12.3.3. Головні розділи плану роботи транспорту

У процесі розробки плану роботи транспортного виробни­чого підприємства потрібно враховувати, що план є розгорнутою програмою всієї виробничої, господарської і соціальної діяльності колективу підприємства; спрямованою на виконання (річного, квартального і місячного) завдань з найбільш повним і раціональ­ним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

427

План роботи транспорту складається з розділів, кожен з яких характеризує певний бік діяльності транспортних підприємств. Конкретний план має такі розділи.

1. План перевезень вантажів і пасажирів - це своєрідна ви­робнича програма транспорту. Її розробляють на підставі планів промислового і сільськогосподарського виробництва, капітального будівництва, товарообігу і матеріально-технічного постачання.

План перевезень є основою для розробки решти розділів пла­ну роботи транспорту. Для розробки такого плану транспортні підприємства уточнюють обсяги перевезень з підприємствами й організаціями, що їх обслуговуватимуть у плановому періоді. З ними укладають угоди щодо перевезення вантажів на рік, по квар­талах, зазначають способи і пункти завантаження, розвантажен­ня, відстані перевезень.

У процесі розробки плану пасажирських перевезень деталь­но вивчають і аналізують звітні матеріали, дані обстежень, які періодично виконують на підприємствах, а також враховують по­яву нових підприємств, будівель, житлових масивів, очікуваний приріст населення, використання нових або розвиток наявних видів транспорту.

2. Виробнича програма і план експлуатації транспортних засобів. Для виконання плану перевезень, вантажообігу, пасажирообігу розраховують провізні спроможності транспортних за­собів, що їх можуть досягти транспортні підприємства в плано­вому році у разі максимального використання матеріальних і тру­дових ресурсів.

3. План технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів.

сезонного обслуговування транспортних засобів; визначають тру­домісткість технічних обслуговувань і поточних ремонтів за ти­пами транспортних засобів.

4. Планування показників підвищення економічної ефектив­ності виробництва. Для транспортних виробничих підприємств

428

ефективність виробництва планують за системою показників, згру­пованих у такі головні групи: загальні показники підвищення еко­номічної ефективності виробництва; показники підвищення ефек­тивності використання трудових ресурсів; показники підвищен­ня ефективності використання основних виробничих фондів, обі­гових коштів і капітальних вкладень; показники підвищення еко­номічної ефективності використання матеріальних ресурсів і транспортних засобів; показники якості перевезень вантажів і пасажирів; показники економічної ефективності нової техніки.

5. Розробка плану капітальних вкладень і капітального бу­дівництва. Головним завданням розробки плану капіталовкладень є конкретизація й уточнення річних завдань плану капітального будівництва з нарощення виробничих потужностей і основних фондів, потрібних для виконання обсягу перевезень вантажів, його розвиток, підвищення якості обслуговування споживачів та удос­коналення технології організації виробництва, а також будівниц­тво житла та інших об'єктів невиробничого призначення. У плані потрібно передбачити організаційні, технічні й економічні захо­ди. спрямовані на найефективніше використання капіталовкла­день, поліпшення їхньої структури, технічне переозброєння і ре­конструкцію основних фондів; поліпшення пропорцій, концент­рацію засобів на пускових будівлях і об'єктах, скорочення обсягу незавершеного будівництва.

6. Планування матеріально-технічного постачання. Процес матеріально-технічного постачання є обов'язковою умовою ви­робництва і значно впливає на нього.

Вихідні дані для розробки плану матеріально-технічного постачання такі: розрахункові обсяги перевезень вантажів і паса­жирів та інші показники плану з експлуатації транспортних за­собів; обсяги робіт з технічного обслуговування, поточного ре­монту та капітального будівництва; нормативна база підприєм-

429

ства, а також дані технічних паспортів транспортних засобів, у яких зазначені номенклатура запасних частин, сорти пального і мастильних матеріалів тощо.

7. Планування кадрового забезпечення. Передбачає таке:

підвищення продуктивності праці; кількість працівників на підприємстві; заробітна плата; підготовка і підвищення кваліфі­кації кадрів.

8. Планування собівартості транспортних робіт. Під час розробки цього плану потрібно вирішити такі завдання: аналіз вартісних показників виробничої діяльності підприємства у по­точному році та за попередній рік; виявлення можливостей зни­ження собівартості перевезень у плановому періоді порівняно з попереднім, складання калькуляції собівартості перевезень; оцін­ка впливу на собівартість окремих техніко-експлуатаційних по­казників.

9. Фінансовий план - це план доходів та розподілу фінансо­вих ресурсів підприємства. Його завдання - визначити показники руху коштів підприємства, його доходи і витрати, формування прибутку та його розподіл, обсяг і джерела капіталовкладень, об­сяг обігових коштів, розрахунково-фінансові відносини. Вартісне вираження обсягів перевезень та інших робіт і послуг, розрахова­не за тарифами є загальним обсягом доходів, визначеним у плані як сума доходів від перевезень, які розраховують окремо щодо кожного виду.

У результаті всієї фінансово-господарської діяльності транс­портне підприємство отримує балансовий прибуток, який розра­ховують як суму прибутку (збитків): від перевезень (як різниця між доходами від перевезень і витратами на перевезення); від ви­конання транспортно-експлуатаційних робіт; навантажувально-розвантажувальних операцій, інших робіт та послуг; від плано­вих доходів і витрат, крім збитків від діяльності житлово-кому­нального господарства і витрат на утримання культурно-освітніх організацій, які вираховують з прибутку.

10. План соціального розвитку колективу. Його розробляють на підставі перспективних і річного планів роботи підприємства.

430

В цих планах виробничо-транспортних підприємств передбачені заходи щодо вирішення найактуальніших для колективу завдань соціального розвитку, поліпшення умов праці, відпочинку і побу­ту, що охоплюють таке: зміну соціально-демографічної структу­ри виробничого колективу; заходи з поліпшення умов та охорони праці, здоров'я, соціально-культурних і житлово-побутових умов тощо.

Чимало транспортних організацій мають свої підсобні підприємства (ремонтні майстерні, кар'єри), на залізничних стан­ціях функціонують ресторани, торгові точки, магазини. Такі підсобні підприємства мають свої плани.