Суб'єкти та об'єкти фінансового ринку, його структура

Структура фінансового ринку розглядається в декількох аспек­тах: відповідно до часової, інституціональної ознак, а також за група­ми та видами фінансових активів.

За часовою ознакою фінансовий ринок поділяється наступним чи­ном (рис.

1. Грошовий ринок — це ринок короткострокових капіталів (на термін до одного року) або грошових коштів, що виступають у пла­тіжних засобах. У структурі грошового ринку виділяють:

- обліковий ринок — це ринок, на якому під час укладання угод в обігу перебувають високоліквідні активи (векселі, чеки);

Рис. 7.1. Структура фінансового ринку за часовою ознакою

255

- міжбанківський ринок — це ринок, на якому залучаються та роз­міщуються міжбанківські кредити, у тому числі кредити НБУ та комерційних банків;

- валютний ринок — це ринок, який обслуговує внутрішній та міжнародний платіжний оборот за допомогою обміну однієї ва­люти на іншу у формі купівлі-продажу;

- ринок короткострокових кредитно-депозитних операцій (тер­мін до одного року).

2. Ринок капіталу — це ринок середньо- та довгострокових капі­талів або грошових коштів (на термін більше одного року), що пред­ставляють інвестиційний фактор розвитку економіки. У структурі ринку капіталів виділяють:

- ринок цінних паперів — це ринок на якому здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів, формується ціна на них;

- ринок середньо- та довгострокових кредитів — це ринок, на яко­му купуються грошові кошти (кредитні ресурси) на тривалий строк (більше одного року), які використовуються для вкла­день в основний та оборотний капітал.

Фінансовий ринок в інституціональному розрізі складається з таких складових: кредитно-фінансові інститути (фінансові посеред­ники) — банки та інші небанківські фінансово-кредитні установи, а також ринок цінних паперів, який поділяється на первинний (нові емісії цінних паперів) та вторинний, який у свою чергу поділяється на біржовий та позабіржовий (рис.

В основі структуризації фінансового ринку також використову­ється критерій виду фінансового активу. Відповідно до цього підходу у структурі фінансового ринку виділяють грошовий ринок, валютний ринок, ринок капіталів, ринок цінних паперів та страховий ринок.

Грошовий ринок, у свою чергу, включає ринок короткострокових депозитно-кредитних інструментів, обліковий ринок, ринок коротко­строкового міжбанківського кредиту та ринок касових і розрахунко­вих операцій (трансфертних операцій).

Валютний ринок складається з ринків різних валют, ринку фор­вардних операцій, ринку ф'ючерсних операцій, ринку опціонів, ринку операцій «своп» і ринку операцій «спот».

Ринок капіталів складається із ринку середньо- та довгостроко­вого банківського і міжбанківського кредиту, а також ринку інвести­ційних інструментів.

Рис. 7.2. Структура фінансового ринку за інституціональною ознакою

Ринок цінних паперів, у свою чергу, включає ринок корпоратив­них цінних паперів, ринок державних та муніципальних цінних папе­рів та ринок похідних інструментів (деривативів).

Страховий ринок складається з ринку особистого страхування, ринку майнового страхування та ринку страхування відповідальності.

Основними суб'єктами фінансового ринку виступають суб'єк­ти господарювання, домашні господарства, держава, місцеві органи влади.

Залежно від змісту діяльності та сегмента фінансового ринку суб'єкти фінансового ринку поділяються на групи:

1) на ринку позичкових капіталів:

- креДитори — надають позичку в тимчасове користування під процент;

- позичальники — отримують позику під певні гарантії щодо її повернення та за плату у формі відсотка;

2) на ринку цінних паперів:

- емітенти — залучають фінансові ресурси за рахунок випус­ку (емісії) цінних паперів;

- інвестори — вкладають грошові кошти в різні види цінних паперів з метою отримання доходу (проценти, дивіденди, приріст курсової вартості цінних паперів).

Всіх інвесторів можна поділити за критерієм статусу — індивіду­альні інвестори, до яких відносяться підприємства і фізичні особи, та інституціональні інвестори — фінансово-інвестиційні інститути.

3) на валютному ринку:

- продавці валюти — основними продавцями валюти є держа­ва — з метою реалізації частини валютних резервів, комер­ційні банки, які здійснюють цю діяльністю відповідно до лі­цензії на проведення валютних операцій, підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність з метою реалі­зації на ринку валютної виручки за експортовану продукцію, фізичні особи, які реалізують наявну валюту через обмінні валютні пункти;

- покупці валюти — основними покупцям є ті ж самі суб'єкти, що й продавці: держава — з метою формування валютних резервів, комерційні банки, підприємства, що здійснюють придбання валюти для розрахунків з іноземними постачаль­никами, фізичні особи, які купують наявну валюту через об­мінні валютні пункти;

4) на страховому ринку:

- страховики — страхові компанії, юридичні особи, які діють на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і здійснення виплат з нього страхувальнику чи третій особі, на користь якої укладе­но договір страхування, при настанні страхового випадку;

