3.1. Сценарний підхід до забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів на основі когнітивної моделі

Наявність складної системи взаємозв’язків між суб’єктами бюджетної системи, фінансовим потенціалом адміністративно-територіальних одиниць та об’ємом акумульованих фінансових ресурсів, зовнішньою середою, відсутністю інформації та неточністю кількісної та якісної оцінки параметрів такої системи дозволяє віднести проблеми оцінки фінансової стійкості місцевих бюджетів до слабо структурованих.

Специфіка застосування засобів когнітивного моделювання - в їх орієнтованості на конкретні умови розвитку ситуації в тій або іншій країні, регіоні, місті, містечку, селищі (політична і економічна стійкість, ментальність населення, хаотичність інформаційної сфери, відвертість ринку, повнота нормативної бази і ін.).

Початковим поняттям в когнітивному моделюванні складних ситуацій є поняття когнітивної карти ситуації, що представляє собою орієнтований зважений граф, в якому:

- вершини відповідають базисним чинникам ситуації;

- визначаються безпосередні взаємозв’язки між чинниками шляхом розгляду причинно-наслідкових ланцюгів, що описують розповсюдження впливів від кожного чинника на інші чинники.

Когнітивна карта відображає лише факт наявності впливів чинників один на одного.

При аналізі конкретної ситуації користувач звичайно знає або припускає, які зміни базисних чинників є для нього бажаними. Чинники, що представляють найбільший інтерес для користувача, називаються цільовими. Це - „вихідні” чинники когнітивної моделі. Задача вироблення рішень по управлінню процесами в ситуації полягає в тому, щоб забезпечити бажані зміни цільових чинників, це – мета управління. Мета вважається коректно заданою, якщо бажані зміни одних цільових чинників не приводять до небажаних змін інших цільових чинників.

У початковій безлічі базисних чинників виділяється сукупність так званих важелів керування („вхідних” чинників когнітивної моделі), через які подаються управляючі дії в модель. Управляюча дія вважається узгодженою з метою, якщо воно не викликає небажаних змін ні в якому з цільових чинників.

Побудова когнітивної моделі проблемної ситуації складається з таких етапів:

1. Виділення чинників, що характеризують проблемну ситуацію:

1.1. Виділення базисних (основних) чинників, що описують суть проблеми. Виділення в сукупності базисних чинників цільових чинників.

1.2. Визначення чинників, що впливають на цільові чинники. Ці чинники в моделі будуть потенційно можливими важелями дії на ситуацію.

1.3. Визначення чинників-індикаторів, процесів, що відображають і пояснюють розвиток в проблемній ситуації і їх вплив на різні сфери (економічну, соціальну, політичну і ін.).

2.

2.1. Визначення зв’язків і взаємозв’язків між чинниками. Це дозволить визначити основні напрями впливу чинників один на одного.

2.2. Визначення безпосередніх зв’язків між факторами :

2.2.1. Визначення напряму впливів і взаємовпливу між чинниками.

2.2.2. Визначення позитивності впливу (позитивне, негативне, +\-)

3. Перевірка адекватності моделі, тобто зіставлення одержаних результатів з характеристиками системи, які за тих же початкових умов були у минулому, якщо результати порівняння - незадовільні, то модель корегується і переходять до п.1.

Моделювання - це засіб виявлення економічних, політичних і соціальних закономірностей попередження і запобігання негативним тенденціям, отриманню теоретичних і практичних знань про проблему і формулювання на цій основі практичних висновків. Моделювання є циклічним процесом. Знання про досліджувану проблему розширяються і уточнюються, а початкова модель постійно удосконалюється. Моделювання засноване на сценарному підході. Сценарій - сукупність тенденцій, що характеризують ситуацію зараз, бажаних цілей розвитку, комплексу заходів, що впливають на розвиток ситуації і системи спостережуваних параметрів (чинників), що ілюструють поведінку процесів [104, с. 55–63].

Отже, вивчення досліджень науковців у сфері поліпшення фінансового забезпечення місцевих органів влади дозволили виділити та систематизувати фактори впливу на забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів (підрозділ 1.3), у результаті проведення декомпозиції яких були виділені дванадцять ключових чинників (рис.3.1), що здійснюють вплив на фінансову стійкість місцевих бюджетів таких як: Х1 – рівень тіньової економіки; Х2 – стан фінансово-кредитної системи; Х3 – якість середньострокового фінансового планування та прогнозування; Х4 – децентралізація податкових повноважень; Х5 – ефективність системи контролю за формуванням доходів місцевих бюджетів; Х6 – використання податкового потенціалу регіону; Х7 – рівень дотаційності місцевих бюджетів; Х8 – стан розвитку галузей економіки регіону; Х9 – інвестиційна привабливість регіону та розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності; Х10 – забезпеченість бюджетними ресурсами населення регіону; Х11– рівень фінансової самостійності місцевих бюджетів; Х12 - рівень життя населення регіону.

