Професійна етика службовців державної податкової служби

Упродовж останніх років посилюється увага українського суспільства до проблеми професійної етики державних службовців, зокрема службовців державної податкової служби. Уряд і Державна податкова адміністрація України більше уваги приділяють морально-етичному обличчю податкової служби, формуванню її позитивного іміджу.

Відносини громадян з представниками влади є одним із найгостріших питань сучасного життя. З одного боку, владні структури є об'єктом постійної критики громадян. Водночас їх залежність від рішень влади, порядку розподілу ресурсів і пільг, як правило, висока. Здійснюючи контроль від імені держави, чиновники повинні зберігати реальний бюрократичний контроль і разом із тим дотримуватися політики соціально відповідальної поведінки, добродійності. Крім того, вони повинні доводити ефективність своєї ділової активності.

Державна податкова служба України, як одна із ланок державної влади, реформується. Мета цього реформування - це не лише можливість зробити податкову систему простішою та зрозумілішою, але такою, яка б давала можливість виробництву розвиватися, заощаджувати кошти для розвитку та забезпечувати необхідні надходження до бюджету. Головним елементом модернізації податкової служби є створення атмосфери довіри та поваги між податковою службою та платниками податків.

Функції податківців стали різноманітнішими. Податківець - це вже не простий фіскальний працівник, а, перш за все, - аналітик, економіст, консультант, який повинен кваліфіковано будувати стосунки з платниками податків, допомагати їм порадою і водночас стежити за своєчасною та повною сплатою податків.

На зміну застарілим, чинним бюрократичним технологіям, що засновані на присвоєнні чиновникам монопольного права методам, мають бути прийняті нові управлінські рішення, засновані на праві громадянина безперешкодно розпоряджатися своїми ресурсами та можливостями у рамках чинного законодавства.

Таким чином, в умовах реформування системи державної служби в Україні саме висока кваліфікація, професійні та моральні якості службовців є одним із найважливіших чинників створення ефективної системи державної влади, що відповідає стандартам правової країни.

Створення атмосфери довіри неможливо без дотримання суб'єктами господарювання норм етики. І, безперечно, особливо важливим є дотримання цих норм саме податківцями. Такі якості, як професіоналізм, рівень освіти, відповідальність не вирішать усіх проблем. Саме витриманість, такт, ввічливість, розуміння, повага повинні супроводжувати абсолютно всі дії представника податкової служби у наданні послуг платникам податків.

Вимоги до професійної етики державних службовців України визначено в Конституції України, Законі України «Про державну службу», Загальних правилах поведінки державного службовця, низці указів Президента України.

Так, Законом України «Про державну службу» визначено принципові положення етичної поведінки державних службовців та сформульовано ціннісно- функціональне розуміння статусу державного службовця. Загальні правила поведінки державного службовця законодавчо закріпили норми його професійної поведінки.

Слід зазначити, що на рівні нормативно-правових документів практично неможливо скласти вичерпний перелік правил поведінки державних службовців. Адже багато дій працівників податкової служби не можуть регулюватися правовими нормами, оскільки регулюються нормами моралі, що й обумовлює

необхідність розробки сучасних морально-етичних норм поведінки державного службовця.

Важливим етапом у формуванні професійної поведінки працівників державної податкової служби стало видання ДПА України у листопаді 2003 р. брошури «Норми поведінки в системі державної податкової служби України. Професійна чесність. Відповідальність. Етика». У брошурі йдеться про основні моральні цінності, якими мають керуватися податківці при взаємодії з платниками податків. Вказане видання стало важливим кроком для досягнення більшої зрозумілості, чіткості та відкритості у діяльності податківців, посилення віри громадськості у надійність, дієвість і доброчесність Державної податкової служби України.

Основоположними правовими принципами професійної діяльності, визначеними в брошурі «Норми поведінки в системі податкової служби України», є правова впевненість, рівність перед законом. Вони забезпечують пріоритет прав і свобод людини та громадянина. Нормами поведінки є професійна чесність та відповідальність. Підкреслюється, що державна податкова служба повинна забезпечити найвищий рівень етичних стандартів в обслуговуванні платників податків та в стосунках між працівниками податкової служби. У розділі «Етика» конкретизуються вимоги до етики відносин, їх основні риси: відкритість, прозорість, довіра й об'єктивність.

