Металургійний комплекс України, його розвиток і розміщення
Металургійний комплекс України представлено підприємствами чорної та кольорової металургії. Металургія є галуззю спеціалізації нашої країни в територіальному поділі праці країн СНД, Європи та на світовій арені.
Чорній металургії належить одне із провідних місць у сучасній економіці України. За даними першої половини 2000-х років, на її частку припадало більше чверті вартості продукції основних галузей промисловості країни. У 2004 році нею було вироблено 37,5 млн. т. сталі, 29,5 млн. т. чавуну, 2,1 млн. т. сталевих труб, 29,1 млн. т. готового прокату чорних металів. Великий вплив має чорна металургія на розвиток і розміщення машинобудування, хімічної промисловості, енергетики. В металургії значно розвинене комбінування виробництва, на її відходах пра-Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України цюють виробництво будівельних матеріалів, мінеральних добрив тощо. Металургія є потужним фактором формування територіальних промислових комплексів. В місцях розміщення її основних підприємств зосереджується важке машинобудування, коксохімія, хімія, виробництво вогнетривких матеріалів, формуються крупні транспортні вузли.
Розвитком і розміщенням металургія орієнтується на схід України, де сформувалися унікальні природні умови для розвитку цього комплексу. Тут знаходяться найкрупніші, що мають світове значення, паливно-сировинні бази чорної металургії — Донецький кам’яновугільний, з коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний і Придніпровський марганцеворудний басейни, значні поклади вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Залізорудна база чорної металургії України представлена Криворізьким і Кременчуцьким басейнами, Білозерським і Керченським родовищами. В Україні із рідкісних металів, які використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану (у Житомирській області) та хрому.
Головні родовища нерудної сировини (вогнупорів та флюсів тощо), яка використовується в металургії, знаходяться в Донбасі і в Автономній Республіці Крим. Нині в Україні нараховується 50 основних підприємств чорної металургії, у складі яких 14 металургійних комбінатів і заводів, 3 феросплавних заводи, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничозбагачувальних комбінатів і три основних заводи металоконструкцій. Найбільшими металургійними комбінатами України, потужність яких становить 5 млн. т і більше металу за рік є “Азо- всталь”, “Запоріжсталь” та “Криворіжсталь”. Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає більше половини всього його випуску в країні. Практично весь металургійний комплекс України зосереджений в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях, де сформувався один з найбільших металургійних районів світу.На території цього району з урахуванням умов і особливостей розвитку і розміщення галузей комплексу, виділяється три
металургійних підрайони. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого і лівого берегів Дніпра — від Кременчука до півдня Дніпропетровської і Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі і прокату. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні підприємства Донецької і Луганської областей. Це основний підрайон по виробництву коксу і чавуну. Приазовський металургійний підрайон включає дві території: місто Маріуполь з його двома металургійними комбінатами — “Азовсталь” та ім. Ілліча, коксохімзаводом, а також північну і східну частини Керченського півострова. Незважаючи на загальну економічну кризу в країні й у галузі зокрема, металургія є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної продукції чорної металургії України сягала в окремі роки 3 млрд. доларів. Її доля в загальному експорті трималась на рівні понад 40 %. Більша частина металопродукції України експортується в країни СНД.