Рис. 3.1. Ключові чинники системи - фінансова стійкість місцевих бюджетів

На підставі результатів аналізу чутливості вся сукупність чинників була розділена на категорії:

- цільові чинники;

- чинники індикатори;

- чинники важелі управління.

1. Цільові чинники - забезпеченість бюджетними ресурсами населення регіону (х10), рівень фінансової самостійності місцевих бюджетів (х11); рівень дотаційності місцевих бюджетів (х7); .

2. Чинники індикатори – інвестиційна привабливість регіону та розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності (х9); рівень тіньової економіки (х1); використання податкового потенціалу регіону (х6);

3. Чинники важелі – стан фінансово-кредитної системи (х2); якість середньострокового фінансового планування та прогнозування (х3); децентралізація податкових повноважень (х4); стан розвитку галузей економіки регіону (х8); ефективність системи контролю за формуванням доходів місцевих бюджетів (х5).

Аналіз рис. 3.1 дозволяє виявити ряд параметрів і чинників, необхідних для побудови когнітивної моделі, що описують функції системи „фінансова стійкість місцевих бюджетів”. При дослідженні параметрів і чинників була складена когнітивна карта, що відображає топологію і напрям взаємозв’язків. У одержаній когнітивній карті параметрів і чинників знак «+» означає однонаправлену зміну двох зв’язаних параметрів, а знак «-», відповідно, різноспрямована зміна двох зв’язаних параметрів (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Когнітивна карта топології зв’язків та напрямків

За даними на рис. 3.1 представлена когнітивна модель системи формування механізму управління фінансовою стійкістю місцевих бюджетів і розглянутий їх взаємозв’язок з чинниками рис. 3.2.

Рис. 3.2. Когнітивна карта взаємозв’язків забезпечення фінансової

стійкості місцевих бюджетів.

З приведеної когнітивної моделі можна відзначити, що безпосередньо на фінансовоу стійкість місцевих бюджетів впливають чинники: забезпеченість бюджетними ресурсами населення регіону (х10), рівень фінансової самостійності місцевих бюджетів (х11); рівень дотаційності місцевих бюджетів (х7) . У свою чергу, на вказані чинники впливають стан фінансово-кредитної системи (х2); якість середньострокового фінансового планування та прогнозування (х3); децентралізація податкових повноважень (х4); стан розвитку галузей економіки регіону (х8); ефективність системи контролю за формуванням доходів місцевих бюджетів (х5).

Для визначення цільових чинників в моделі була складена «Карта зоряного неба». Всі параметри і чинники були представлені у вигляді трьох груп [190, 33]:

1. х11, х10, х7;

2. х1, x6 ,x9, х12;

3. х4, х8, x3, x5, x2.

На рис. 3.3 представлена „Карта зоряного неба” когнітивної моделі системи управління фінансовою стійкістю місцевих бюджетів. Чорними крапками на „карті” зображені чинники моделі, сірими – вхідні зовнішні зв’язки.

Рис. 3.3. Визначення цільових чинників по методиці „Карта зоряного неба”

Для визначення цільових чинників і визначення ланцюга цільових чинників порожньою крапкою були відмічені зовнішні зв’язки не тільки на колах кожної групи, але і на перетині проекції вершини з колом групи, до якої відноситься зв’язуючий чинник (рис. 3.4). При складанні „Карти зоряного неба” когнітивної моделі системи управління фінансовою стійкістю місцевих бюджетів були одержані ланцюги цільових чинників:

які зв’язують всі групи чинників, що входять в модель і при цьому зв’язані між собою. Рис. 3.4. Визначення ланцюга цільових чинників

Таким чином, був зроблений висновок, що сумісна зміна чинників: стан фінансово-кредитної системи (х2); якість середньострокового фінансового планування та прогнозування (х3); децентралізація податкових повноважень (х4); стан розвитку галузей економіки регіону (х8); ефективність системи контролю за формуванням доходів місцевих бюджетів (х5) може спричинити зміни у всій решті груп моделі.

На основі приведених даних був виконаний аналіз когнітивної моделі системи управління фінансовою стійкістю місцевих бюджетів, який полягав в наступному [54]:

- дослідження зв’язності системи;

- дослідження причинно-наслідкових шляхів в моделі;

- розповсюдження обурень в моделі.

Когнітивна модель ситуації представляється у вигляді орієнтованого знакового графа і задається матрицею суміжності W={wij}, wijÎ{-1,0,1} .

Когнітивна модель системи управління фінансовою стійкістю місцевих бюджетів представлена у вигляді графа (рис. 3.5)

G = (x, e), x = {x1, x2, x3, x4, x5, x6, x7, x8, x9, x10, x11, x12}

Представлений граф є нероздільним або максимальним – зв’язаний граф, що не містить шарнірів.

