11.4. Фінансово-кредитні та податкові підойми державного регулювання науково-технічної діяльності

З метою створення економічно сприятливих умов для науко­во-технічної діяльності держава застосовує фінансово-кредитні та податкові важелі:

створення інноваційних фондів, сприяння організації та діяльності комерційних інноваційних банків, систем страхування науково-технічної діяльності;

ведення пільгового оподаткування і кредитування, застосу­вання прискореної амортизації основних фондів підприємств, що виконують роботи з пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу чи беруть участь у формуванні інноваційних фондів.

Державний інноваційний фонд створюють з бюджетних коштів, які виділяє держава для підтримки науково-технічної діяльності, внесків юридичних і фізичних осіб. Для оперативно­го вирішення питань матеріально-технічного забезпечення роз­витку та використання досягнень науки і техніки в Україні ство­рюють державний резерв матеріально-технічних і сировинних ре­сурсів, який є складовою Державного інноваційного фонду.

Для суб'єктів науково-технічної діяльності запроваджено податкові пільги. Зокрема, державні навчально-виховні заклади, наукові установи й організації, діяльність яких повністю або част­ково фінансують з бюджету, звільнені від сплати податків. В Ук­раїні деякий час використовували й інші податкові пільги. Наприк­лад, прибуток дослідно-конструкторських, конструкторсько-тех-

323

нелогічних організацій та дослідних виробництв при цих устано­вах оподатковували у розмірі 25% від ставки податку для підприємств України. Прибуток (дохід) дослідних заводів, частка дослідної продукції яких становить не менше 80%, оподаткову­вали у розмірі 50% цієї ставки. Прибуток (дохід) підприємств та організацій, одержаний внаслідок виконання робіт за державни­ми науково-технічними програмами, програмами Державного фон­ду фундаментальних досліджень та Державного інноваційного фонду, не оподатковували. Оподатковуваний дохід суб'єктів нау­ково-технічної діяльності зменшували на суму в розмірі 50 % вит­рат підприємств (окрім капітальних вкладень) на проведення влас­ними силами або науковими організаціями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку й освоєння нових прогресивних технологій та видів продукції, виконуваних за ра­хунок прибутку, що є в розпорядженні підприємств. На жаль, нове податкове законодавство в Україні ліквідувало ці стимули науко­во-технічної діяльності, що негативно відображається на проце­сах розвитку науки і техніки в цілому.

З метою підтримки ефективного розвитку науки і техніки наукові дослідження і розробки для потреб держави виконують за контрактом.