3.4. Методика прогнозування доходів місцевих бюджетів на основі оцінки податкового потенціалу регіону
Одним з головних напрямків аналітичної роботи, яку фінансові органи місцевих адміністрацій повинні проводити в рамках реалізації міроприємств по бюджетному плануванню, є вивчення потенційних можливостей територій акумулювати податкові доходи.
Така потенційна можливість розкривається через показник податкового потенціалу. Використання податкового потенціалу в рамках проведення робіт по бюджетному плануванню визначається ведучою роллю податкових платежів у формуванні доходної частини бюджету.Однак, у ході проведення роботи по оцінці податкового потенціалу місцеві фінансові органи стикаються з рядом проблем:
- з проблемою вибору методики оцінки показників податкового потенціалу;
- з проблемою нестачі інформації, що служить основою для нарахування розміру податкового потенціалу.
На сьогоднішній день, розроблені різноманітні методики оцінки податкового потенціалу відповідних територій. Однак, вони розроблялись для реалізації цілей та задач, що стоять перед органами влади у сфері регулювання міжбюджетних відносин, яка не є єдиною сферою, де можуть використовуватись показники податкового потенціалу територій. Податковий потенціал може безпосередньо використовуватись у цілях бюджетного планування, для оцінки потенційної здатності територій генерувати бюджетні доходи, для вибору напрямків оптимізації та рівномірного розподілу податкового тягара. Однак, в Україні дані напрямки використання податкового потенціалу територій не розглядаються в числі пріоритетних.
Як зазначає С.В. Слухай та О.В. Гончаренко [195, с. 63–72], планування доходів бюджетів на основі індексу податкоспроможності не стимулює місцеві органи влади докладати більших зусиль зі збору податків тому, що в разі підвищення збирання податків на певній території в нинішньому році в майбутньому її індекс податкоспроможності зростатиме. Відповідно, на думку науковців, показник податкоспроможності регіону повинен враховувати потенційні можливості надходження доходів на певній території, а не фактичні значення податкових надходжень.
У Бюджетному кодексі України [18] не передбачено методику розрахунку прогнозних розмірів доходів податкових та неподаткових платежів. Тому, на практиці кожний фінансовий орган розраховує майбутні доходи самостійно, за своєю власною методикою. Вищий орган влади має на меті не тільки зменшити доходну частину свого бюджету, а й завищити доходну частину залежних від нього нижчестоящих бюджетів для того, щоб віддати менше трансфертів. Виходячи з принципу єдності бюджетної системи України, необхідно розробити єдиний порядок розрахунку прогнозних показників доходів, який би забезпечив реальність проведених розрахунків.
Застосування місцевими органами влади показника податкового потенціалу дасть змогу підвищити ефективність бюджетно-податкового планування, виявити резерви зростання податкового потенціалу та сприятиме поліпшенню фінансового становища місцевих бюджетів.
Канадський економіст Р. Брід у 1990 р. [229, c. 913-927.] вперше спробував поєднати такі поняття, як виробничий та податковий потенціал регіону з метою оптимізації системи міжбюджетного вирівнювання. В свою чергу, американський вчений Р. Бродвей у 1998 р. [228] вперше запропонував побудувати систему міжбюджетного вирівнювання на основі розрахунків потенціалу регіону, і таким чином, її оптимізувати.
У вітчизняній та зарубіжній практиці існує доволі велика кількість робіт, в яких містяться спроби сформувати поняття „податковий потенціал”. Весь спектр вітчизняних та зарубіжних дослідників відносно визначення сутності поняття „податковий потенціал„ можна об’єднати у декілька груп:
- ряд спеціалістів поняття „податкового потенціалу” пов’язують з максимально можливою величиною податкових надходжень, розрахованої з урахуванням розміру оподатковуваної бази, діючих ставок і порядку нарахування податків [142, c. 35];
- інша точка зору зводиться до того, що податковий потенціал являє собою оцінку очікуваного об’єму доходів, які можуть бути зібрані на визначеній території. Виходячі з визначення видно, що у даному випадку показник фінансового потенціалу пропонується коректувати на коефіцієнт збирання податків, який розраховується як відношення між сумою податків, що фактично поступили на рахунки по обліку доходів та сумою нарахованих до сплати платежів [46, c.
