Висновки до розділу 1

Проведене у розділі дослідження доводить необхідність розвитку іпотеки як господарсько-правової конструкції залучення інвестицій в економіку за рахунок використання суб’єктами господарювання нерухомого майна або землі.

На основі проведеного у розділі аналізу можна зробити такі висновки:

1. Інститут іпотеки не може запрацювати на повну потужність, оскільки частина властивостей іпотеки, зокрема, речового права в господарському обороті не використовується. Застосування іпотеки лише в якості способу забезпечення зобов’язання без врахування властивостей речового права та потенційної можливості існування як господарсько-правової конструкція залучення інвестицій в економіку при якій використовується майно суб’єктів господарювання для залучення фінансових ресурсів безпідставно звужує сферу дії іпотеки та спричинює на практиці правові колізії. Автор зазначає про необхідність розширення законодавчого трактування поняття іпотеки в частині визнання речовим способом забезпечення зобов’язання нерухомим майном для активізації господарської діяльності шляхом залучення фінансових ресурсів, зокрема інвестицій.

2. Іпотека як господарсько-правова конструкція виступає в якості інструменту, що скріплює в один економіко-правовий вузол господарсько-виробничі і організаційно-господарські відносини, які забезпечують використання матеріальних активів для отримання джерела фінансового капіталу як для окремого суб’єкта так і всієї економіки, активно сприяючи підвищенню ступеня капіталізації економіки в цілому. Відносини між учасниками з однієї сторони виникають при здійсненні господарської діяльності шляхом взяття господарських зобов’язань, кредитних, з виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт, а з іншої супроводжуються організаційно-господарськими відносинами з органом державної реєстрації, нотаріусом, судовим органом та виконавчою службою.

3. Застава, в тому числі іпотека, може забезпечувати не лише виконання договірних зобов’язань, а й зобов’язань перед бюджетом, зокрема податкова застава як спосіб забезпечення податкового зобов’язання платника податків, непогашеного в строк (законна іпотека), а також забезпечувати виконання судових рішень (судова іпотека).

4. Відносини, які виникають при іпотеці, за певних умов можуть входити до сфери господарських відносин. З’ясовано, що такі відносини виникають при комерційній іпотеці (обтяження суб’єктом господарювання нерухомого майна, землі, що належить йому на праві власності (господарського відання) з метою отримання кредиту), яка використовується для забезпечення виконання господарських зобов’язань і має на меті залучення інвестицій до народного господарства в цілому і суб’єкта господарювання окремо. Комерційна іпотека має властивості, які входять до сфери господарсько-виробничих відносин, а податкова застава – до організаційно-господарських відносин, оскільки породжує взаємні права та обов’язки між суб’єктами господарювання та органами державної податкової служби з приводу здійснення господарської діяльності.

5. На сьогодні податкова застава не сприяє господарському використанню нерухомого майна, оскільки вона орієнтована на забезпечення податкового зобов’язання платника податків, непогашеного в строк. Застування податкової застави повинно передбачати умову, згідно з якою з правом власності на майно господарюючого суб’єкта переходить зобов’язання перед бюджетом. У рамках податкової застави доцільно використовувати юридичну конструкцію, яка створить умови для надання суб’єкту господарювання відстрочки щодо сплати платежів до бюджету і використання несплачених сум в господарському обороті підприємств.

6. За загальним правилом іпотека має властивість речових прав – право слідування, що дозволяє їй бути дійсною до припинення основного зобов’язання незалежного від того, у власності кого вона знаходиться.

7. На сьогодні існує можливість реєстрації іпотеки одночасно у двох реєстрах: Державному реєстрі іпотек та Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обмежень, що не відповідає принципу достовірності. Негативні наслідки має також визначене законодавством положення щодо необов’язковості здійснення державної реєстрації іпотеки. Дисертант зазначає про важливість встановлення для нотаріального посвідчення договору та державною реєстрацією спільного стержня та наголошує на доцільності одночасного їх здійснення нотаріусами за єдину плату, встановлену у відсотках.

Результати дослідження, одержані у цьому розділі, опубліковані у статтях:

1. Рев’юк Н.В. Іпотека як юридична конструкція залучення інвестицій // Економіка і право. – 2006. – № 1(14). – С. 43-48.

2. Рев¢юк Н.В. Окремі аспекти правового регулювання податкової застави // Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми: Матеріали науково-практичної конференції (18-19 грудня 2003 р.). – Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2004. - С. 312-316.

3. Рев¢юк Н.В. Застава як спосіб забезпечення сплати податків суб’єктами господарювання // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 45-47.

4. Рев¢юк Н.В. Правові аспекти регулювання застави як способу забезпечення сплати податків господарюючими суб’єктами // Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (24-26 жовтня 2001 р.). – Київ: КНТЕУ, 2001. – С. 215-218.

Отже, автор у розділі 1 дисертації розглянув основні теоретичні складові інституту іпотеки, проаналізував їх на предмет відповідності вимогам сучасної економіки з метою запровадження за допомогою останньої дієвої та ефективної господарсько-правової конструкції підвищення ступеню капіталізації економіки. Тому далі буде розглянуто види іпотеки, проблеми їх правове регулювання та цільового призначення в господарському обороті, що дасть можливість у розділі 3 дисертації проаналізувати практику судового розгляду справ щодо врегулювання відповідних іпотечних правовідносин на практиці та зробити висновки щодо їх вдосконалення згідно з результатами досліджень в 1 і 2 розділах даної дисертації, досягнувши тим самим необхідної цілісності дисертаційної роботи.