави, організацій, установ усіх форм власності, пов’язана з експортом та імпортом товарів, послуг, реалізації спільних виробничих, торгівельних, транспортних структур з участю міжнародного фінансового капіталу, кредитів, іноземним позичальником.

Зовнішня позика (внешний займ) – іноземна позика, що є основною формою міжнародного кредиту, отриманого від зарубіжних кредиторів або наданого іноземним позичальником.

Зовнішня торгівля (внешняя торговля) – торгівля між країнами, що включає вивезення і ввезення товарів і послуг. Вона характеризує участь даної країни в світовому товарообороті та міжнародному поділі праці. Для більшості держав є основною формою зовнішньоекономічних зв’язків і здійснюється через комерційні операції, оформлені відповідними зовнішньоторговельними контрактами. Основним узагальнюючим показником З.т. є зовнішньоторговельний оборот, що складається із експорту, імпорту та реекспорту товарів і послуг.

Золота акція (золотая акция) – пакет акцій, що зберігаються в держаному органі, який відає державним підприємством, що приватизується і перетворюється в акціонерне товариство. Дає на певний час державному органу вирішальний голос на зборах акціонерів, що необхідно для збереження впливу держави на деякі акціонерні підприємства, діяльність яких глибоко зачіпає державні та суспільні інтереси.

Золота валюта (золотая валюта) – грошова одиниця, що безпосередньо розмінюється на золото.

Золота квота (золотая квота) – у Міжнародному валютному фонді (МВФ) – частина внеску країни – члена МВФ, яка оплачується золотом.

Золоте забезпечення (золотое обеспечение) – наявність у державі запасу золота.

Золоте покриття (золотое покрытие) – відношення золотого резерву (запасу) країни до кількості грошей, що є в обігу.

Золотий запас (золотой запас) – фонд золота у зливках та монетах, що належить центральному державному банкові або державній скарбниці. З.з. зберігається як страховий фонд для отримання при необхідності іноземної валюти шляхом продажу золота або передачі його під заставу з метою одержання кредиту від іноземних держав.

Золотий стандарт (золотой стандарт) – супертовар, що відповідає найвищим стандартам та найвищим вимогам покупців.

Золоті аукціони (золотые аукционы) – продаж золота шляхом публічного торгу. Через З.а. продають золото частіше за все держави чи міжнародні валютно-фінансові організації із своїх запасів.

Золотовалютні резерви (золотовалютные резервы) – державні запаси золота та іноземної валюти, що зберігається в центральному банку або фінансових органах, а також золото та іноземна валюта що належить державі і міститься в міжнародних валютно-кредитних організаціях.

Золото (золото) – дорогоцінний метал, економічне значення якого полягає в тому, що він протягом багатьох віків виконував роль грошового товару. В 20-му столітті в силу об'єктивних причин З. перестало виконувати основні функції грошей, здійснюється його демонетизація.

Золото-доларовий стандарт (золото-долларовый стандарт) – один з різновидів золотого монометалізму в його останньому – золотовалютному виді. Зв'язок національних валют з золотом забезпечується через вільний обмін їх на долари, які в свою чергу уряд США гарантував обмінювати за фіксованою ціною 35$ за 1 трійську унцію золота для центральних банків інших країн. Був введений після другої світової війни і проіснував до 1976 року.

Зона (зона) – 1. Ділянка земельної площі, частина простору, що має певні, притаманні їй ознаки. 2. Частина економічного простору, окреслена географічними межами.

Зона вільної торгівлі (зона свободной торговли) – зона, в межах якої група країн підтримує вільну безмитну торгівлю.

Зразок (образец) – одиночний екземпляр товару, що використовується для реклами, на виставках з метою ознайомлення.

Зростання (рост) – стадія життєвого циклу товару, що характеризується визнанням його покупцями, швидким підвищенням попиту на нього.

Зустрічна пропозиція (встречное предложение) – відповідь на пропозицію про продаж або купівлю товару в певній кількості за певною ціною, яка містить умови про укладання угоди.

Зустрічні векселі (встречные вексели) – векселі, за якими дві особи виступають стосовно одна одної як кредитори та позичальники. З.в. видаються двома особами одна одній не на підставі здійсненої між ними комерційної угоди, а з метою обліку цих векселів у банку.

Іі