<<
>>

3. БУДІВНИЦТВО УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ І РОЗВИТКУ

Будівництво характеризується тривалим виробничим циклом, нерухомими територіально закріпленими об’єктами, які зводяться (промислові будинки, жилі будинки, електростанції, трубопро­води тощо), а також високою залежністю виробництва від геогра­фічних умов.

У процесі спеціалізації виділились окремі види будівництва — промислове, транспортне, житлове, водогосподарське та ін.

При розміщенні об’єктів капітального будівництва слід враховувати наявність будівельної організації, вирішуючи питання доцільності розміщення ще на допроектній стадії. Найважливіші фактори, на основі яких обираються райони і пункти будівництва, — це трудовий, сировинний, паливно-енергетичний, водний та ін. Значний вплив на будівництво чинять кліматичні особливості різних регіонів. Вони впливають, перш за все, на сезонність відкритих будівельних робіт. При виборі конкретних майданчиків для будівництва промислових підприємств, при спорудженні доріг, транспортних і гідротехнічних об’єктів важливе, а нерідко і вирішальне значення набувають такі географічні умови, як рельєф місцевості, грунти і грунтові води, карстові явища, сейсмічність, які в тій чи іншій мірі впливають на вартість будівництва і його організацію.

Чисельність зайнятих у будівництві України досягла більше ніж 1 млн. чол. Капітальні вкладення складали в 1995 р. 16,1 млрд. грн., у 1996 р. — 12,6 млрд. грн., причому близько 60% з них припадає на об’єкти виробничого призначення, а решта — на невиробничі об’єкти. У структурі капітальних вкладень переважають будівельні та монтажні роботи — близько 60%, більше 30% — устаткування, інструмент і інвентар, решта — інші капітальні роботи і витрати. Найбільші капітальні вкладення припадають на промисловість і житлове господарство.

Обсяг капітальних вкладень і відповідно будівельних та монтажних робіт є диференційованим по областях України, що видно з даних, наведених у табл.

48.

У будівництві ринкові відносини розвиваються активніше, ніж у промисловості. В 1995 р. у недержавному секторі економіки перебували 73% загальної кількості будівельних організацій, якими виконано 71% обсягу підрядних робіт, у тому числі акціонерними товариствами — 48%.

Таблиця 48

ОБСЯГИ БУДІВЕЛЬНИХ ТА МОНТАЖНИХ РОБІТ ПО РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1995—1997 рр., млн. грн.*

1995 1996 1997
Україна 10797 7450 6727
Автономна Республіка Крим 318 224 176
Вінницька область 301 190 161
Волинська 145 104 107
Дніпропетровська 1254 723 658
Донецька 1288 859 683
Житомирська 359 211 151
Закарпатська 115 103 84
Запорізька 502 427 327
Івано-Франківська 230 121 140
Київська 620 500 365
Кіровоградська 189 143 118
Луганська 582 364 376
Львівська 436 315 310
Миколаївська 279 175 160
Одеська 472 299 356
Полтавська 445 352 335
Рівненська 214 170 152
Сумська 224 184 157
Тернопільська 181 109 158
Харківська 487 369 357
Херсонська 190 117 105
Хмельницька 325 209 225
Черкаська 274 173 123
Чернівецька 136 82 82
Чернігівська 276 186 133
м.
Київ
875 697 689
м. Севастополь 80 44 39

* Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 206.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ

Капітальне будівництво — галузь народного господарства, яка здійснює будівництво нових об’єктів виробничого і невиробничого призначення, а також реконструкцію, технічне переозброєння і розширення діючих.

Капітальні вкладення — фінансові кошти, які призначені для простого і розширеного відтворення основних фондів у виробничій і невиробничій сферах. Капітальні вкладення характеризуються галузевою, технологічною і відтворювальною структурою.

Галузева структура капітальних вкладень — співвідношення між об’єктами капітальних вкладень по галузях народного господарства.

Технологічна структура капітальних вкладень характеризує співвідношення між затратами на придбання машин і обладнання (активну частину основних фондів).

Відтворювальна структура відображає співвідношення між об’єк­тами капітальних вкладень, які направляються на нове будівництво, з одного боку, та реконструкцію, технічне переозброєння, розширення підприємства, — з другого.

Незавершене будівництво — вартість прийнятих і оплачених замовником конструктивних елементів будинків і споруджень, а також вартість змонтованого і такого, що знаходиться в монтажі, технологічного обладнання; вартість монтажних і проектно-пошукових робіт по незавершених і незданих в експлуатацію будівельних об’єктах. Вартість незавершеного будівництва відображається на балансі замовника.

