§ 1. Проста і розвинута форми товарного виробництва: загальні риси й особливості

Розвиток людського суспільства свідчить, що історич- но товарному виробництву передувало натуральне виробництво.

Натуральне виробництво характеризується такими рисами: примітивне, замкнене господарство, орієнтоване на власні ресур- си, де продукти створюються для особистих потреб, тобто безпо- середнього споживання там, де продукт було виготовлено. Сус- пільний поділ праці в ньому перебуває у зародковому стані, відсутня територіальна і виробнича мобільність робочої сили; ха- рактерні примітивна техніка і технологія виробництва, малопро- дуктивна універсальна ручна праця; властиві прямі натуральні економічні зв’язки: виробництво — розподіл — споживання.

На відміну від натурального, товарне виробництво є формою господарювання, за якої продукти праці виробляються відособ- леними господарюючими суб’єктами, які функціонують не для власних, а для задоволення потреб інших суб’єктів через ринок.

Його основні риси такі: це — господарство відкритого типу, про- дукти виробляються для суспільних потреб. Виробництво засно- ване на суспільному поділі праці та економічній відокремленості товаровиробників. Для нього характерні постійний розвиток про- дуктивних сил, технології виробництва, використання всіх ком- понентів людської (розумової, фізичної) праці; властиві непрямі економічні зв’язки: виробництво — розподіл — обмін — спожи- вання. Економічним фундаментом є розширене відтворення.

Згадані форми економічної діяльності відображають стан про- дуктивних сил та економічних відносин з позицій суспільного поділу і кооперації праці, ступеня відокремлення або усуспіль- нення людей у розрізі відносин власності.

Товарне виробництво характеризується тим, що продукти ви- робляються відокремленими спеціалізованими виробниками і для задоволення суспільних потреб необхідна купівля-продаж тих про- дуктів, що стають товарами. Основними причинами виникнення товарного виробництва є: суспільний поділ праці і спеціалізація виробництва, обмеженість ресурсів; соціально-економічна відо- собленість виробників; необхідність обміну продуктами праці на основі еквівалентних виробничих витрат. З погляду соціально- економічних відносин приватна власність як одна з основних умов виникнення і розвитку товарного виробництва вірна лише в історичному аспекті. За сьогоднішніх умов пануючим стає плю- ралізм форм власності.

Товарне виробництво буває двох типів: просте і розвинуте (капіталістичне).

Просте товарне виробництво — це таке товарне виробницт- во, що характеризується: розрізненістю, роздробленістю, невели- кими розмірами; безпосереднім і добровільним поєднанням пра- цівника із засобами виробництва; відсутністю купівлі-продажу робочої сили; власною працею товаровиробників; продукт праці належить товаровиробнику.

Розвинуте (капіталістичне) товарне виробництво ґрунту- ється на значній машинній індустрії та автоматизованих систе- мах; виробник відчужений від засобів виробництва; допускається загальна праця товаровиробників і купівля-продаж їх робочої си- ли; мета виробництва — одержання високого прибутку власни- ками засобів виробництва.

Проте у той самий час просте і розвинуте товарне виробницт- во мають спільні риси: суспільний поділ праці; повну соціально- економічну відособленість товаровиробників; еквівалентність від- носин; ринкові зв’язки між виробниками і споживачами; визнан- ня суспільного характеру праці через ринок; рух економічних процесів у товарно-грошових формах шляхом купівлі-продажу; виробництво для обміну з метою одержання прибутку; конкуре- нцію і відкритість відносин; стихійний характер розвитку; еко- номічну мотивацію до праці.

За товарного виробництва саме ринок вирішує, що виробляти, як виробляти, для кого виробляти. Тому товарне господарство є ринковим.

Головною загальною ознакою цих типів товарного виробниц- тва є те, що продукти праці набувають економічної форми товару.