- страхувальники — юридичні чи фізичні особи, які на підста­ві відповідної угоди сплачують страхові внески до страхово­го фонду та отримують право на страхове відшкодування у разі настання страхового випадку;

5) на ринку золота:

- продавці дорогоцінних металів та каміння — в ролі продав­ців дорогоцінних металів та каміння виступають: держава, яка реалізує частину свого золотого запасу, комерційні бан­ки, які реалізують частину своїх золотих авуарів (активів),

юридичні та фізичні особи у разі необхідності реінвестуван- ня коштів, які були раніше вкладені в цей вид активів;

- покупці дорогоцінних металів та каміння — ті ж самі суб'єкти, що й продавці: держава — з метою формування золотого за­пасу, комерційні банки при формуванні золотих авуарів (ак­тивів), юридичні та фізичні особи у разі інвестування коштів в золото як актив.

Окрім того, суб'єкти фінансового ринку формують інфраструк­туру фінансового ринку:

- професійні учасники — торговці цінними паперами та іншими інструментами фінансового ринку;

- організатори торгівлі — фондові біржі та позабіржові торго­вельні системи;

- посередники в торговельних угодах — брокери та дилери;

- посередницькі фінансові інститути — комерційні банки, небан- ківські депозитні установи, кредитні асоціації, спілки, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, ломбарди, лізингові та факторингові компанії;

- реєстратори, зберігачі цінних паперів, депозитарії;

- інформаційно-аналітичні інститути.

Об'єктами фінансового ринку є різні фінансові інструменти (цін­ні папери, позичкові угоди, валютні цінності та ін.), в яких набува­ють відображення тимчасово вільні фонди фінансових ресурсів, що трансформуються в позичковий капітал за допомогою фінансових інститутів.

Фінансові інструменти — різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.

Фінансові інструменти характеризуються великою різноманіт­ністю:

1) відповідно до сегмента фінансового ринку:

- інструменти грошового ринку;

- інструменти кредитного ринку;

- інструменти валютного ринку;

- інструменти страхового ринку;

- інструменти ринку золота;

2) за терміном обігу:

- короткострокові фінансові інструменти — обслуговують грошовий ринок;

- короткострокові фінансові інструменти — обслуговують ри­нок капіталу;

3) за характером фінансових зобов'язань:

- інструменти, наступні фінансові зобов'язання за якими не виникають, — є предметом фінансової операції, при їх пере­дачі продавці не несуть додаткових фінансових зобов'язань перед покупцем (валютні цінності, золото та ін.);

- боргові фінансові інструменти — характеризують кредитні відносини між покупцем та продавцем, зобов'язуючи борж­ника погасити у визначені терміни їх номінальну вартість і сплатити додаткову винагороду (облігації, векселі);

- пайові фінансові інструменти — підтверджують право влас­ника на частку в статутному фонді підприємства і на отри­мання відповідного доходу (акції, інвестиційні сертифікати та ін.);

4) за пріоритетною значимістю:

- первинні фінансові інструменти — цінні папери, випущені в обіг емітентом, які підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі);

- вторинні фінансові інструменти (деривативи) — цінні папе­ри, які підтверджують право або зобов'язання їх власника купити чи продати первинні цінні папери, які обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи у майбутньому на попередньо визначених умовах (опціони, свопи, ф'ючерсні та форвардні контракти);

5) за характером доходів:

- фінансові інструменти з фіксованим доходом — дохід не за­лежить від кон'юнктурних коливань ставки відсотка (норми прибутку на капітал) на фінансовому ринку;

- фінансові інструменти з невизначеним доходом — фінансо­ві інструменти, рівень доходності яких може змінюватися залежно від фінансового стану емітента (прості акції) або у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку (боргові фі­нансові інструменти з плаваючою ставкою, «прив'язаної» до певної ставки (libor, pibor та ін.), курсу твердої валюти тощо);

6) за рівнем ризику:

- безризикові фінансові інструменти — термін «безризикові» є умовним, оскільки ці інструменти слугують точкою від­ліку вимірювання ризикованості інших фінансових інстру­ментів; такими інструментами є державні короткострокові цінні папери, короткострокові депозитні сертифікати най­більш надійних банків, тверда іноземна валюта, золото;

- фінансові інструменти з низьким рівнем ризику — коротко­строкові боргові фінансові інструменти, які обслуговують грошовий ринок, виконання зобов'язань за якими гаранто­вано стійким фінансовим станом і надійною репутацією по­зичальника;

- фінансові інструменти з високим рівнем ризику — фінансові інструменти, рівень ризику за якими перевищує середньо- ринковий;

- фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику — фі­нансові інструменти, які характеризуються найвищим рів­нем ризику і використовуються для здійснення найбільш ризикованих спекулятивних операцій на фінансовому рин­ку (акції венчурних підприємств, облігації з високим рівнем процента, опціонні та ф'ючерсні контракти та ін.).

7.3.