11.2. Пряме державне регулювання розвитку науки і техніки

Пряме державне регулювання науково-технічної діяльності провадять за допомогою таких форм і методів: визначення дер­жавних пріоритетів розвитку науки і техніки, формування і реа­лізація національних, державних та міждержавних науково-тех­нічних програм; формування і розміщення державного замовлен­ня, бюджетне фінансування певних видів науково-технічної діяль­ності, проведення державної науково-технічної експертизи, ство­рення системи науково-технічної інформації, ведення патентно-ліцензійної діяльності, проведення метрології, стандартизації та сертифікації продукції у науково-технічній сфері, формування та заохочення науково-технічних кадрів.

Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на підставі комплексного прогнозу соціально-економічного та науково-тех­нічного розвитку держави визначає Верховна Рада України за по­данням Кабінету Міністрів.

Прогнозування забезпечують державні інституції: головні інститути міністерств і відомств разом з інститутами НАН Ук­раїни.

Державні органи та наукові організації розробляють відпо-

_____

1 Бондаренко О. О. Оптимізація інвестиційного забезпечення інноваційної скла­дової економічного росту. Автореф. дис. ... канд.екон.наук. Суми, 1998. С.9.

318

Рис. 11.1. Схема взаємовідносин учасників інноваційного процесу. Зв'язки: 1 - координаційні; 2 - жорстко підпорядковані.

319

відну концепцію з визначенням цілей, очікуваних економічних і соціальних результатів, структурних змін у виробництві та обгрун­товують потрібні для цього ресурси. Концепцію розглядає Кабі­нет Міністрів України, схвалена концепція є основою для форму­вання державних науково-технічних програм наукових дослід­жень, створення та освоєння нових видів техніки і технології.

Державні науково-технічні програми є головними засобами реалізації національних програм та пріоритетних напрямів роз­витку науки і техніки.

Для вирішення важливих завдань у галузі науково-технічної діяльності введене державне замовлення, яке забезпечують фінан­суванням та підтримують матеріально-технічними ресурсами.

Невід'ємним елементом державного регулювання науково-технічної діяльності є державна науково-технічна експертиза, яку провадять з метою забезпечення наукової обгрунтованості струк­тури та змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, відповідних науково-технічних програм та проектів, визначення соціально-економічних та екологічних наслідків науково-техніч­ної діяльності, аналізу ефективності використання науково-тех­нічного потенціалу.

Держава проводить певну політику у формуванні та заохо­ченні науково-технічних кадрів, зокрема забезпечує їхню підго­товку і перепідготовку, в тому числі, за межами України, запро­ваджує систему атестації кадрів, державні та іменні премії у га­лузі науки і техніки тощо.

Важливою формою державного регулювання розвитку науки і техніки є створення і функціонування системи науково-техніч­ної інформації, у яку входять територіальні мережі центрів пер­винного збору й опрацювання усіх видів науково-технічних да­них, державні центри, наукові бібліотеки.

320

Патентно-ліцензійна діяльність забезпечує регулювання всьо­го комплексу правових і економічних відносин, пов'язаних зі ство­ренням, захистом і використанням інтелектуальної власності.

Держава також регулює науково-технічну діяльність шляхом впровадження державного нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил. Цю функцію виконує Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт Ук­раїни) та його територіальні органи.