1. СУТНІСТЬ, РОЛЬ І МІСЦЕ В НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ
Хімічний комплекс — один з провідних у структурі сучасної економіки. Від його розвитку, як і від розвитку машинобудування, значною мірою залежить науково-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей промисловості, транспорту, сільського господарства, оборони, побутового обслуговування та інших сфер діяльності.
Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому.Структура хімічного комплексу досить складна. До його складу входять ряд спеціалізованих галузей, що використовують різну сировину, виготовляють дуже широкий асортимент продукції і об’єднуються між собою загальною технологією. Як правило, виділяють основну (неорганічну) хімію, хімію органічного синтезу, гірничохімічну промисловість, фармацевтичну промисловість, мікробіологічну промисловість, побутову хімію. Провідне місце за обсягом виробництва, в тому числі за випуском кінцевої продукції, займають основна хімія і хімія органічного синтезу.
Використання хімічної продукції в промисловості дає змогу виготовляти значну кількість високоякісних виробів, необхідних таким прогресивним галузям виробництва, як атомна енергетика, радіоелектроніка тощо. Продукція хімічної промисловості часто заміщує при-
родну сировину, яка дорого коштує, сприяє зниженню вартості кінцевої продукції, підвищенню якості виробів.
Рівень розвитку хімічної промисловості тієї чи іншої країни є важливим показником її індустріального розвитку і економічної незалежності. Що стосується України, то хімічна промисловість є однією із провідних галузей її народногосподарського комплексу, галуззю її спеціалізації у міжнародному поділі праці.
Україна має великі потенційні можливості для розвитку хімічної промисловості. На початку 90-х років вона налічувала понад 80 великих підприємств. Особливістю галузі є те, що в структурі постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів близько 60—70% їх обсягу становили поставки за зв’язками по кооперації з підприємствами республік колишнього Радянського Союзу.
У цих же регіонах реалізовувалася значна частка виробленої продукції галузі.Крім потужних підприємств, галузь характеризується наявністю суттєвого наукового потенціалу — великої кількості науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій, серед яких і такі, що вели важливі розробки науково-технічних проблем хімічної технології в колишньому Радянському Союзі. Таблиця 49
ВИРОБНИЦТВО ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ у 1990—1997 рр.*
| Найменування продукції | Роки | 1997 р. у % до 1990 р. | ||
| 1990 | 1995 | 1997 | ||
| Аміак синтетичний, тис. т | — | 3782,3 | — | — |
| Мінеральні добрива (в перерахунку на 100% корисних речовин), тис. т | 4815 | 2221 | 2376 | 49,3 |
| Сірчана кислота в моногідраті, тис. т | 5011 | 1593 | 1438 | 28,7 |
| Сода кальцинована, тис. т | 1120 | 475 | 368 | 32,9 |
| Сода каустична, тис. т | 445 | 213 | 156 | 35,1 |
| Хімічні волокна і нитки, тис. т | 179,2 | 41,3 | 26,0 | 14,5 |
| Шини, тис. т | 11203 | 5786 | 7544 | 67,3 |
| Хімічні засоби захисту рослин (у 100% розрахунку по діючій речовині) | 50,5 | 4,1 | 2,7 | 5,3 |
* Статистичний щорічник України за 1997 рік. — К.: Українська енциклопедія, 1998. — С. 121, 122.
Формування в Україні ринкових відносин супроводжується проявом кризових явищ як в цілому в економіці країни, так, зокрема, і в хімічній промисловості. Це обумовлено, з одного боку, порушенням налагоджених господарських зв’язків, а з другого — недостатньою адаптацією галузі до ринкових умов функціонування (насамперед це стосується пошуку компенсуючих джерел сировини, а також збереження старих ринків і проникнення до нових товарних ринків). Слід зазначити, що вітчизняні підприємства хімічної промисловості близько 60% продукції реалізують на зовнішніх ринках (переважно в країнах далекого зарубіжжя). Все це призвело до значного спаду виробництва основних видів продукції галузі (табл. 49).
Стабілізація економічної ситуації в країні і активізація факторів її зростання дадуть змогу забезпечити структурну перебудову галузі відповідно до нових умов розвитку економіки.