<<
>>

Цінні папери як інструменти фінансового ринку

Цінні папери як інструменти фінансового ринку являють собою документи-свідоцтва про боргове зобов'язання або право власності.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» цінні папери — це документи встановленої форми з відпо­відними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові пра­ва, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Статус цінного папера визначається рядом ознак:

- цінні папери є грошовими документами, що мають офіційний

характер, тобто випуск цінних паперів обумовлює виникнення певних відносин між емітентом і власником цінних паперів;

- цінні папери є документами, що свідчать про вкладення коштів;

- цінні папери — це документи, де відбиваються вимоги до реаль­них активів;

- цінні папери приносять дохід, що робить їх для їх власника ка­піталом.

Цінні папери мають ряд властивостей:

- ліквідність — можливість їх обміну на гроші в різних формах

(погашення (викуп цінних паперів емітентом за номінальною вартістю з виплатою обумовленого доходу), купівля-продаж);

- серійність — випуск цінних паперів відбувається серіями чи од­норідними групами;

- стандартність — цінні папери одного типу повинні мати стан­дартний зміст (стандартна форма, стандартність прав, наданих цінним папером, стандартність термінів дії та ін.);

Стандартність тісно пов'язана із серійністю і робить цінний папір масовим однотипним товаром.

- участь в цивільному обігу — цінні папери є не тільки об'єктом купівлі-продажу, а й об'єктом інших операцій (застава, дару­вання, позика, передача в спадщину);

- обіговість — полягає у здатності цінних паперів бути предме­том купівлі-продажу (акції, облігації) або платіжним інстру­ментом (чеки, векселі та ін.);

- ринковий характер — цінні папери існують як особливий товар, а тому повинні мати свій ринок, у даному випадку це ринок цін­них паперів.

Існують різні види цінних паперів:

1) за походженням:

- основні (первинні) цінні папери — до цього виду відносяться цінні папери, в основі яких лежить майнове право на який- небудь актив — товар, гроші, майно, ресурси та ін.;

- похідні цінні папери — на відміну від основних цінних папе­рів до цього виду відносяться цінні папери на ціновий актив, тобто ціни таких товарів, як зерно, нафта, золото, цінні па­пери, валюта;

2) за цивільними правовідносинами, що опосередковують цінні папери:

- боргові цінні папери — до цього виду відносяться цінні папери, які опосередковують відносини позики — облігації та векселі;

- цінні папери-титули власності — такі цінні папери засвідчу­ють право власності їх тримачів на активи — прості та при­вілейовані акції;

3) за терміном:

- строкові цінні папери — цінні папери, що мають встановле­ний при їх випуску термін існування, при цьому слід розріз­няти коротко-, середньо- і довгострокові цінні папери;

- безстрокові цінні папери — термін обігу цінних паперів цього виду нічим не регламентований, або дата випуску не позна­чена при випуску цінних паперів;

4) за типом використання:

- інвестиційні цінні папери — цінні папери, які є об'єктом вкла­дення капіталу (акції, облігації, ф'ючерсні контракти);

- неінвестиційні цінні папери — цінні папери, які обслугову­ють грошові розрахунки (чеки, векселі);

5) за порядком вкладення:

- цінні папери на пред'явника — цінні папери, ім'я власника яких не фіксується, обіг таких цінних паперів здійснюється шляхом простої передачі від однієї особи до іншої;

- іменні цінні папери — цінні папери містять ім'я власника, що реєструється в спеціальному реєстрі;

- ордерні цінні папери — є підвидом іменних цінних паперів, передаються іншій особі шляхом здійснення на них передат­ного напису (індосаменту);

6) за характером обігу:

- ринкові цінні папери — цінні папери, які вільно продаються і купуються на ринку;

- неринкові цінні папери — цінні папери, обіг яких може бути обмеженим — їх можна продавати тільки особі, яка їх випус­тила, або через визначений термін;

7) за гарантованістю доходу:

- доходні цінні папери — цінні папери, для яких розмір доходу є встановленим;

- недоходні цінні папери — цінні папери, у яких не обумовлю­ється розмір доходу;

8) за формою випуску:

- емісійні цінні папери — цінні папери, які випускаються ве­ликими серіями у великий кількості і всередині кожної серії всі цінні папери є ідентичними;

- неемісійні цінні папери — цінні папери, які випускаються по­штучно або невеликими серіями;

9) за формою існування розрізняють документарні і бездокумен- тарні (електронні) цінні папери;

10) за типом емітента цінні папери поділяються на державні і не­державні, до яких відносять корпоративні та приватні цінні папери;

11) за ступенем ризику розрізняють ризикові, низько- та безризи- кові цінні папери.

