Облік резервного капіталу

Резервний капітал представляє собою страховий капітал підприємства, який призначений для відшкодування збитків від господарської діяльності, а також для

виплати доходів інвесторам і кредиторам у випадку, якщо на ці цілі не вистачає прибутку.

Кошти резервного капіталу виступають гарантією безперебійної роботи підприємства і дотримання інтересів третіх осіб. Наявність такого фінансового джерела надає останнім впевненості у погашенні підприємством своїх зобов’язань.

Створення резервного капіталу може носити обов’язковий і добровільний характер. В теперішній час згідно законодавства України, що визначає порядок діяльності акціонерних товариств та підприємств з іноземними інвестиціями, а також з податковим законодавством вказані організації повинні формувати резервний капітал в обов’язковому порядку. На свій розсуд його можуть створювати і підприємства інших форм власності, якщо це передбачено їх установчими документами або обліковою політикою.

Резервний капітал створюється підприємствами з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної діяльності. Величина резервного капіталу визначається установчими документами як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу. Зокрема, в акціонерних товариствах резервний капітал має становити не менше 25% величини статутного капіталу. Він створюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку у розмірі, передбаченому установчими документами (в акціонерних товариствах - не менше 5% чистого прибутку).

Кошти резервного капіталу використовуються на додаткові затрати по виробничому і соціальному розвитку, на поповнення оборотних коштів підприємства, покриття збитків, на виплату гарантованих дивідендів по привілейованих акціях (у випадку недостатності прибутку) та інші заходи, передбачені установчими документами.

Рахунок 43 “Резервний капітал” призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання.

Політика щодо створення резервного капіталу розробляється з урахуванням ризику роботи на конкретному ринку, рівня конкуренції, перспектив подальшого росту, характеру продукції, можливостей її збуту та інших факторів. Якщо резервний капітал дорівнює статутному, або навіть перевищує його, то підприємство зможе маневрувати ним, а саме - покривати збитки, сплачувати борги при оголошенні його банкрутом. При недостатньому резервному капіталі справи підприємства можуть бути безнадійними. З іншого боку, створення резервного капіталу вимагає вилучення частини прибутку чи додаткового капіталу з обороту на тривалий період, а це означає з точки зору колективу підприємства недоотримання доходів через зменшення оплати праці, дивідендів

на акції та інших виплат за рахунок прибутку. Отже, необхідно вибрати оптимальний варіант для створення резервного капіталу.

На суму відрахувань від прибутку робиться запис:

Дт 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”;

Кт 43 “Резервний капітал”.

Використання додаткового капіталу на поповнення резервного капіталу відображається записом:

Дт 42 “Додатковий капітал”;

Кт 43 “Резервний капітал”.

Крім двох зазначених джерел формування резервного фонду, інших немає. Кошти резервного капіталу можуть використовуватися тільки у двох випадках:

1) на поповнення статутного капіталу, якщо з нього були зроблені вилучення методом викупу акцій та нарахованих дивідендів за відсутності прибутків;

2) на покриття збитків.

На рахунках бухгалтерського обліку ці операції відображаються так, як наведено у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 - Бухгалтерський облік використання резервного капіталу

Синтетичний облік резервного капіталу (кредит рахунка 43) ведеться в журналі 7, аналітичний облік - в оборотній відомості довільної форми за видами та напрямами його використання.

4.