Методи та джерела формування доходів бюджету

Доходи бюджету можуть формуватися на основі чотирьох мето­дів централізації грошових коштів:

• пряме вилучення доходів з державного сектора;

• отримання доходів від державних угідь, майна І послуг;

• перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб за допомогою

податків;

• залучення позик.

У державному секторі функціонування держави характеризує її підприємницьку діяльність. Як і будь-який підприємець, держава має право на отримання підприємницького доходу — прибутку. Весь створений у державному секторі прибуток за правом власності належить державі. Однак певні права на цей прибуток належать і колективу підприємств. Тому практично ніколи весь прибуток дер­жавного сектора не вилучається до бюджету. При цьому у взаємо­відносинах державних підприємств з бюджетом може застосовува­тись як пряме вилучення доходів (шляхом платежів з прибутку), так і оподаткування прибутку на загальних засадах. В умовах ринкової економіки, коли переважає приватний сектор, застосовується подат­ковий метод. В умовах адміністративної економіки домінує пряме

вилучення доходів.

Надходження .від державного сектора, зазвичай, незначні. Це по­яснюється двома причинами:

а) держава, як правило, працює в непривабливих для приватного

бізнесу сферах діяльності;

б) у більшості випадків діяльність державних підприємств носить неприбутковий характер, вона спрямована на виробництво певних товарів чи послуг, а не на отримання прибутку.

Доходи від державних угідь, майна і послуг формуються на осно­ві прав власності держави. В Україні дотепер існує загальнонародна власність на землю. Отже, всі угіддя, надра, корисні копалини нале­жать державі, Тому доходи від їх використання спрямовуються до бюджету держави. Формою таких доходів є платежі за ресурси: лі­совий дохід, плата за спеціальне використання прісних водних ре­сурсів, плата за спеціальне використання надр при видобуванні ко­рисних копалин. Надходження від державних прав власності навіть в Україні мінімальні — 2%.

Податковий метод формування доходів бюджету характеризує перерозподіл доходів юридичних і фізичних осіб. На відміну від прямого вилучення доходів в державному секторі, може здійснюва­тись тільки на підставі законів.

Позичковий метод означає формування доходів бюджету на по­воротній основі. За нормальних умов основу доходів бюджету скла­дають податки (95—98%) і позики (2—5%).

Крім реальних доходів, які формуються на основі вказаних мето­дів, держава може використовувати емісійний дохід. Щодо поточно­го року — це дохід, що забезпечує фінансування поточних видатків. Однак під час емісії внаслідок інфляції збільшується тільки номі­нальна кількість грошей, а реальна вартість фінансових ресурсів не змінюється.

Джерелами формування доходів виступають:

• створений ВВП;

• національне багатство (відображає накопичені матеріальні цінності і розвідані природні ресурси). Використовується тоді, коли не вистачає ВВП чи є певний надлишок природних ресурсів.

Найнадійніше джерело — створений ВВП.

Джерела формування доходів бюджету також поділяються на внут­рішні і зовнішні. Зовнішні характеризують міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів і можуть формуватись на основі таких методів:

І) прямий перерозподіл (наприклад, репарація);

2) міжнародний кредит;

3) оподаткування експортно-імпортної діяльності;

4) валютне регулювання — відхилення встановленого курсу ва­лют від реального їх співвідношення;

5)ціновий механізм — у світі склався певний масштаб цін, який призводить до міжнародного перерозподілу ресурсів.

1.