В системі суспільного відтворення цінні папери виконують низ­ку функцій:

- виступають регулятором економіки: забезпечують приплив капіталу в одні галузі і відплив з інших. Цінні папери підпри­ємств перспективних і дохідних галузей завжди мають попит;

- є знаряддям мобілізації фінансових ресурсів і гнучким інстру­ментом інвестування коштів;

- виконують інформаційну функцію: курси цінних паперів (ко­тирування, біржові ціни на цінні папери) є барометрами змін в економічному та політичному житті країни.

Українським законодавством визначено поділ цінних паперів на емісійні та неемісійні.

До емісійних цінних паперів належать:

- акції;

- облігації підприємств;

- облігації місцевих позик;

- державні облігації України;

- іпотечні сертифікати;

- іпотечні облігації;

- сертифікати фондів операцій з нерухомістю;

- інвестиційні сертифікати;

- казначейські зобов'язання України.

Цінні папери, що не належать до емісійних цінних паперів, мо­жуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отриман­ня частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента.

До пайових цінних паперів відносяться:

- акції — цінні папери без визначеного терміну обігу, що засвід­чують участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджують членство в акціонерному товарист­ві та право на участь в управлінні ним, дають власнику право на одержання прибутку у формі дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ри­нок» акція — це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного то­вариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством.

- інвестиційні сертифікати — цінні папери, які випускаються виключно інвестиційним фондом чи інвестиційною компанією і дають право їх власнику на отримання доходу у вигляді диві­дендів;

2) боргові цінні папери — цінні папери, що посвідчують відноси­ни позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначе­ний строк кошти відповідно до зобов'язання.

До боргових цінних паперів відносяться:

- облігації — цінні папери, які засвідчують внесення власником певних коштів і підтверджують зобов'язання емітента відшко­дувати йому номінальну вартість такого цінного папера в пе­редбачений у ньому термін та з виплатою фіксованого відсотка. Розрізняють наступні види облігацій:

1) облігації підприємств — підтверджують зобов'язання емі­тента за ними та не дають право на участь в управлінні емі­тентом;

2) державні облігації України:

а) облігації державних позик України, до яких відносять об­лігації внутрішніх державних позик України, облігації зовнішніх державних позик України і цільові облігації внутрішніх державних позик України;

б) облігації місцевих позик — облігації внутрішніх та зовніш­ніх місцевих позик;

- казначейські зобов'язання України — державні цінні папери, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізич­них осіб, посвідчують факт заборгованості Державного бюд­жету України перед власниками казначейського зобов'язання України, дають власникам право на отримання грошового дохо­ду та погашається відповідно до умов розміщення казначейсь­ких зобов'язань України;

- ощадні (депозитні) сертифікати — цінні папери, які підтверд­жують суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (влас­ника сертифіката) на одержання протягом визначеного строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав;

- векселі — цінні папери, які посвідчують безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі спла­тити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю);

3) іпотечні цінні папери — цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отри­мання від емітента належних їм коштів;

4) приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5) похідні цінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

7.4.

<< | >>
Источник: Кремень О. І., Кремень В. М.. Фінанси. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури,2018. - 416 с.. 2018

Еще по теме Цінні папери як інструменти фінансового ринку:

  1. 35. Цінні папери як засіб інвестування.
  2. Тема 8. Цінні папери і порядок їх обігу
  3. Види цінних паперів. Державні цінні папери
  4. § 3. Цінні папери: суть, роль, основні види. Проблеми акціонування у перехідній економіці
  5. Оцінка доцільності вкладень у боргові цінні папери та в корпоративні права
  6. Характеристика інструментів фінансового ринку
  7. § 12.3. Поставка за ф'ючерсними контрактами з фінансовими інструментами
  8. § 3. Фінансова безпека фондового ринку
  9. Сегментація фінансового ринку
  10. 2.3. Цінова політика на агропродовольчому ринку: завдання та основні інструменти
  11. Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти
  12. Суб’єкти фінансового ринку
  13. Розділ 15. Товарний ф'ючерсний контракт як інвестиційний інструмент біржового ринку
  14. Фінансовий лізинг як інструмент довгострокового фінансування
  15. Функції фінансового ринку
  16. Сутність та функції фінансового ринку
  17. 2.3. Оптимізація структури фінансового ринку в перехідній економіці
  18. Суб'єкти та об'єкти фінансового ринку, його структура