Підрядний спосіб будівництва — форма організації будівельного циклу, який здійснюється самостійними, постійно діючими будівельно-монтажними організаціями по договорах підряду з організаціями-за­мовниками. Організація-замовник бере участь у плануванні капітальних вкладень, забезпечує будівництво проектно-кошторисною документацією, технологічним, енергетичним та іншим обладнанням і окре­мими видами матеріалів, приймає й оплачує завершені роботи, а також здійснює ряд інших функцій.

Генеральний підрядник — об’єднання, комбінат, трест чи одне з його управлінь (чи прирівнена до них організація), що координує діяльність усіх субпідрядчиків.

Будівельно-монтажні роботи — роботи по будівництву виробничих і невиробничих об’єктів і монтажу (установці) в них обладнання. До будівельних робіт відносять: будівництво будинків і споруд, облаштування підвалин, фундаментів і опорних конструкцій під обладнання, роботи з освоєння ділянок, підготовки територій до будівництва, роботи по озелененню і благоустрою, санітарно-тех­нічні і електромонтажні роботи. Монтажні роботи включають зборку і установку технологічного, енергетичного, підйомно-транспорт­ного та іншого обладнання.

Будівельні організації — до будівельних організацій належать всі загальнобудівельні та спеціалізовані організації, трести (управління) механізації та домобудівні комбінати, пусконалагоджувальні організації споживчої кооперації, бурові організації, що виконують глибоке буріння та інші роботи, пов’язані з будівництвом розвідувальних свердловин на нафту та газ. Основною діяльністю будівельних організацій є виконання робіт за договорами підряду.

Титульний список — затверджений перелік будівель із зазначенням місця будівництва кожного об’єкта, потужності, вартості, строку будівництва, розподілу капітальних вкладень по роках, дати введення в дію. Затверджений титульний список — незмінний плановий документ на весь період будівництва, обов’язковий для замовників, підрядчиків, планових, фінансових, банківських і постачальницьких органів, постачальників обладнання і конструкцій.

Товарна будівельна продукція — показник обсягу виробництва в капітальному будівництві, що вимірюється вартістю будівельно-монтаж­них робіт по зданих замовнику підприємствах, чергах, пускових комплексах, об’єктах, підготовлених до випуску продукції чи виконанню пев­них послуг.

Господарський спосіб будівництва — одна з організаційних форм будівельно-монтажних робіт, при якій об’єкт будується безпосередньо силами підприємств без залучення підрядних організацій.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Визначте структуру будівельного комплексу.

2. Які виробництва формують промисловість будівельних матеріалів?

3. Проаналізуйте фактори, що впливають на розміщення капітального будівництва.

4. Які екологічні проблеми виникають у зв’язку з виробництвом будівельних матеріалів і організацією будівництва?

Література

1. Довбенко В. Формування ринкового середовища в будівельному комплексі // Економіка України. — 1995. — № 7. — С. 45—47.

2. Економіка будівельного комплексу: Навчальний посібник / За ред. П. Ф. Жердецького та ін. — К.: Вища школа, 1992. — 271 с.

3. Задорожна О. Соціальні аспекти інвестування житлового будівництва // Економіка України. — 1997. — № 3. — С. 91—93.

4. Кухленко О. Можливі моделі приватизації підрозділів будівельного комплексу // Економіка України. — 1995. — № 1. — С. 42—47.

5. Кухленко О. Будівельний комплекс в умовах нової інвестиційної політики // Економіка України. — 1996. — № 12. — С. 35—41.

6. Размещение производительных сил / Под ред. В. В. Кистанова, Н. В. Копылова. — М.: Экономика, 1994. — 589 с.

7. Розміщення продуктивних сил України / За ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа, 1998. — 376 c.

8. Сербін Ю. Приватизаційні процеси в будівельному комплексі // Економіка України. — 1994. — № 4. — С. 3—10.

9. Симоненко В. Інвестиційна політика: регіональний аспект // Економіка України. — 1996. — № 4. — С. 33—38.

ПИТАННЯ ДЛЯ ДИСКУСІЇ

1. Місце будівництва в розвитку і розміщенні продуктивних сил України.

2. Сучасний стан основних галузей промисловості будівельних матеріалів в Україні.

<< | >>
Источник: Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С. І. Дорогунцов, Ю. І. Пітю­ренко, Я. Б. Олійник та ін. — К.: КНЕУ,2000. — 364 с.. 2000

Еще по теме 3. БУДІВНИЦТВО УКРАЇНИ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ І РОЗВИТКУ:

- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -