Система показників макроекономічних планів
Розроблення макроекономічних планів неможливе без використання системи показників. Останні й надають кількісно-якісної характеристики соціально-економічним явищам і процесам. У макроекономічному плануванні (програмуванні)) показник — це міра планового завдання, яка забезпечує його кількісну або якісну визначеність.
Показники, використовувані у макроекономічному плануванні, мають відповідати певним вимогам. До найважливіших із них належать такі:
1. Показники мають бути придатними для аґреґування (укрупнення) та дезаґреґування (розукрупнення).
2. Показники мають бути чітко визначеними, вимірюваними, порівнянними з показниками державної статистики.
3. Система показників повинна забезпечувати комплексну характеристику всіх аспектів функціонування національної економіки.
4. Система показників має бути адаптивною (гнучкою), здатною відображати всі зміни стану об’єкта панування.
5. Директивні показники мають бути адресними, тобто містити вказівки відносно конкретних виконавців планових завдань.
6. Індикативні показники повинні інформувати суб’єктів ринку про наміри держави у відповідних сферах й орієнтувати їх на діяльність у напрямі пріоритетів державної політики.
Показники макроекономічних планів класифікуються за такими групами: натуральні та вартісні; кількісні та якісні; об’ємні та сітьові; абсолютні та відносні; обов’язкові, розрахункові та інформаційні.
Натуральні показники характеризують речовий аспект відтворення. Вони дають можливість установити пряму відповідність між обсягом виробництва в конкретно-речовій формі та обсягом потреб у продукції. Натуральні показники вимірюються в різних одиницях (т, м2, м3, чол., шт. і т. ін.). Для розширення сфери їх застосування використовуються умовно-натуральні показники. Їх розраховують через приведення різноманітних натуральних показників одного виду до єдиного вимірювача за допомогою перевідних коефіцієнтів (т умовного палива, шт.
умовних банок і т. д.). Сфера застосування натуральних показників обмежена, оскільки вони характеризують лише часткові зв’язки та пропорції в національній економіці.Вартісні показники подаються в грошових одиницях (гривнях). За їх допомогою вимірюються сукупні результати відтворення, передовсім макроекономічні показники. Для планових розрахунків необхідно враховувати індекси цін та інфляції.
Кількісні показники характеризують прямі безпосередні результати діяльності. Вони можуть бути об’ємними, тобто відображати обсяги виробництва або споживання, та сітьовими, тобто характеризувати розвиток мережі об’єктів різних сфер (кількість підприємств різних форм власності та господарювання або галузей економіки).
Якісні показники характеризують споживчу вартість (корисність) продукції, умови розвитку виробництва, ефективність, ступінь використання різних видів ресурсів і т. ін. До якісних показників належать норми і нормативи.
Абсолютні показники відображають кількісну характеристику процесів та явищ. Відносні показники (індекси, темпи зростання чи спаду, темпи приросту, питома вага) характеризують динаміку та структуру відповідних параметрів.
Обов’язкові показники є директивними, тобто такими, що потребують обов’язкового виконання; розрахункові показники призначено для обґрунтування основних параметрів плану; інформаційні показники за своєю суттю є індикативними.