11.1. Сутність державної науково-технічної політики

Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність"1 та зміни і доповнення до інших законодавчих актів, які мають за­безпечити впровадження цього закону в життя, дають гарантії функціонування науки як сфери діяльності.

Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічних розробках.

Розвиток науки і техніки є визначальним чинником прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів. Цим зумовлена потреба державної підтримки науки як джерела економічного зро­стання і складової національної культури та освіти. Цілеспрямо­вана політика у забезпеченні використання досягнень вітчизня­ної та світової науки і техніки дає змогу повніше задовольняти соціальні, економічні, культурні та інші потреби суспільства.

Закон закладає засади переходу від базового до переважно цільового фінансування науки, чітко розмежовує функції Прези­дента, Кабінету Міністрів, парламенту та інших структур у забез­печенні життєдіяльності науки.

На законодавчому рівні закріплено норму фінансування нау­кової та науково-технічної діяльності цивільного призначення.

Науково-технічна політика визначає основні цілі, форми та

_____

1 Відомості Верховної Ради України. 1999. №2-3. С.18.

315

методи діяльності держави у науково-технічній сфері. Науково-технічна діяльність охоплює фундаментальні й прикладні наукові дослідження, а також доведення її результатів до стадії практич­ного використання. Держава покликана створювати сучасну інфра­структуру науки і готувати науково-технічні кадри, надавати дер­жавне фінансування та пріоритетне матеріально-технічне забез­печення фундаментальних досліджень, довготермінових держав­них науково-технічних програм, підтримку пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.

Головні принципи державної науково-технічної політики:

демократизація та децентралізація управління у сфері науки і техніки;

врахування вимог екологічної безпеки;

підтримка (першочергова) науково-технічних робіт, що за­безпечують вирішення найважливіших проблем розвиту України шляхом відбору науково-технічних пріоритетів;

збалансованість розвитку фундаментальних і прикладних досліджень;

підтримка конкуренції і підприємництва у науково-технічній сфері;

створення і розвиток ринку науково-технічної продукції;

участь науково-технічної громадськості у формуванні та ре­алізації державної науково-технічної політики.

Функції з реалізації державної науково-технічної політики виконують органи державного управління і недержавні структу­ри, які в сукупності можна розділити на п'ять рівнів:

І рівень - Верховна Рада України;

II рівень - Кабінет Міністрів України;

III рівень - міністерства, відомства та інші центральні орга­ни управління;

316

IV рівень - місцеві органи державної влади і управління;

V рівень - організації, установи та підприємства, що беруть участь у провадженні науково-технічної політики.

Верховна Рада України визначає головні цілі, напрями та пра­вові основи діяльності у науково-технічній сфері, обсяги бюджет­ного фінансування наукових досліджень, відрахувань бюджетних коштів до Державного фонду фундаментальних досліджень. Дер­жавного інноваційного фонду та розміри державного резерву ма­теріально-технічних і сировинних ресурсів для забезпечення нау­ково-технічної діяльності; затверджує пріоритетні напрями роз­витку науки і техніки, перелік національних програм та обсяги фінансування кожної з них; створює систему кредитно-фінансо­вих.

Кабінет Міністрів України веде розподіл коштів бюджету, призначених для фінансування наукових досліджень, використан­ня Державного інноваційного фонду та інших державних фондів, організовує розробки національних та державних науково-тех­нічних програм, створює механізм їхньої реалізації; контролює організацію, координацію і виконання робіт щодо створення су­часної інфраструктури науково-технічної діяльності, визначає по­рядок формування і використання для цього позабюджетних фондів, розробляє економічні, правові та організаційні механізми стимулювання НТП, укладає міжнародні угоди у сфері науково-технічного співробітництва.

Міністерства та відомства провадять науково-технічну по­літику у підпорядкованій галузі. Центральними органами держав­ного управління України, що виконують функції управління роз­витком науки і техніки, є Міністерство економіки (зведений відділ економічних реформ та науково-технічної політики) і Міністер­ство у справах науки і технологій. До організаційних структур, які беруть участь у провадженні державної науково-технічної по­літики, належать сертифікаційні служби, організації науково-тех­нічної експертизи, інформації, республіканські та місцеві інно­ваційні фонди. Їхня діяльність спрямована на підтримку науково-

317

технічної сфери. Схема взаємовідносин між учасниками іннова­ційного процесу в Україні показана на рис. 11.1.1

Науково-технічну діяльність загальнодержавного значення фінансують з бюджету та державних позабюджетних фондів. Для фінансування та матеріально-технічної підтримки заходів щодо забезпечення розвитку і використання досягнень науки і техніки в Україні формується Державний інноваційний фонд. Інші види науково-технічної діяльності провадять з власних та залучених коштів усіх суб'єктів науково-технічної сфери.