Передмова видавця серії
Кембриджська серія видань з політекономії інституцій та рішень побудована на спробах відповісти на два головних питання: як ці інституції еволюціонують у відповідь на стимули, стратегії та вибори окремих осіб і як вони впливають на роботу політичних та економічних систем? Ця серія швидше порівняльна й історична, ніж міжнародна або суто американська, і має характер радше позитивний, ніж нормативний.
У цій новаторській книзі Елінор Остром береться за одне з найважчих і спірних питань позитивної політичної економії, а саме — як організувати використання спільних ресурсів так, щоб уникнути і надмірного споживання, й адміністративних витрат. Ресурси можуть використовуватися багатьма особами, тобто чітко визначені індивідуальні майнові права на них відсутні. Економісти часто вважають їх придатними для експлуатації лише тоді, коли проблему надмірного споживання вирішують або шляхом приватизації, або застосуванням зовнішнього примусу. А Елінор Остром рішуче стверджує, що є й інші рішення і що можна створити стабільні інституції самоврядування, якщо розв'язати проблеми забезпечення, довіри та контролю. Вона наводить ретельне дослідження унікально широкого спектру прикладів, у тому числі високогірних луків Японії та Швейцарії, рибальських угідь у Канаді й Туреччині та проектів водопостачання на Філіппінах і в Каліфорнії. Деякі з цих прикладів є стабільними інституціями, інші виявилися слабкими і зазнали невдачі. Основуючи свої висновки на порівнянні причин успіху та невдачі у самоврядуванні, Остром описує основні риси успішних схем управління спільними ресурсами і закінчує книгу пропозицією іншим вченим розвивати далі її оригінальну теоретичну роботу.