Рис. 3.5. Абстрактний граф когнітивної моделі системи управління фінансовою стійкістю місцевих бюджетів

Для подальшого дослідження була побудована матриця взаємозв’язків параметрів, в якій наявність зв’язку між параметрами і чинниками позначена „1”, а відсутність зв'язку „0”. У одержаній матриці суміжності Rj (таблиця 3.3), абсолютно очевидно, що всі функції системи управління зв’язані між собою.

На основі таблиці 3.2 і рис. 3.5 були визначені причинно-наслідкові шляхи в когнітивній моделі системи управління фінансовою стійкістю місцевих бюджетів. Входом для сигналу в представленому графі (рис.3.5) є концепти х3, x4, х5, х8, х12, оскільки змінюючи ці чинники можна спостерігати зміну решти параметрів в моделі.

Таблиця 3.3

Матриця суміжності

Rj=

Маршрут проходження сигналу в моделі при одночасних змінах у вершинах х3, x4, х5, x8, х2

М= (e1, e2, e3, e4, e5, e6, e7, e8, e9, e10, e11, e12, e13, e14, e15, e16, e17, e18, e19)

Представлений маршрут є циклом (контуром), оскільки початкові вершини співпадають з кінцевими і немає дуг, що повторюються. Необхідно помітити, що цикл є контуром позитивного зворотного зв’язку - він не містить дуг із знаком „-”. Таким чином, зроблений висновок, що граф G характеризується тенденцією до відхилення від даного стану.

У представленому графі G також були виділені маршрути при окремих змінах в концептах, х3, x4, х5, x8, х2.

В ході подальших досліджень були вивчені процеси розповсюдження обурень на графі G по маршруту М. Орієнтований граф G(V,A) включає дві категорії елементів: V – безліч вершин відповідних безлічі базисних чинників, А – безліч дуг, що відображають факт безпосереднього впливу чинників один на одного. Визначено, що Ui, i=1,2,…, n - чисельне значення вершин рівне 1, а pj (t) – зміна у вершині хj у момент часу t, тоді вплив цієї зміни на хi у момент t+1 описується функцією pj (t) залежно від знаку дуги, сполучаючого хi і хj і рівно 1. Далі, скориставшись правилом розповсюдження обурень на графі, були визначені чисельні значення (1) імпульсів [165].

(3.1)

Визначимо вектора зміни значень параметрів вершин в такти моделювання відповідно:

Чисельні значення вершин х3, x4, х5, x8, х2 у момент часу t+1

Одержимо результати моделювання імпульсного процесу, відповідного сценарію внесення імпульсів у вершину V3:

внесення імпульсів у вершину V4:

внесення імпульсів у вершину V5:

внесення імпульсів у вершину V8:

Розраховані значення векторівв дозволяють визначити вектори значень параметрів вершин відповідного такту моделювання:

Систематизація розрахункових даних представлена в протоколі випробувань (табл. 3.4 - 3.7), на підставі якого побудований графік рис. 3.5 зміни імпульсів у вершинах.

Таблиця 3.4

Результати моделювання імпульсного процесу відповідного сценарію внесення імпульсів у вершину V3

Таблиця 3.5

Результати моделювання імпульсного процесу відповідного сценарію внесення імпульсів у вершину V4

Таблиця 3.6

Результати моделювання імпульсного процесу відповідного сценарію внесення імпульсів у вершину V5

Таблиця 3.7

Результати моделювання імпульсного процесу відповідного сценарію внесення імпульсів у вершину V8

Рис. 3.6. Графік моделювання імпульсного процесу відповідного сценарію внесення обурень у вершину V5

Рис. 3.7. Графік моделювання імпульсного процесу відповідного сценарію внесення обурень у вершину V4

Наступним етапом аналізу когнітивної моделі є дослідження імпульсних процесів. При цьому сценарний аналіз націлений на моделювання поведінки основних індикаторів фінансової стійкості при завданні цілочисельних імпульсів в активні вершини когнітивної карти й визначення змін значень вершин на відповідних тактах моделювання. Під активними вершинами будемо розуміти фактори – потенційні важелі впливу на систему: Х4, Х8, Х3, Х5, Х2.

З метою обмеження безлічі можливих варіантів поведінки фінансової стійкості в залежності від активізації того чи іншого фактору сформуємо наступний план експерименту, виходячи із принципу варіативності методу сценаріїв, ситуацій у зовнішньому середовищі та реалій внутрішнього середовища. Авторами представлено 4 варіанти сценаріїв поведінки результативних факторів досліджуваної системи.

Для зручності представимо результати графічно, де вісь абсцис – такти моделювання, вісь ординат – значення чинників у відносних одиницях. Основні результати моделювання поведінки цільових чинників і чинників індикаторів розвитку системи представимо графічно.