36];- у третю групу увійшли точки зору авторів, які податковий потенціал визначають як максимально можливу суму нарахувань податків в умовах діючого податкового законодавства [195, c. 63 –72];
- у вітчизняній фінансовій науці О.О. Сунцова [169, c. 137 – 144] пропонує замість показника податковий потенціал використовувати термін фіскальна ємність регіону. Фіскальна ємність регіону є мірилом спроможності органу місцевого самоврядування збільшити власні доходні джерела місцевих бюджетів для забезпечення фінансування публічних витрат, згідно із законодавством є повноваженнями (власними чи переданими) місцевої влади. Фіскальну ємність регіону може бути визначено як потенційну спроможність органу місцевого самоврядування профінансувати стандартний кошик публічних витрат без надання трансфертів з центрального бюджету, тобто лише за рахунок своїх власних джерел;
- інші представники фінансової школи вважають, що трактування поняття „податковий потенціал залежить від обраної методики оцінки даного потенціалу. І дійсно так, існування різноманітних підходів до визначення сутності податкового потенціалу породжує численність методик кількісної оцінки даного потенціалу (табл. 3.17).
Таблиця 3.17
Узагальнення існуючих підходів до визначення податкового потенціалу регіонів [111, с. 50-58; 60, с. 36]
| Методика | Зміст | Оцінка |
| Метод оцінки податкового потенціалу, заснований на фактично зібраних податкових доходах | Фактично зібрані доходи базисного року корегуються на зміни законодавства та ряду інших факторів (наприклад, розмір середньомісячної заробітної плати та ін.) | Сума фактично зібраних податкових доходів за минулий період відрізняється від розміру податкового потенціалу на величину неефективно використаних економічних ресурсів, та являє собою лише реалізовану частину податкового потенціалу. Таким чином, даний підхід не враховує різницю між розміром фактичних надходжень податкових доходів та потенційно можливими доходами, використання яких пов’язано з реалізацією властивостей територій генерувати податкові доходи. |
| Метод репрезентативної податкової ставки | Середня репрезентативна ставка по податку = сумарний по об’єкту прогноз надходжень по і податку в місцеві бюджети визначеного типу / сумарна по суб’єкту податкова база і податку | Оцінка потенціалу, виходячи з даної методики, проводиться з урахуванням того, що наявна податкова база певної території використовується з середньою по регіону ефективністю. Це означає, що різниця в рівні ефективності використання податкових баз не враховується при оцінці податкового потенціалу і не є величиною, що корегує можливості територій по акумулюванню податкових доходів. Оскільки даний метод не враховує індивідуальних особливостей територій його використання не є ефективним та доцільним. |
| Метод, заснований на розрахунку агрегованого показника (показника доданої вартості) | Податковий потенціал = (сумарний по суб’єкту прогноз податкових надходжень всіх місцевих бюджетів * об’єм доданої вартості в і-й території* поправочний коефіцієнт на галузеву структуру економіки і-ї території) / сумарний по суб’єкту об’єм доданої вартості | Даний метод більше придатний для цілей регулювання міжбюджетних відносин і не дозволяє забезпечити реалізацію задач, що стоять перед фінансовими органами місцевих адміністрацій в області бюджетного планування. |
| Адитивний метод оцінки податкового потенціалу | Сума всіх потенціалів по окремим видам податків. Податковий потенціал по кожному окремому податку розраховується як добуток податкової бази по і-му податку, загальної ставки податку та коефіцієнту пільг по і-му податку | Даний метод має ряд переваг: дозволяє оцінити обсяг податкових надходжень як основного джерела доходної частини місцевих бюджетів, оцінити фінансову самостійність органів місцевого самоврядування в рішенні питань місцевого значення. Однак, мало використовується в області бюджетного планування, оскільки він базується на даних, якими фінансові органи місцевих адміністрацій не володіють в повному обсязі. |
Однак, все ж таки, не методика оцінки податкового потенціалу повинна обумовлювати наукове визначення та існування підходів до визначення поняття „податковий потенціал”, а навпаки той чи інший підхід до змісту поняття „податковий потенціал” повинен бути в основі розробки методичних підходів до його оцінки.
Отже, застосування на практиці будь-якого існуючого метода визначення податкового потенціалу потребує володіння певним масивом інформації, і чим реалістичніші дані можна отримати в результаті застосування певної методики, тим більшим об’ємом інформації повинні володіти місцеві фінансові органи. З цих позицій, на нашу думку, найбільш прийнятним є адитивний метод оцінки податкового потенціалу. Крім того, формула розрахунку податкового потенціалу за цим методом може легко трансформуватися у формулу розрахунку податкового потенціалу місцевих бюджетів з використанням коефіцієнтів розділення податкових баз між державним, регіональним та місцевими бюджетами, який, в свою чергу, показує перерозподіл податків між рівнями бюджетної системи країни.
