Бюджетне контролювання та регулювання

Бюджетне контролювання - це вид управлінської діяльності, пов'язаний із перевіркою та оцінюванням результативності функ­ціонування бюджетної системи на підприємстві відповідно до вста­новлених критеріїв і стандартів, та, зокрема, оцінюванням бюджетів організації.

Даний процес охоплює широкий спектр питань, пов'язаних зі здійсненням перевірки досягнення бюджетних показників, оці­нюванням кінцевих результатів виконання бюджетів, виявленням факторів та причин, що зумовили невиконання бюджетних показ­ників, виявленням недоліків у діяльності центрів відповідальності та функціонуванні бюджетних систем загалом, визначенням ефек­тивності бюджетних витрат і раціональності розподілу ресурсів ор­ганізації, виявленням неузгодженостей у процедурі консолідування бюджетних показників, визначенням ефективності бюджетного мо­тивування тощо. Тобто бюджетне контролювання забезпечує пере­вірку та оцінювання результативності реалізації бюджетного плану­вання, організування та мотивування і служить базою для здійснен­ня бюджетного регулювання.

Для підвищення ефективності контролюючої роботи при бюдже- туванні та подальшої розробки методики бюджетного контролюван­ня використовуються різні види бюджетного контролю в діяльності суб'єктів підприємництва (рис. 15.3).

За етапами контролю бюджетних процесів бюджетний конт­роль поділяється на:

• попередній (здійснюється оцінювання обґрунтованості та ефективності бюджетних процесів перед початком їх реалізації, та­кож контролюються усі вхідні ресурси для забезпечення реалізації бюджетних процесів);

• поточний (застосовується у процесі реалізації бюджетних про­цесів стосовно всіх факторів, суб'єктів, процедур та взаємозв'язків);

Рис. 15.3. Види бюджетного контролю в діяльності суб'єктів підприємництва

• завершальний (передбачає перевірку кінцевих результатів, отриманих внаслідок реалізації бюджетний процесів).

За рівнем охоплення бюджетний контроль доцільно поділяти на:

• суцільний (передбачає послідовну перевірку всієї сукупності підконтрольних об'єктів: ресурси, роботи, центри відповідальності, документація тощо);

• вибірковий (здійснюється лише відносно окремих об'єктів з усієї сукупності).

За періодичністю проведення виділяють:

• перманентний контроль (постійний);

• періодичний (здійснюється у кінці робочого тижня, декади, місяця, кварталу). При цьому на підприємстві, як правило, форму­ється поєднання перманентного контролю для одних об' єктів та пе­ріодичного для інших.

За ознакою рівня централізації бюджетування виділяють:

• централізований контроль (здійснюється спеціальною контро­люючою службою підприємства (наприклад, бюджетним комітетом чи відділом, фінансовим відділом), характеризується використан­ням суворих правил, інструкцій, жорстких нормативів і закритістю інформації);

• децентралізований контроль (здійснюється на місцях на різ-

них рівнях та ланках управління, характеризується прозорістю ін­формації та активною взаємодією між суб'єктами контролю).

За формами здійснення умовно виділяють:

• кількісний;

• якісний бюджетний контроль, які між собою тісно взаємо­пов'язані, оскільки будь-який підконтрольний об'єкт оцінюється з кількісної і якісної сторін.

Для забезпечення дієвого бюджетування на підприємстві доціль­но формувати систему бюджетного контролювання, складовими елементи якої виступають об'єкти, предмети, суб'єкти, технологія та інструментарій контролю (рис. 15.4).

Рис. 15.4. Складові елементи системи бюджетного контролювання діяльності суб'єкта підприємництва

Об'єктами бюджетного контролювання виступають окремі складові та результати бюджетних процесів (бюджетного плануван­ня, організування, мотивування): працівники, ресурси, стадії здій­снення, взаємозв'язки.

Предметами бюджетного контролювання виступають характе­ристики бюджетних процесів та їх складових (кваліфікація розроб­ників та виконавців бюджетів, функції та повноваження працівни­ків центрів відповідальності, якість інформаційного забезпечення бюджетних процесів, результативність системи мотивування за ви­конання бюджетних показників тощо) та характеристики бюджетів (бюджетні показники ресурсної частини та частини потреб, цільові (лімітні) бюджетні показники, узгодженість між показниками вза­ємозалежних бюджетів тощо).

