5.3. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ТОРГІВ

Як правило, за 30 хв. до початку торгів брокери збираються в торговому залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний листок, де вказані: список товарів з ціною, кількість пропозицій, номер брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції. Біржова торгівля організується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угод і угод "з умовою" за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.

Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій. Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку.

1. Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустку. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або "заґавився"), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф "за нез'явлення брокера на біржу".

2. Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції також складається з двох частин.

У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.

У другій частині обговорюються зустрічні пропозиції від брокерівпокупців, які зібралися у секції. Брокери повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Ці умови торкаються кількості товару і ціни пропозиції, і якщо угода знову не укладена, то маклер, переходить до обговорення наступного пункту виставлених на продаж товарів.

Обговорення пропозицій щодо укладання форвардних угод дещо відрізняється. У цьому випадку маклер лише оголошує присутнім, які зібралися, пропозицію щодо укладання форвардної угоди і номер брокерської контори, яка запропонувала цей товар. Потім сам брокерпродавець (або його повноважний помічник) виходить у центр секції і обговорює з присутніми їхні зустрічні пропозиції протягом декількох хвилин. Якщо покупець і продавець знайшли один одного, тобто визначилися сторони угоди, то маклеру залишається тільки зафіксувати усну угоду, а учасникам угоди оформити договір поставки і зареєструвати угоду в Реєстраційному відділі біржі. Якщо ж брокера не влаштовують зустрічні пропозиції, то він повідомляє про це маклеру, який закінчує обговорення даної пропозиції.

Але може скластися така ситуація, коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокерапокупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін.

Аналогічним чином в іншій секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод "з умовою", їх особливістю є те, що брокер має право зняти свій товар, виставлений в секції угод "з умовою", якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій в даний біржовий день. Він може також перевести товар в іншу секцію для реалізації не "з умовою", а в звичайному порядку. Для цього брокер після закінчення роботи секції повинен підійти до маклера, пред'явити йому свою перепустку і повідомити про прийняте рішення. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.

Уклавши угоду, брокер вносить в спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім в кожній ямі біржовим спостерігачам в комп'ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговому залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв'язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.

Кожний брокер прагне, щоб у нього не залишилося невиконаних замовлень. Однак оскільки таке не завжди вдається всі угоди проходять через одну з фірм, що входить до розрахункової палати біржі. Після закінчення торгівлі остання підводить підсумки укладення угод. За правилами Чиказької торгової ради, всі угоди повинні закриватися в день їх укладення. Брокери несуть фінансову відповідальність перед фірмою, що входить в розрахункову палату, а палата гарантує виконання всіх замовлень, що надійшли на біржу. По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.

Гарантія виконання замовлень забезпечується завдяки маржі грошовій заставі, що вноситься всіма фірмами, які входять до розрахункової палати, її розмір встановлюється на кожній біржі членами особливого комітету палати залежно від рівня коливань цін на ринку. Власники товару, що виноситься на продаж зобов'язані внести певну заставу брокеру. Якщо продавець приймає рішення щодо продажу товару, то він надсилає про це до розрахункової палати біржі письмове повідомлення