Індивідуальний або особистісний вимір моралі характеризує міру панування людини над собою, те, наскільки вона відповідальна за свою роботу, свої вчинки. Мораль визначає людську сутність індивіда. Особистісний вимір описує моральні якості людини, її моральні чесноти. Вони характеризують активну діяльнісно- вольову людину. Саме тому переважна більшість учених будує теорію моралі на поєднанні понять «особистість» і «характер». Тут важливо підкреслити, що необхідною умовою формування і прояву індивідуальної моралі є наявність мінімальної свободи професійної діяльності. Саме за таких умов людина може проявити свою моральну позицію. Тому в нормативно правових документах слід закріпити межі індивідуальної свободи службовця, максимально розширити їх з урахуванням специфіки діяльності в податкових органах.

Крім індивідуальної моралі, в теорії і практиці розглядається суспільний вимір моралі. Він характеризує здатність службовця до взаємодії з колегами по роботі, органами податкової служби, іншими державними органами, з платниками податків та інститутами громадянського суспільства. Як бачимо, це дуже широке коло стосунків, які мають велике моральне навантаження. Важливо, щоб зміст стосунків з іншими суб'єктами суспільного життя будувався на таких принципах, як повага гідності й інтересів, рівність перед законом, визнання права на свободу, справедливий розподіл праці й винагороди, чесність, відповідальність, прозорість і відкритість, солідарність тощо. Більшість із них сформульовано в документі «Загальні правила поведінки державного службовця». Взаємодія на цих засадах забезпечує довіру у стосунках, стимулює співпрацю й породжує явище синергії, що значно підвищує результативність діяльності.

Світовий досвід свідчить, що етизація державної служби дає можливість гуманізувати суспільні відносини та істотно підвищити ефективність діяльності державних органів. Це підтверджує і практика адміністративних реформ у більшості країн Заходу. Саме тому така ідея є однією з провідних у концепціях перебудови національних державних служб країн Заходу. Так, за підрахунками канадських учених, план реформи державної служби Канади у відсотковому відношенні його складових має такий вигляд: 10% - зміни в законодавстві; 20% - новації в структурі й функціях державних органів; 70% - поліпшення культури взаємовідносин і морально-психологічного клімату в державних установах.

Одним із аспектів суспільної етики є етика інституціональна: кожна організація формується і функціонує на базі специфічних етичних норм. Тому актуальним завданням органів державної податкової служби усіх рівнів має стати розробка моральних принципів і норм діяльності, які враховують і виражають особливості, породжені специфікою завдань та умов діяльності, а також механізмів їх упровадження.

Ще одним кроком у формуванні професійної етики податківців є схвалений Колегією ДПА України 23 квітня 2004 року Кодекс честі працівника органів Державної податкової служби України (далі - Кодекс честі), в основі якого - ствердження високих моральних якостей працівника заради служіння Батьківщині.

Кодекс честі має на меті передусім посилення самоконтролю податківців за дотриманням моральних норм у професійній діяльності і поведінці.

З метою залучення до підготовки цього документа найширшого кола податківців проект Кодексу честі було надано для обговорення колективам органів державної податкової служби усіх рівнів, які висловили зауваження та пропозиції.

Крім цього, стратегічним планом розвитку Державної податкової служби України, Концепцією управління персоналом Державної податкової служби України передбачено розробку Кодексу професійної етики та поведінки працівників Державної податкової служби України, до обговорення якого також передбачається залучити колективи всіх органів державної податкової служби та науковців.

Розробку окремими державними структурами Кодексу професійної етики та поведінки передбачено Загальними правилами поведінки державного службовця, в яких зазначено, що для державних службовців, які працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної, митної, податкової служб відповідними органами можуть затверджуватись правила поведінки з урахуванням особливостей роботи в цих органах.

Загальними морально-етичними принципами державного службовця вважаються (рис. 3.6): принцип патріотизму, принцип духовності, принцип чесності, культура спілкування, принцип корпоративності.