Суб'єктами бюджетного контролювання є посадові особи (пе­реважно менеджери інституційного, управлінського та технічного рівнів управління) та формальні групи суб'єкта підприємництва (командні групи, центри відповідальності, комітети), які здійсню­ватимуть контролюючі процедури. Кількість, склад і структура суб'єктів бюджетного контролювання залежить від рівня централі­зації бюджетного управління, розмірів організації, рівня розвитку бюджетної системи на підприємстві, специфіки діяльності тощо.

Інструментарій бюджетного контролювання складається з прин­ципів бюджетного контролю (основних вихідних положень щодо здійснення бюджетного контролю на підприємстві) (рис. 15.5), методів бюджетного контролю (способів та прийомів здійснення бюджетного контролювання (рис. 15.6) та процедур бюджетного контролювання (порядку і послідовності здійснення бюджетного контролю відносно визначених об'єктів та предметів).

Процедури бюджетного контролювання пов'язані з визначенням послідовності, термінів проведення контролюючих операцій, закрі­пленням завдань бюджетного контролю за конкретними працівни­ками організації тощо.

Бюджетне регулювання - вид управлінської діяльності, по­в'язаний з усуненням недоліків, відхилень, неточностей, неузго- дженостей, що виявлені у процесі бюджетного контролювання, та здійсненням необхідних коректив на попередніх етапах бюджету- вання.

Рис. 15.5. Принципи бюджетного контролю

Рис. 15.6. Методи бюджетного контролю

Процеси контролювання та регулювання бюджетів здійснюють­ся у такій послідовності:

• попереднє контролювання та регулювання. Передбачає оціню­вання бюджетних показників на етапі формування планових бюдже­тів (бюджетному плануванні) і у разі виявлення певних невідповід­ностей здійснення регулювання планових бюджетів;

• поточне контролювання та регулювання.

• завершальне контролювання та регулювання. Передбачає оці­нювання фактичних бюджетних показників у порівнянні з планови­ми актуалізованими бюджетними показниками, виявлення суттєвих недоліків, відхилень і забезпечення регулювання на етапах бюджет­ного планування, організування і мотивування.

Контроль виконання бюджетних показників може характеризува­тися декількома рівнями залежно від розвитку бюджетної системи на підприємстві, а саме:

• контролюванням виконання показників зведених бюджетів ко­ординуючим центром;

• контролюванням показників локальних бюджетів відповідни­ми підрозділами організації;

• контролюванням показників допоміжних і спеціальних бю­джетів відповідними групами працівників чи підрозділами органі­зації.

При реалізації контролювання виконання бюджетних показни­ків доцільно насамперед визначити рівень відхилення фактичних показників від планових. Такі відхилення можуть бути позитивні (коли фактичний дохід, надходження перевищують заплановані в межах планового рівня ділової активності) та негативні (коли фак­тичні витрати та видатки перевищують планові в межах закладеного у бюджетах рівня ділової активності). Якщо відхилення незначні, то вони, як правило, ігноруються, якщо ж вони перевищують установ­лений підприємством ліміт, то відбувається дослідження факторів

та причин, що зумовили наявний стан справ, після чого приймають­ся рішення щодо реалізації регулювальних заходів.

Доцільно зауважити, що відхилення залежно від причин виник­нення поділяють на дві групи:

1) Відхилення, зумовлені плануванням (пов'язані з помилками та прорахунками під час формування прогнозів, розроблення ко­шторисів, бюджетів, недостовірністю чи неповнотою вхідної інфор­мації);

2) Відхилення, зумовлені діяльністю (пов'язані з непередбачува- ними чи малопрогнозованими змінами у внутрішньому та зовніш­ньому середовищах функціонування підприємства).

Послідовність здійснення контролювання виконання та регулю­вання бюджетних показників наведена на рис. 15.7.

Рис. 15.7. Послідовність здійснення контролювання виконання та регулювання бюджетних показників діяльності суб'єкта підприємництва

Після виконання бюджету виникає необхідність у здійсненні контролювання виконання бюджетних показників порівняно із пла­новим бюджетом, при цьому відбувається виявлення відхилень та оцінка їх значимості. Якщо виявлено значні відхилення фактичних бюджетних показників від планових, то виникає необхідність по­шуку причин їх виникнення: неточність планування чи неперед- бачувана зміна умов функціонування протягом бюджетного періо­ду. Залежно від цього здійснюються відповідні коригувальні дії на одному з етапів реалізації бюджетування: бюджетному плануванні, організуванні чи бюджетному мотивуванні тощо.