§ 3.1. Класифікація біржових товарів

Не всі товари можуть бути біржовими — це однозначно доведено всією історією біржової діяльності. Біржовими, як правило, є

2

Шварц Ф. Биржевая деятельность Запада (Фьючерсные и фондовые биржи: система работы и алгоритмы анализа): Пер.

Биржевое дело: Учебник /Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. -М.: Финансы и статистика, 1998. -С.45.

Сохацька О.М. Ф'ючерсні ринки. Історія, сучасність, перспективи становлення в Україні. - Тернопіль: Економічна думка, 1999. -С.29.

5. харчові товари:
5. цукор, кава, какао (боби);
6. рослинні олії;
7. яйця;
8. картопля;
9. арахіс;
10. концентрат апельсинового соку;

6. пиломатеріали та фанера;
7. натуральний каучук.
2. Промислова сировина:
1. нафта-сирець та продукти її переробки:

• дизельне паливо, мазут, пропан, газолін, бензин;
2. кольорові та коштовні метали:
• алюміній, мідь, свинець, цинк, олово, нікель;
• золото, срібло, платина, паладій;

3. Фінансові інструменти:
1. Цінні папери та відсоткові ставки:

а)              облігації, зобов'язання та векселі Казначейства США та інших держав Європи та Азії, депозитні сертифікати банків;

б)              акції;

в)              відсоткові ставки: 30-ти денні, UBOR;

г)              фондові індекси провідних бірж.

2. Валюта:

а)              британський фунт, євро, японська ієна, австралійський та канадський долари, мексиканське песо;

б)              вклади в євродоларах.

3. Похідні фінансові інструменти:

а)              форварди;

б)              ф 'ючерси;

в)              опціони.

4. Гібридні комбінації фінансових інструментів:

наприклад, гібрид процентних та валютних інструментів тощо.

5. Синтетичні комбінації:

наприклад, опціон на ф'ючерсний контракт з пшеницею, опціон на ф 'ючерсний контракт з індексом акцій тощо.

6. Екзотичні інструменти:

наприклад, ф 'ючерс та опціон на погоду, ф 'ючерс на своп.

Як уже відомо, біржова торгівля проводиться без пред'явлення товарів під час торговельної сесії. Отже, товар має відповідати таким вимогам, щоб його опис у біржовому контракті дозволяв продавцям і покупцям мати чітке уявлення щодо його кількісних та якісних характеристик.

Оскільки біржова торгівля вимагає значної концентрації попиту і пропозиції, то біржові товари повинні відповідати таким характеристикам:

• масовість;
• здатність до стандартизації;
• замінність;
• вільне ціноутворення.

Біржові контракти на провідних зарубіжних біржах дійсно є масовими за обсягами. Наприклад, один лот, або зерновий контракт на Чиказькій торговельній палаті, що є найбільшою зерновою біржею у світі, за обсягом становлять 5000 бушелів зерна, що є мірою об'єму і за розмірами відповідає залізничному вагону, в якому транспортується зерно. Щоб зрозуміти, як цей контракт оцінити у прийнятих в Україні мірах ваги та об'єму, потрібно знати його вагу. А вага кожен раз буде іншою: наприклад, 5000 бушелів пшениці важить 136,1 т, 5000 бушелів кукурудзи - 127 т, вівса - 72,6 т. На європейських біржах зерновий лот складає 100 т.

На Українській аграрній біржі один лот пшениці має обсяг вагонної партії 60 т насипом, для соняшникової олії при перевезенні автотранспортом 8-12 т, залізничним транспортом також 60 т.

Аналогічно значними за обсягами є біржові контракти з нафтою- 1000 барелей, що також є мірою об'єму. Вага цих контрактів залежить від марки нафти і коливається від 135 до 136,7 т; кольорові метали - 25 т, коштовні метали, наприклад, золото - 100 трійських унцій[21] (3,11 кг) тощо. Правилами біржової торгівлі жорстко регламентується кількісні параметри, відхилення від встановлених ваги або об' єму не повинно перевищувати 3%.