Наведемо приклад розрахунку податкового потенціалу по деяким видам податкових надходжень, що акумулювалися в місцевих бюджетах Запорізького регіону станом на 01.01.2008 року.
Оскільки в підрозділі 3.3 було зазначено про доцільність встановлення певного відсотка відрахувань від податку на прибуток підприємств, розрахуємо загальну потенційну суму його надходжень за даними статистичного управління Запорізької області за видами економічної діяльності [162] (табл. 3.18).
Таблиця 3.18
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
за видами економічної діяльності Запорізької області, млн.грн
| Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування | 2007 рік |
| Сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 436,1 |
| Промисловість | 3735,2 |
| Будівництво | 55,5 |
| Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 413,8 |
| Діяльність готелів та ресторанів | 2,4 |
| Діяльність транспорту та зв’язку | 2,4 |
| Фінансова діяльність | 199,0 |
| Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 85,5 |
| Освіта | 0,8 |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 1,1 |
| Надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльність у сфері культури та спорту | 6,2 |
| Всього | 4939,9 |
| Прогнозовані надходження | 1235,0 |
За даними статистичного управління Запорізької області
За даними розрахунків прогнозних надходжень, наведених у табл. 3.18, видно, що податок на прибуток підприємств є вагомим джерелом надходжень до місцевого бюджету. Ці надходження, на нашу думку, мають зараховуватися до бюджетів розвитку місцевих бюджетів. Це доволі значний фінансовий ресурс, який конче потрібен уже сьогодні.
Як вже було зазначено раніше, податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) займає найбільшу питому вагу у структурі надходжень всіх місцевих бюджетів. Однак, структура надходжень цього податку є неоднорідною, оскільки податок на доходи фізичних осіб справляється не тільки з доходів найманих працівників, але й на дивіденди та роялті, від продажу нерухомого майна та надання нерухомості в оренду та ін. З таблиці 3.19 видно, що найбільшу питому вагу у надходженнях від податку з доходів фізичних осіб займає саме податок з доходів найманих працівників, який становив у 2007 році 92,24% або 1360,20 млн.грн. ПДФО від інших суб’єктів підприємницької та іншої діяльності коливається в межах від 0 до 3 % .
Таблиця 3.19
Структура надходжень від податку з доходів фізичних осіб у Запорізькому регіоні
| Показник | Сума надходжень, млн.грн | Структура, % |
| Податок з доходів найманих працівників | 1360,20 | 92,24 |
| ПДФО - суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від професійної діяльності | 7,39 | 0,50 |
| ПДФО на дивіденди та роялті | 8,62 | 0,58 |
| Фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю | 9,22 | 0,63 |
| ПДФО у вигляді виграшів або призів, отриманих в наслідок проведення конкурсів | 1,15 | 0,08 |
| ПДФО - нерезидентів | 0,40 | 0,03 |
| ПДФО - військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу | 37,65 | 2,55 |
| ПДФО від інших видів діяльності | 42,62 | 2,89 |
| ПДФО від продажу нерухомого майна та надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) | 7,21 | 0,49 |
| ПДФО від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) | 0,08 | 0,01 |
| ПДФО від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна, коштів, майнових чи немайнових прав | 0,06 | 0,00 |
| Вього ПДФО | 1474,60 | 100,00 |
Розраховано авторами за даними Головного управління Запорізької облдержадміністрації
Тому далі розрахуємо податковий потенціал по податку з доходів найманих працівників за допомогою адитивного методу (табл. 3.20).