Позначимо:

Рівень дотаційності- Х7;

Рівень фінансової самостійності місцевих бюджетів– Х11;

Забезпеченість бюджетними ресурсами населення регіону-Х10.

Сценарій 1(рис.3.8). Нехай погіршується стан фінансово-кредитної системи (qV2=-1), стан розвитку галузей економіки регіону стає незадовільним (qV8 = -1), рівень децентралізації податкових повноважень залишається на тому ж рівні (qV4=1)

Рис. 3.8. Сценарій 1

Зазначена ситуація в цілому відповідає нинішньому стану справ у формуванні бюджетних ресурсів регіонів. Погіршення стану фінансово-кредитної системи, спричинене світовою фінансовою кризою, призвело до погіршення стану реального сектору економіки, до падіння рівня життя населення (зростання безробіття, невиплата заробітної плати), відповідно, практично одночасно, відбувається зменшення забезпеченості бюджетними ресурсами населення, зростає потреба у збільшенні фінансового вирівнювання розвитку територій. Ця тенденція може набути катастрофічних масштабів.

Висновок: з метою недопущення погіршення ситуації у майбутньому, збереження та покращення існуючих позицій необхідно прийняти міри по забезпеченню фінансової стійкості місцевих бюджетів. Альтернативи імпульсного впливу на фактори – потенційні важелі управління системою, дозволють обрати найкращий сценарій її розвитку, який буде відповідати реальним умовам.

Сценарій 2. (рис. 3.9). Нехай рівень децентралізації податкових повноважень залишається незадовільним (qV4=-1), покращується стан фінансово-кредитної системи (qV2=+1) та стан розвитку галузей економіки регіону (qV8 = +1)

Рис. 3.9. Сценарій 2

Покращення стану фінансово-кредитної системи, стабілізація результативних показників функціонування галузей економіки та, відповідно, покращення рівня життя населення не вирішить проблему забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів. Оскільки рівень фінансової самостійності місцевих бюджетів продовжує спадати, а дотаційність підвищується, що суперечить загальним напрямам реформування системи місцевого самоврядування.

Висновок: система інертно реагує на позитивні зміни одних важелів керування без виправлення негативної дії інших. Сценарій доводить необхідність підвищення рівня децентралізації податкових повноважень місцевих органів самоврядування

Сценарій 3. (рис. 3.10). Нехай зростає якість середньострокового фінансового планування та прогнозування (qV3= +1), покращується ефективність системи контролю за формуванням доходів місцевих бюджетів (qV5=+1).

Рис. 3.10. Сценарій 3

Підвищення якості фінансового планування та прогнозування, покращення системи контролю за формуванням доходів місцевих бюджетів призводить до короткочасного покращення ситуації у системі забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів.

Висновок: система знову інертно реагує на позитивні зміни одних важелів керування без виправлення негативної дії інших. Сценарій доводить неефективність позитивних змін факторів внутрішнього середовища без зміни підходів до стану фінансового забезпечення місцевих органів самоврядування на рівні держави.

Сценарій 4. (рис. 3.11). Нехай підвищується рівень децентралізації податкових повноважень (qV4=+1), покращується ефективність системи контролю за формуванням доходів місцевих бюджетів (qV5=+1), та зростає якість середньострокового фінансового планування та прогнозування (qV3= +1)

Рис. 3.11. Сценарій 4

Зміни показників відбуваються швидкими темпами одразу після 3-го такту моделювання. Зменшується лише один показник – рівень дотаційності місцевих бюджетів.

Висновок: найбільший ефект досягається шляхом перегляду структури закріплених податкових надходжень місцевих бюджетів, що відповідно підвищує зацікавленість місцевих органів влади у підвищенні ефективності управління самою системою формування доходів на містах та підвищує використання податкового потенціалу, якість прогнозування надходжень фінансових ресурсів. Однак, зіставлення результатів зі сценарієм 1 дозволяє стверджувати, що забезпечення фінансової стійкості місцевих бюджетів не можливе без стабілізації фінансово-кредитної системи та забезпечення сталого розвитку реального сектора економіки регіонів.

Отже, незадовільний стан фінансового забезпечення місцевих органів влади погіршується ще й під впливом наслідків світової фінансової кризи (сценарій 1), що потребує розробки реального стабілізаційного механізму. Однак, найбільший ефект в рамках забезпечення функціонування системи - фінансова стійкість місцевих бюджетів досягається шляхом децентралізації податкових повноважень, а саме закріпленння на довгостроковій основі реальних джерел надходжень, що підвищить зацікавленість органів місцевого самоврядування у нарощуванні власної фінансової бази, за умов наявності ефективної системи формування та контролю прогнозних показників, яка дозволить враховувати мінливість умов ринкової економіки та вчасно реагувати на них.