11.5. Амортизаційні відрахування. Політика прискореної амортизації

Особливе місце серед важелів державної підтримки розвит­ку НТП посідає застосування політики прискореної амортизації.

Амортизаційні відрахування мають конкретне і цільове при­значення - відновлення основних засобів, які вибули внаслідок фізичного зношення, погіршення якості, морального старіння.

Останніми роками знижуються обсяги централізованих ка­піталовкладень. Деякі дослідники пояснюють це зростанням

324

обсягів амортизаційних відрахувань, тобто власних джерел фінансування.1 Однак за даними авторитетних експертів у 1991-1996 pp. підприємства не мали коштів не тільки на розширене, а й на просте відтворення. Тому важливим є збільшення об­сягів власних фінансово-інвестиційних ресурсів.2

Одним із таких джерел є амортизаційні відрахування та при­бутки. Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств'' введено новий принцип нарахування амортизації основних фондів.

Усі види основних фондів розподілені на три групи.

Група 1 - будівлі, споруди та їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їхні час­тини. Норма амортизації - 5 % від балансової вартості.

Група 2 - автотранспорт та вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні пристрої та інструменти, у тім числі ЕОМ, інформаційні системи, телефони, мікрофони. рації та інше конторське (офісне) обладнання, пристрої та при­ладдя до них. Норма амортизації 25 % від балансової вартості.

Група 3 - інші основні фонди, не введені до першої та другої груп. Норма амортизації 15 %.

Законодавством України передбачена і прискорена аморти­зація. Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи З за такими нормами: 1-й рік експлуатації - 15%; 2-й - ЗО; 3-й - 20;

4-й-15; 5-й-10; 6-й-5; 7-й-5%.

У разі застосування цього методу підприємство не має права проводити щорічну індексацію балансової вартості основних фондів.

Прискорена амортизація дає підприємству очевидні вигоди, а саме:

_____

1 Централізовані капітальні вкладення постійно скорочуються. Вже в 1995р. вони становили лише чверть загальних обсягів, а в 1997 p. - 5-Ю %. Панасюк Б., Панасюк О. Інвестування за рахунок внутрішніх резервів // Економіка Украї­ни. 1997.№З.С.5.

2 Див. : Програма діяльності Кабінету Міністрів України. К., 1996. С. 47.

325

"страхує" фірму від втрат унаслідок морального знецінення елементів основного капіталу;

зменшує розміри оподатковуваного прибутку і, відповідно, податкові платежі;

частково захищає фірму від інфляційних втрат;

надає податкову пільгу, яку отримують підприємства, що інве­стували грошові кошти в основний капітал.

Сьогодні прискорену амортизацію вітчизняні фірми практич­но не застосовують.

В амортизаційній політиці держави останніми роками Кабі­нет Міністрів ставив перед собою переважно фіскальні цілі. До­недавна 25% амортизаційних сум підприємства переказували до бюджету для використання цих коштів на конверсію підприємств ВПК. Результати виявились невтішні: для конверсії коштів не ви­стачало, крім того, не було контролю за їх цільовим використан­ням. У підсумку продовжували "вимиватись" обігові кошти підприємств.

Після тривалої критики цієї політики уряд визнав, що амор­тизаційні суми повинні належати тільки підприємству й викорис­товуватися для оновлення і розширеного відтворення основних фондів. Однак, підприємства не змогли скористатись добрими намірами тому, що для забезпечення фіскальних інтересів уряд, законодавці зробили обхідний маневр - амортизаційні норми ви­користовувались з понижуючим коефіцієнтом: у 1997 p. - 0.7;

початок 1998 p. - 0.6; у 1998 p. - початок 1999 p. уряд перейшов до 10% податку на амортизаційні відрахування. Однак Верховна Рада Законом "Про внесення змін до Закону України "Про оподатку­вання прибутку підприємств" скасувала ці стягнення і ввела по­нижувальний коефіцієнт 0.8 до норм амортизації.

Непопулярність методів прискореної амортизації В Україні пояснюється незначною податковою пільгою порівняно з втрата­ми від інфляції. В умовах високої інфляції амортизаційні відраху­вання як джерело інвестицій втрачають своє значення.

Застосування прискореної амортизації обмежує жорсткий порядок її цільового використання. У разі ж нецільового викори-

326

стання амортизацію оподатковують за ставкою податку на прибу­ток. Однак така амортизаційна політика зовсім не стимулює залу­чення підприємствами інвестицій. Крім того, оподаткування не­цільового застосування амортизації породжує подвійне оподат­кування доходів підприємства. До речі, в США відмовились від спроб пов'язати прискорену амортизацію з практикою відновлення активів (основного капіталу).

Інтерес до прискореної амортизації послаблює і практика переоцінки основних фондів. Виконані v попередні роки пере­оцінки основних фондів здеформували співвідношення між їхньою балансовою і ринковою вартістю. Активна частина ос­новних фондів (машини, обладнання тощо) була оцінена зі сут­тєвим завищенням порівняно з їхньою поточною ринковою вар­тістю, а пасивна (будинки, споруди тощо) - з суттєвим занижен­ням. На практиці це означає, що старий верстат, наприклад, кош­тує набагато більше, ніж новий. Окрім того, не важко передба­чити, що підприємства намагатимуться занижувати вартість ос­новних фондів під час переоцінок з метою зменшення податку на майно. За такої стратегії застосування методів прискореної амортизації як податкового стимулу для сприяння інвестування не спрацьовує.

Водночас прискорена амортизація має важливе значення для динамічних, прибуткових інноваційних підприємств. Методи при­скореної амортизації самі по собі не стимулюють або мало сти­мулюють фірми до інвестицій, однак вони можуть заохочувати вже діючі підприємства і таким чином прискорювати розвиток еко­номіки.

Амортизаційна політика держави повинна передбачати за­стосування таких методів амортизаційних списань і норм, які дають змогу в короткі терміни відшкодувати раніше зроблені інвестиції.

Для пожвавлення інвестиційної активності в Україні сьогодні доцільно використати досвід інших країн, зокрема, з надання по­даткових пільг. Ефективним методом пожвавлення процесу на­громадження основного капіталу є інвестиційна знижка. Підпри-

327

ємства, які вкладають ефективні інвестиції, мають право на певні пільги з оподаткування, з яких вагомими є амортизаційні.

Якщо в Україні стосовно матеріальних активів використову­ють винятково регресивний метод нарахування амортизації (спи­сання зі зменшуваного залишку), то податковим законодавством, наприклад, Німеччини передбачено можливість застосування лінійного методу. Причому норми амортизації не повинні переви­щувати триразового розміру ставки амортизаційних відрахувань на цей об'єкт основного капіталу у разі застосування лінійного методу, а максимальна норма зношення не повинна перевищува­ти ЗО %. Крім того, в Німеччині широко застосовують амортиза­цію як інструмент державної підтримки малого і середнього підприємництва, якому передбачена можливість списання до 20 % вартості активної частини основного капіталу в перший рік їх експлуатації. Суттєво й те, що цим підприємствам надають право на створення цільового резервного фонду для фінансування про­цесу придбання активної частини основного капіталу (50 % вар­тості цих активів), який формується за рахунок оподатковуваного прибутку.