Значними за сумами грошей є біржові контракти з фінансовими інструментами, наприклад: лот акцій складає 100 штук, казначейська облігація США з 15-річним терміном до відшкодування з 10%-им купоном, який виплачується двічі на рік, має номінал $100 000, казначейський вексель США з 13-ти тижневим терміном має номінал $1 000 000, ф'ючерсний контракт на фунти стерлінгів має обсяг у ?62 500 тощо.

Крім кількісної стандартизації біржові товари мають чітко визначену якісну стандартизацію. Для кожного виду сільськогосподарської сиро-

вини у якості базового вибирається типовий сорт, згідно з яким здійснюється якісна градація інших сортів у даній товарній групі. Ціна базисного сорту, яка максимально відображає споживчі якості товару даної групи, є базовою для визначення ціни на товари іншої якості. Більш детально дізнатися про якісну стандартизацію можна з монографії за редакцію академіка П.Т. Саблука[22], або із спеціальної літератури по товарознавству. На американських біржах котируються в основному у якості базових сортів м'яка та тверда озимі червоні пшениці. На всі інші сорти існує система знижок та надбавок до базисного сорту.

Масовість та здатність до стандартизації зумовлюють і таку наступну ознаку, як замінність. Саме ця ознака, характерна для фінансових інструментів зумовила їх успіх у біржовій торгівлі впродовж останніх 10-ти років ХХ-го ст.

Останньою за списком, але не за сутністю є ознака вільного ціноутворення.

В Україні і на початку ХХІ-го ст. в період збирання врожаїв дуже важко визначається рівноважна ціна на зернові культури. Оскільки своїх ф'ючерсних бірж досі не створено, орієнтація торговців та виробників відбувається лише на котирування зарубіжних бірж, які показують загальну світову тенденцію на відповідних ринках і не можуть бути остаточним аргументом для українських трейдерів при прийнятті відповідальних управлінських рішень. Аналогічна ситуація в Україні спостерігається і на фінансовому ринку, де не існує строкових біржових контрактів з відсотковими ставками, валютою тощо.

Отже, об'єктами сучасної біржової торгівлі можуть бути лише товари, які відповідають вказаним вище характеристикам. Відсутність цих вимог щодо біржового товару у ЗУ "Про товарну біржу"[23] призвела до торгівлі товарами, які у світовій практиці ніколи біржовими не були. Наприклад, нерухоме майно в обороті деяких київських та регіональних товарних бірж за 1995-2000 рр. займало у структурі товарообороту близько 50%[24]. Більше того, намагання впорядкувати цей процес через внесення змін та доповнень до вказаного закону, не було проведено через лобіювання представників бірж, які при забороні операцій з нерухомістю просто перестали б функціонувати. Починаючи з 2003 року обсяги торгівлі нерухомістю істотно зменшились і на 01.04.2006 р. в цілому на біржах України становлять 1%.

У період становлення біржової діяльності в Україні, як зрештою і у всіх інших країнах колишнього СРСР, починаючи з 1991 р. на біржах продавалися спочатку лише ті товари, які на той час могли вільно реалізовуватися. До таких товарів належали комп' ютери та інша техніка зарубіжного виробництва, оскільки традиційні біржові товари розподілялися державою і у вільний продаж не поступали.

За більш як десятилітню історію реформування економіки України товари, які є традиційно біржовими, уже зараз можуть бути вільно реалізованими, однак ця обставина не призвела до створення ефективного біржового ринку. У попередньому розділі були показані причини такого стану справ. Потрібно лише ще раз наголосити, що головною помилкою, на нашу думку, було прийняття рішення на рівні держави про створення товарної, товарно-сировинної, а потім аграрної біржі, як головного гуртового ринку. А це у такій великій за територією країні як Україна, є недоцільним. Сьогодні в Україні потрібна ф'ючерсна біржа як фінансовий інститут, організатор торгівлі та інформаційний ціновий центр, який визначає не лише сьогоднішні ціни, але й їх майбутні прогнози.