Таблиця 3.20
Розрахунок податкового потенціалу по податку з доходів фізичних осіб за допомогою адитивного методу
| Вид економічної діяльності | Заробітна плата, грн | Страхові внески, грн | ПСП (звичайна), грн | Оподатко-вуваний дохід, грн | Сума податку, грн | Кількість працюючих, чол | Загальні річні надходження, млн.грн |
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | 776 | 27,16 | - | 748,84 | 112,33 | 115,0 | 155,02 |
| Промисловість | 1776 | 62,06 | - | 1713,94 | 257,09 | 232,5 | 712,28 |
| Будівництво | 1382 | 48,37 | - | 1333,63 | 200,04 | 31,9 | |
| Торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 994 | 34,79 | - | 959,21 | 143,88 | 189,7 | 327,52 |
| Діяльність транспорту та зв’язку | 1362 | 47,67 | - | 1314,33 | 197,15 | 49,0 | 115,92 |
| Фінансова діяльність | 2168 | 75,88 | - | 2092,12 | 313,82 | 12,6 | 47,44 |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 1321 | 46,24 | - | 1274,76 | 191,21 | 45,1 | 103,48 |
| Державне управління | 1696 | 59,36 | - | 1636,64 | 245,50 | 34,8 | 102,52 |
| Освіта | 1065 | 37,28 | - | 1027,72 | 154,16 | 61,8 | 114,33 |
| Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 883 | 30,91 | - | 852,09 | 127,81 | 54,2 | 83,13 |
| Колективні, громадські та особисті послуги | 995 | 34,83 | - | 960,17 | 144,03 | 23,8 | 41,13 |
| Всього податковий потенціал за ПДФО | - | - | - | - | - | - | 1832,77 |
Розраховано авторами за даними статистичного управління Запорізької області
Відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. №889-ІV [164] алгоритм розрахунку податку з доходів фізичних осіб має вигляд:
ПДФО = (Заробітна плата – Страхові внески – ПСП) х 15%, (3.4)
де ПДФО – податок з доходів фізичних осіб;
Заробітна плата – загальний місячний оподатковуваний дохід відповідно до Закону №889-ІV [164];
Страхові внески – внески до пенсійного фонду та фондів соціального страхування, які відповідно до закону справляються в обов’язковому порядку за рахунок доходу найманої особи (п.3.5 Закону №889-ІV ) [164];
ПСП – податкова соціальна пільга (встановлена величина у гривнях, на яку зменшується загальний місячний оподатковуваний дохід найманого працівника у вигляді заробітної плати).
Законом № 889 залежно від категорій працівників, які отримують ПСП, передбачені ПСП трьох видів [164]. Назвемо їх таким чином: „звичайна”, „підвищена” і „максимальна”. Згідно з п. 22.4. та пп..6.1.1 Закону №889 [164] розмір „звичайної” ПСП становить 50% однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року. „Звичайною” ПСП може скористатися будь-який платник податків. Відповідно до ст. 76 Закону про Держбюджет на 2007 рік розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.07 р. становить 400 грн.
За результатами розрахунку, наведеного в табл. 3.20, можна зазначити, що найбільше потенційне джерело надходжень ПДФО від працівників промисловості – 712,28 млн.грн., оскільки вони мають найбільшу заробітну сплату серед працівників різних видів економічної діяльності. На другому місці надходження ПДФО від працівників торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, які потенційно становлять 327,52 млн.грн., за рік, а на останньому місці ПДФО працівників охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, середня заробітна плата яких за 2007 рік становила 883 грн., а сумарні надходження за розрахунками становили 83,13 млн.грн. Загалом, різниця між фактичними надходженнями акумульованими у 2007 році та потенційно можливими за результатами розрахунків за допомогою адитивного методу становила 472,57 млн.грн. Однак, не врахованим у даних розрахунках є тіньовий сектор економіки, який зростає та вимагає підвищення якості контролю з боку органів місцевого самоврядування та контролюючих органів.
Не менш важливе джерело потенційних надходжень до місцевих бюджетів - єдиний податок. За результатами розрахунків адитивним методом потенційна сума надходжень від єдиного податку, що сплачують суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи до місцевого бюджету становить 174, 68 млн.грн., при фактичних розмірах надходжень 24,80 млн.грн. Потенційно можлива сума надходжень майже на 85% більша за фактичну (табл. 3.21).
