ВИСНОВКИ
Сучасні промислові агломерації все більше стають осередками поширення інноваційних технологій, активізації ринкових сил, підприємництва і конкуренції, концентрації фінансових та інвестиційних потужностей, бізнесової і підприємницької діяльності, інтелектуальних і творчих ресурсів тощо.
Традиційне уявлення про промислово-агломераційні утворення, як про середовище підвищеного техногенного навантаження, в якому на порівняно невеликій щільноурбанізованій території розміщуються гігантські монополістичні підприємства важкої індустрії або ресурсо- і енергоємного машинобудування чи хімічного комплексу, поступово змінюється в сторону подрібненого модульного зосередження невеликих гнучких інноваційних підприємств споживчої орієнтації, що розробляють, виготовляють і постачають високотехнологічну наукоємну комерційно- спрямовану продукцію. Такі підприємства активно розвиваються за межами високоурбанізованого ядра агломерації, де вони отримують більш вигідні умови для здійснення підприємницької діяльності та більш високі прибутки внаслідок специфічної дії агломераційного ефекту території. Великі низько- інноваційні виробництва взагалі витісняються за межі зони агломерування, оскільки не знаходять в ній необхідних переваг і ресурсів власного розвитку, і ефективно функціонують в межах великих промислових вузлів та центрів на основі використання переваг економії за рахунок масштабів виробництва.Переваги агломерованого розміщення промислових підприємств полягають у суттєвому зниженні на периферії агломерації оплати за використання земельних та інших природних ресурсів, наявності специфічного праценадлишкового ринку достатньо кваліфікованої робочої сили, скороченні витрат на конкурентну боротьбу за ресурси виробництва та на,,бюрократичну ренту”, оптимізації екологічного балансу території та соціально-економічних умов життя працівників, наближенні до всебічно розвиненого соціального середовища підвищеної контактності, комунікативності, інтегративності, модульності, комерційної і підприємницької спрямованості, інноваційності та прогресивності.
Саме таке наближення до великого багатофункціонального соціально-розвиненого міста - ядра агломерації - разом із розміщенням в межах периферійних агломерованих територій створює комплекс найбільш сприятливих умов для ефективного функціонування промислового підприємства.Аналіз трансформаційних процесів у розвитку промислового виробництва агломерацій України додатково підтвердив ряд істотних зрушень в галузевій і територіальній структурі їх господарства, що наведені вище. Так, за період активного розвитку ринкових відносин, істотно знизилась частка низькоінноваційних сировинно- та енергоємних промислових підприємств, значно зросли абсолютні показники виробництва та рівень економічної ефективності функціонування галузей споживчої орієнтації, що активно використовують новітні технології і матеріали. Поступово підвищується роль підприємств, які виготовляють та розповсюджують інновації. Ядра промислових агломерацій України позбавляються надлишкових промислових функцій, великі підприємства радянських часів поступаються місцем модульним високотехнологічним виробництвам, або комерційним закладам ринкової інфраструктури, які відіграють важливу роль у активізації конкурентоспроможного промислового виробництва на периферії. Агломеровані поселення, залучаючи підприємницький і комерційний капітал в реструктуризацію старих промислових підприємств та створення нових, постійно нарощують валові показники промислової діяльності та рівень економічної ефективності виробництва. Досвід високорозвинених країн світу засвідчує об’єктивний характер наведених трансформаційних процесів в межах окремих агломераційних утворень та їх позитивний вплив на оптимізацію загальної структури промислового виробництва в країні, його раціональну територіальну організацію і збалансований розвиток.
Державна підтримка і розвиток виявлених нами позитивних зрушень в промисловому виробництві агломераційних утворень України є вкрай необхідним завданням з оптимізації формування агломераційного ефекту території та розробки дієвих ринкових механізмів вдосконалення функціональної структури агломерацій. Ці питання активно розробляються та обговорюються в царині суспільної географії і суміжних наук. Їх глибока пізнавальна функція відіграє провідну роль у формуванні високорентабельних промислових підприємств, що випускають конкурентну продукцію, а також у створенні позитивних тенденцій нарощення промислового потенціалу України на основі ринкових важелів регіонального управління. З їх допомогою наша держава може підійти до розробки оптимальних довготривалих стратегій та прогнозів комплексно- пропорційного розвитку промислового виробництва, а також ефективного формування агломераційних утворень на засадах економічної ефективності, соціальної комфортності, інноваційності, міжнародної орієнтованості, ресурсозбереження та екологічності.