Рис. 3.6. Загальні морально-етичні принципи державного службовця

Принцип патріотизму передбачає любов до України, захист її суверенності та економічних інтересів, самовіддану працю на благо Українського народу, шанування державних символів - Державного Прапора України, Державного Герба України та Державного Гімну України, недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави чи негативно вплинути на репутацію державної служби.

Принцип духовності означає обов’язок наслідування духовним і моральним цінностям - мудрості, мужності, шляхетності, порядності, сформованим багатовіковою історією Українського народу, постійне

вдосконалення свого інтелектуального та культурного рівня.

Принцип чесності зобов’язує податківця бути правдивим, сумлінно виконувати свої обов’язки з визнанням верховенства Закону. Несумісним з професійною діяльністю за цим принципом є корумпованість і хабарництво.

Культура спілкування передбачає вільне володіння державною мовою, дотримання пріоритету прав людини, відкритості, толерантності, поваги та довіри до громадян і колег, неупереджене ставлення до платників податків.

Принцип корпоративності передбачає збереження честі та примноження кращих традицій свого колективу, вимагає бути принциповим і вимогливим до себе, ініціативним і відданим справі, не допускати заздрості та зневаги, приниження гідності колег по роботі.

Обов'язкове дотримання морально-етичних принципів у професійній та позаслужбовій діяльності є основою самореалізації кожного податківця, подальшого розвитку податкової служби, гуманізації суспільства, гармонізації відносин з платниками податків, з громадськістю. За дотримання принципів Кодексу честі податківець відповідає перед власною совістю, Українським народом та Батьківщиною.

Норми, започатковані у Кодексі честі працівника державної податкової служби, безумовно, відповідають вимогам сучасності. На сьогодні безперечним є той факт, що ці якості слід виховувати. Тому керівникам установ ДПСУ слід створювати умови, за яких кожен працівник податкової служби матиме можливість, виконуючи свої функції, встановлювати відносини з колегами та платниками на морально-етичних принципах.

Призначення державної податкової служби можна визначити як «служіння громадянину, державі, суспільству шляхом формування податкової культури населення і здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства». Аргументація на користь такого визначення міститься й у зарубіжній практиці Служби внутрішніх надходжень (податкова служба) США. Оскільки податкова культура платника податків виявляється у податковій дисципліні, то логічно, що саме вона є предметом контролю. Тому завданням податкової служби як такої, що служить громадянину, є сприяння громадянам у добровільному дотриманні податкових законів як громадянському обов'язку. З етичної точки зору саме в цьому полягає моральний сенс податкової служби як інституту.

Чітке визначення етичних принципів як морально-етичних стандартів побудови, діяльності і спілкування організації державної податкової служби є умовою забезпечення єдності інтересів суспільства, організації й окремого її члена як суб'єкта професійної діяльності і відносин. Усвідомлення соціальної значимості етичних принципів зумовлює потребу організації в етичній інфраструктурі, елементами якої є публічне прийняття Присяги, етичний кодекс службовця ДПС, система навчання з питань етики спілкування, діяльності та відносин; справедливий розподіл обов'язків і організаційне впорядкування відносин; система заохочення працівників і колективу за етичну поведінку; створення на постійній основі структури для здійснення внутрішнього і зовнішнього (з боку платників податків і організацій громадянського суспільства, ЗМІ) контролю за дотриманням моральних принципів.

Етичну практику діяльності організації на подібних засадах, яка випливає із моральності цілей і способів діяльності та спілкування, зарубіжні автори називають «системою потрійної винагороди». Індивідуальна винагорода полягає у створенні можливостей для особистісного зростання, відчутті особистого внеску в досягненні загальних цілей.

Винагорода організації полягає у зростанні її ефективності й авторитету в суспільстві завдяки реальним результатам її праці на благо громадянина, суспільства.

Суспільство, у свою чергу, отримує винагороду у формі якісних послуг, які задовольняють потреби громадян і підвищують потенційні можливості їх розвитку, утверджують атмосферу довіри, співробітництва й прогресу.