Таблиця 3.21
Розрахунок податкового потенціалу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб за допомогою адитивного методу
| Кількість підприємств, що мали обсяги реалізації | Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) | Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг), тис.грн | Загальні надходження єдиного податку при використанні ставки 10%, млн.грн | Розщеплення Надходжень, млн.грн | ||
| Держаний бюджет, 20% | Місцевий бюджет, 23% | |||||
| Всього у тому числі | 8834 | 4344197,0 | 7851216,5 | 785,12 | 151,89 | 174,68 |
| сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 412 | 275892,9 | 380622,2 | 38,06 | 7,61 | 8,75 |
| промисловість | 1186 | 573358,5 | 1132484,6 | 113,2 | 22,64 | 26,04 |
| будівництво | 995 | 548484,9 | 1074361,4 | 107,44 | 21,49 | 24,71 |
| торгівля, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 3086 | 1940299,4 | 4139266,1 | 413,93 | 82,79 | 95,20 |
| діяльність готелів та ресторанів | 298 | 114001,9 | 125062,1 | 12,51 | 2,50 | 2,88 |
| діяльність транспорту та зв’язку | 392 | 182611,0 | 284909,8 | 2,85 | 0,57 | 0,66 |
| операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 2005 | 554051,0 | 588873,3 | 58,89 | 11,78 | 13,54 |
| освіта | 27 | 6207,7 | 5966,6 | 0,60 | 0,12 | 0,14 |
| охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 151 | 29295,1 | 37217,0 | 3,72 | 0,74 | 0,86 |
| надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту | 191 | 63319,5 | 82453,4 | 8,25 | 1,65 | 1,90 |
*Розраховано авторами за даними статистичного управління Запорізької області
Отже, модель розрахунку податкових надходжень місцевого бюджету за допомогою адитивного методу має враховувати структуру видів економічної діяльності, базу оподаткування, ставки податку та можливий розмір пільг, що дасть можливість отримати багатоваріантні сценарії оцінки впливу змін зовнішнього середовища.
Зручним та достатньо достовірним інструментом у вирішенні практичних проблем визначення податкового потенціалу може слугувати матрична модель. Математичні методи, покладені в основу матричної моделі, універсальні з погляду застосування як малих, так і великих масивів досліджуваних параметрів. Матрична модель - це система показників і узагальнених нормативів, які включені до матриць. Відповідно матриці, складені на основі принципу ланцюга, тому з ними можна проводити операції додавання, віднімання та множення [36].
Загальний вигляд матричної моделі, яка може застосовуватися для визначеня податкового потенціалу, можна виразити за допомогою формули
, (3.5)
де ПП – загальний показник податкового потенціалу території за видами економічної діяльності за рік;
ППДФО –податковий потенціал по податку з доходів фізичних осіб;
Ппп –податковий потенціал по податку на прибуток підприємств;
Ппз- податковий потенціал по платі за землю;
Пєп –податковий потенціал по єдиному податку;
Ппвтр – податковий потенціал по податку з власників транспортних засобів;
Ппн – податковий потенціал по податку на нерухомість
Пін – інші види потенційних податкових надходжень.
Застосування матричної моделі доцільне тому, що вона дозволяє не тільки врахувати вплив на величину податкових надходжень багатьох факторів, а й визначити зворотний вплив податкових платежів на розвиток господарського комплексу та врахувати найменші зміни при обчисленні суми податкових надходжень. Ці зміни можуть стосуватися як динаміки показників розвитку господарського комплексу, так і зміни величини впливу факторів. При цьому значно полегшується проведення обчислень, оскільки перерахунки виконуються звичайно не у всіх сегментах моделі [36].
Сума податкових надходжень від усіх видів податкових платежів отримується як результат матриці ППi,j (табл. 3.22). Матриця ППi,j являє собою таблицю, де в рядку розміщені види економічної діяльності, а в стовпчику - види податкових надходжень. Індекс (і) позначає вид податкового платежу й змінюється від 1 до m, де m - це кількість агрегованих податкових груп. У даному випадку m = 8. Індекс (j) позначає види економічної діяльності й змінюється від 1 до k. У даному випадку k = 14 [36].
