Економічна нестабільність

Розвиток економіки має хвилеподібно зростаючий характер, що пов’язано з постійними чергуваннями спадів і піднесень. Ринок, на жаль, не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти економічній нестабільності, яка виявляється через тривалий спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень довгост­рокової інфляції.

Наявність вад ринкового саморегулювання зумовлює необхідність державного регулювання економіки. Міра державного впли­ву на діяльність економічних суб’єктів у різних країнах неоднакова. Вона залежить від багатьох факторів: історичних, політичних, ідеологічних тощо. Отже, є всі підстави стверджувати, що сучасна економіка — це змішана економіка, яка функціонує на основі поєднання механізмів ринкового саморегулювання й державного регулювання.

Існують певні розбіжності у теоретичному та нормативному підходах до ідентифікації економіки конкретної країни з економікою ринкового чи змішаного типу. З теоретичних позицій (по суті) економіка розвинених країн світу є змішаною. Економісти навіть розрізняють кілька моделей змішаної економіки: американську ліберальну модель господарювання, економічний дирижизм, шведську модель тощо. Незважаючи на ці обставини, з нор­мативних (політичних) міркувань економіку провідних країн світу все ж таки вважають ринковою. Саме з політичних причин Україна протягом останніх років безрезультатно намагається одержати в Європейському Союзі та США статус країни з ринковою економікою. Позитивне вирішення цього питання дало б змогу Україні посісти гідне місце у світовій економіці та максимально скористатися позитивними наслідками глобалізації. Формальними причинами відмови в наданні Україні такого статусу є неповна конвертація національної валюти, сильний вплив держави на регулювання земельних відносин і взаємин між підприємцями та працівниками, обмеження на пересування громадян через недосконалий інститут реєстрації, перепони для іноземних інвестицій у деякі сфери економіки тощо.