4.2. Система прогнозів економічного і соціального розвитку

Систему прогнозів економічного і соціального розвитку мож­на розглядати за такими критеріями, як сукупність груп прогнозів за якісним змістом, за окремими елементами і напрямами відтво­рення, за способами і методами прогнозування.

Прогноз можна розробляти залежно від урахування настан­ня якої-небудь іншої події або без неї. Відповідно, за Г. Тейлом, прогноз може бути умовний чи безумовний, а залежно від кількості об'єктів прогнозування буде одиничним чи множинним.

У працях російських економістів A.I. Анчишкіна, В.Н. Мосіна, Д.М. Крука та інших прогнози класифіковані за об'єктами прогнозування, якісним змістом, елементами і напрямами відтво­рення. За цими ознаками виділяють три головні групи прогнозів:

1) прогнози ресурсів (природних ресурсів, запасів природ­ної сировини і стану природного середовища, демографічні та науково-технічного прогресу);

2) прогнози розвитку економіки (галузей економіки або на­родногосподарських комплексів, динаміки, темпів і факторів еко-

_____

1 Див.: Тейл Г. Прикладное зкономическое прогнозирование.

69

комічного зростання, міжгалузевих структурних зрушень, розмі­щення продуктивних сил);

3) прогнози суспільних потреб (виробничих, особистих, за­гальнодержавних потреб, підвищення життєвого рівня населен­ня, процесів соціального розвитку, зовнішньополітичні і військо­во-стратегічні).

Якщо розглядати прогноз як схему ресурси - процес - цілі, то головні види економічних прогнозів і їхню взаємозалежність можна відобразити такою схемою:

У системі соціально-економічних прогнозів важливими є про­гнози споживчого попиту населення, рівня і способу життя, со­ціально-економічних потреб населення, соціального складу сус­пільства тощо.

Залежно від рівня агрегування показників розрізняють про­гнози макроекономічні, макроструктурні (укрупнені галузеві) і галузеві. Макроеконоличні прогнози охоплюють прогнози ресурсів і народногосподарського комплексу держави в цілому. Макро­структурні прогнози складають за номенклатурою двох-трьох десятків галузей і призначені для уточнення прогнозу суспільно­го відтворення. Їхнє завдання - пошук альтернативних варіантів зміни структури економіки. Галузеві прогнози розробляють для окремих галузей економіки з метою отримання головних показ­ників розвитку галузей, потрібних для переходу до прогнозу міжга­лузевих зв'язків.

Наведена класифікація прогнозів характеризує систему со­ціально-економічного прогнозування з функціонального погля­ду.

Система прогнозів за проблемною ознакою повинна перед­бачати: прогнози наслідків від реалізації окремих рішень управлін-

70

ських органів та можливого і ймовірного настання певних подій у країні.

За організаційною ознакою система прогнозів повинна охоп­лювати складання Державного прогнозу економічного і соціаль­ного розвитку країни, прогнозів окремих виробничих, управлін­ських і територіальних структур.

Елементи різних прогнозів можна розробляти окремо, однак зведені в узагальнений прогноз економіки країни, вони повинні взаємно доповнювати один одного.

Залежно від розрахованого періоду дії економічні прогно­зи є оперативні, коротко-, середньо- і довготермінові. Вони відрізняються як за тривалістю прогнозу, так і за його ймовір­ністю. Чим більший період прогнозування, тим меншою є його точність, тим важче уникнути невизначеності, а отже, тим ниж­ча ймовірність його реалізації. У соціально-економічних про­гнозах використовують такий часовий масштаб: оперативні про­гнози - до одного місяця, короткотермінові - до одного року, середньотермінові - до п'яти років і довготермінові - на пе­ріод понад п'ять років.

Державний прогноз економічного і соціального розвитку України - це система кількісних показників та якісних характе­ристик розвитку макроекономічної ситуації в країні на визначе­ний період, що охоплює формування структури економіки та со­ціальної інфраструктури, обсягів виробництва товарів і послуг та їх споживання, зовнішньоекономічної діяльності. Прогнозні па­раметри визначають з урахуванням результатів аналізу економіч­ного і соціального розвитку України за попередній період та при­пущень щодо зовнішньої економічної ситуації і внутрішньої еко­номічної політики в перспективі.

Державні прогнози економічного і соціального розвитку роз­робляють на довго-, середньо- і короткотермінові періоди в ціло­му по Україні, регіонах та галузях економіки. Їх використовують для прийняття органами законодавчої та виконавчої влади конк­ретних рішень у сфері економічної політики, зокрема, для роз­робки загальнодержавних, регіональних, галузевих програм.

71

Довготерміновий державний прогноз економічного і соціаль­ного розвитку України розробляють на 10-15 років, однак уточ­нюють кожні п'ять років. У ньому повинні бути:

припущення щодо зовнішньої економічної ситуації та внут­рішньої економічної політики;

аналіз економічного і соціального розвитку країни за минулі роки, прогнозні макроекономічні показники (ВВП, рівень інфляції, реальна заробітна плата, рівень безробіття, дефіцит бюджету у відсотках до ВВП, зовнішньоторговельне сальдо, зовнішній борг);

висновки щодо головних тенденцій розвитку економіки в довготерміновому періоді.

Цей прогноз після схвалення Кабінетом Міністрів України його головних показників є орієнтиром для підготовки пропозицій щодо визначення економічної політики на середньотерміновий пе­ріод.

Середньотерміновий прогноз розробляють на п'ять років. Перший такий прогноз був складений до 2000 року з визначен­ням головних макроекономічних показників по роках. Він перед­бачав:

припущення щодо зовнішньої економічної ситуації та внут­рішньої економічної політики;

аналіз економічного і соціального розвитку України за попе­редній період, прогнозні макроекономічні показники і пропорції (номінальний та реальний ВВП, структура його виробництва, роз­поділу й використання; індекси споживчих та оптових цін у відсот­ках до попереднього року; реальна та номінальна заробітні пла­ти; рівень безробіття; доходи, видатки та дефіцити бюджету у відсотках до ВВП; найважливіші грошово-кредитні параметри;

зовнішньоторговельне сальдо; іноземні інвестиції; сальдо платіж­ного балансу; структура та обслуговування зовнішнього боргу);

висновки щодо головних тенденцій розвитку економіки Ук­раїни в середньотерміновому періоді.

Такий прогноз економічного і соціального розвитку після схвалення Кабінетом Міністрів України його головних показників є орієнтиром для розробки річного прогнозу та Державної про­грами економічного і соціального розвитку України.

72

Короткотерміновий прогноз економічного і соціального роз­витку розробляють щорічно, це квартальні розрахунки очікува­них змін у динаміці головних макроекономічних показників:

аналіз зовнішньої економічної ситуації та внутрішньої еко­номічної політики;

аналіз економічного і соціального розвитку країни за мину­лий рік, прогнозні оцінки макроекономічних показників та про­порцій (виробництво, розподіл і використання ВВП; ціни та об­мінний курс; заробітна плата і зайнятість; структура зведеного бюджету, показники банківської та зовнішньоекономічної діяль­ності), аналіз інституційних перетворень, поведінки суб'єктів еко­номічного процесу (підприємств і домашніх господарств), розвит­ку регіонів;

висновки щодо тенденцій розвитку економіки України в короткотерміновому періоді.

Прогноз цього типу є економічною базою для розробки Дер­жавної програми економічного і соціального розвитку України на короткотерміновий період.