Таблиця 3.22
Результуюча матриця визначення загальної суми податкового потенціалу, ППi,j
| Види економічної діяльності, j | Податкові надходження, i | |||||||||
| Ппдфо | Ппп | Ппз | Пєп | rowspan=2>ПпвтзПпн | Пфсп | Пін | Разом | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | ПП1, 1 | ПП2,1 | ПП3,1 | ПП4,1 | ПП5,1 | ПП6,1 | ПП7, 1 | ПП8,1 |  | |
| Добувна промисловість | ПП1,2 | ПП2,2 | ПП3,2 | ПП4,2 | ПП5,2 | ПП6,2 | ПП7,2 | ПП8,2 |  | |
| Обробна промисловість | ПП1,3 | ПП2,3 | ПП3,3 | ПП4,3 | ПП5,3 | ПП6,3 | ПП7,3 | ПП8,3 |  | |
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | ПП1,4 | ПП2,4 | ПП3,4 | ПП4,4 | ПП5,4 | ПП6,4 | ПП7,4 | ПП8,4 |  | |
| Будівництво | ПП1,5 | ПП2,5 | ПП3,5 | ПП4,5 | ПП5,5 | ПП6,5 | ПП7,5 | ПП8,5 |  | |
| Оптова та роздрібна торгівля | ПП1,6 | ПП2,6 | ПП3,6 | ПП4,6 | ПП5,6 | ПП6,6 | ПП7,6 | ПП8,6 |  | |
| Готелі та ресторани | ПП1,7 | ПП2,7 | ПП3,7 | ПП4,7 | ПП5,7 | ПП6,7 | ПП7,7 | ПП8,7 |  | |
| Транспорт і зв’язок | ПП1,8 | ПП2,8 | ПП3,8 | ПП4,8 | ПП5,8 | ПП6,8 | ПП7,8 | ПП8,8 |  | |
| Фінансова діяльність | ПП1,9 | ПП2,9 | ПП3,9 | ПП4,9 | ПП5,9 | ПП6,9 | ПП7,9 | ПП8,9 |  | |
| Операції з нерухомістю | ПП1,10 | ПП2,10 | ПП3,10 | ПП4,10 | ПП5,10 | ПП6,10 | ПП7,10 | ПП8,10 |  | |
| Державне управління | ПП1,11 | ПП2,11 | ПП3,11 | ПП4,11 | ПП5,11 | ПП6,11 | ПП7,11 | ПП8,11 |  | |
| Освіта | ПП1,12 | ПП2,12 | ПП3,12 | ПП4,12 | ПП5,12 | ПП6,12 | ПП7,12 | ПП8,12 |  | |
| Охорона здоров’я та соціальна допомога | ПП1,13 | ПП2,13 | ПП3,13 | ПП4,13 | ПП5,13 | ПП6,13 | ПП7,13 | ПП8,13 |  | |
| Колективні, громадські та особисті послуги | ПП1,14 | ПП2,14 | ПП3,14 | ПП4,14 | ПП5,14 | ПП6,14 | ПП7,14 | ПП8,14 |  | |
| Всього |  |  |  |  |  |  |  |  |  | |
Спочатку розраховуються загальні обсяги податкових надходжень від усіх податкових платежів для j-го виду економічної діяльності за формулою
, (3.6)
де 
- сума податкових надходжень від усіх податкових платежів для j-го виду економічної діяльності;
ППi,j - податкові надходження від і-го податкового платежу за рік для j-го виду економічної діяльності окремо;
m - кількість агрегованих груп податкових платежів.
Потім визначається загальна сума податкових надходжень для всіх видів економічної діяльності шляхом додавання отриманих результатів у стовпці 10 табл. 3.22 за формулою
, (3.7)
де ПП- загальна сума податкових надходжень від усіх видів податкових платежів;
k - кількість видів економічної діяльності.
Таким чином, запропонований підхід до визначення податкового потенціалу ураховує систему показників, що впливають на величину податкових доходів бюджету, і може дозволити ефективно організовувати систему управління податковими ресурсами регіону в об’єктивній залежності від показників діяльності реального сектора економіки. Крім того, розрахунок сукупного податкового потенціалу територій можна використовувати при розрахунках показників фінансового вирівнювання розвитку територій. Таким чином, алгоритм визначення обсягу дотації вирівнювання місцевим бюджетам буде обчислюватися за формулою:
, (3.8)
де: Т - дотація вирівнювання; ПП – сукупний податковий потенціал території; ЗП – загальна потреба у фінансових ресурсах місцевих бюджетів.
Зазначений підхід до розрахунку дотацій вирівнювання ставить питання про доцільність його застосування, оскільки мова йде про потенційні джерела надходжень, які можуть не відповідати фактично зібраним. За цих умов поділяємо думку науковців, які говорять про необхідність проведення податкової паспортизації регіонів, яка дасть можливість встановити відповідальність за невикористання податкового потенціалу і ліквідує „утриманські настрої”. Однак, для того, щоб забезпечити об’єктивність розрахованого показника податкового потенціалу необхідно провести великий обсяг роботи з обліку та контролю об’єктів оподаткування, виникає необхідність розробки нормативно-правових актів, що регулюють питання інформаційної взаємодії фінансових органів місцевих адміністрацій та податкових інспекцій. Останнім, в свою чергу, необхідно надавати інформацію по структурі податкових баз, провести роботу по виведенню об’єктів оподаткування із сектору тіньової економіки, що дасть можливість ефективно управляти фінансовими потоками регіонів в умовах підвищення їх самостійності.