Кольорова металургія України розвивається на основі розробки родовищ сировинних ресурсів — алюмінію, магнію, руд титану, цирконію, нікелю, ртуті та інші. Алюмінієва промисловість використовує в якості сировини боксити, запаси котрих на території України незначні. Промислове значення мають родовища Смілянське (Черкаська обл.) і Висо- копільське (Дніпропетровська обл.). Дуже важливою сировиною для виробництва алюмінію є каолін. Його родовища є в багатьох областях України, а видобувається він в основному у Вінницькій, Хмельницькій, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Головними родовищами калійно-магнієвих солей на Україні є Стебниківське і Калушське у Прикарпатті та сполук магнію — Сивашське в Криму. Виробництво нікелю орієнтується на найбільші родовища промислового значення, якими є Побузьке і Придніпровське. Найбільші родовища титанових руд знаходяться в Житомирській (Іршанське і Стре- мигородське) і Дніпропетровській (Самотканське). Поки ще не експлуатуються родовища хромітів в Кіровоградській і Дніпропетровській областях, тому потреба України в хромі за-
Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України довольняється його імпортом з Уралу та Казахстану. Руди цирконію в Україні відкриті в Самотканському родовищі титанових руд, вони є також в Приазов'ї. В Україні є значні запаси ртуті. Основне її родовище — Микитівське, яке розташоване в межах м. Горлівки, є також родовища в Закарпатті та Криму. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними факторами — сировинним та енергетичним. Підприємства, які переробляють руди з незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів). Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розміщують у місцях дешевої електроенергії, як правило поблизу потужних електростанцій. В розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяється два основних райони. У Донецькому районі знаходяться Микитівський ртутний комбінат, Костянтинівський цинковий завод “Укрцинк”, Ар- темівський завод по обробці кольорових металів, який випускає латунь, латунний і мідний прокат, а також Свердловський завод алюмінієвого прокату.
В Придніпровському районі розвиток галузі орієнтується також на потужну енергетичну базу Дніпрогесу, теплових й атомних електростанцій. В Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий і алюмінієвий заводи, у Воль- ногорську — Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Само- тканського родовища, в місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів і завод твердих сплавів. В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої руди діє Побузький нікелевий завод. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО “Хлорвініл”. Для забезпечення потреб у кольорових металах Україна підтримує економічні зв'язки з іншими країнами СНД — з Російської Федерації надходять мідь та її сплави, цинкові концентрати, олово, дорогоцінні метали, з Узбекистану — мідь, з Казахстану — свинець і мідь, з Киргизії — сурма.За останні роки чорна металургія орієнтується головним чином на експорт продукції при низькій його ефективності
(від 40 до 77% від виробництва), що не поліпшує фінансового становища галузі і економіки країни, призводить до “вимивання” матеріальних енергетичних і фінансових ресурсів в зарубіжні країни та комерційні структури, ускладнює екологічну обстановку, хоча і сприяє зростанню виробництва.
Стратегічними напрямами розвитку металургійного комплексу України мають стати підвищення технічного рівня сталеплавильного, прокатного, трубного, і метизного виробництва для забезпечення поліпшення якісних і сортаментних показників готової металопродукції з метою задоволення потреб власних металоспоживаючих галузей і підвищення ефективності експортного потенціалу. З метою поліпшення економічного становища галузі у галузі чорної металургії випереджаючими темпами мають зростати випуск металопродукції підвищеної якості, розширеного сортаменту, освоєнням випуску нових видів прокату і труб профілів і видів конкурентоздатних, дефіцитних та імпортозаміняючих з метою більш повного задоволення потреб внутрішнього ринку та розширення і підвищення ефективності експортного потенціалу.
На підприємствах чорної металургії має бути розширене виробництво прокату і труб з термічною обробкою, з нових низьколегованих і легованих марок сталі, з захисними металевими і пластмасовими покриттями, фасонних сортових гарячекатаних профілів галузевого призначення, холодногнутих профілів прокату з нових марок сталі двошарового листа і сорту, біметалічних труб, труб з покриттями, нових видів високоефективних метизів. За цей період буде освоєно випуск холоднокатаного автомобільного листа для легкових автомобілів та листа з нержавіючої сталі для потреб харчової промисловості, профільних труб та труб для атомної енергетики.
Для повернення кольоровій металургії провідної ролі в промисловому комплексі країни її підприємства мають розвиватись у напрямку оновлення на сучасній технічній базі діючих потужностей, випереджуючого випуску ефективних видів продукції, усунення внутрігалузевих диспропорцій в розвитку сировинної бази, кращого використання вторинних сировинних ресурсів, енергозбереження тощо.
Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка України
11.2.3.