ЧИ ПОВИНЕН СВІТ ПОВЕРНУТИСЯ ДО ЗОЛОТОГО СТАНДАРТУ?
Хоча на монетарну політику нині впливають міжнародні міркування, ряд критиків сучасної міжнародної грошової системи вважають, що міжнародні аспекти повинні відігравати навіть важливішу роль у проведенні монетарної політики.
Вони захищають повернення до золотого стандарту, за якого всі валюти конвертуються у золото. Прихильники золотого підходу підкреслюють, що нинішня система керованого плавання внутрішньо інфляційна, бо органам, що управляють грошовими системами, надається надто багато можливостей для проведення розширювальної політики. Якби національні валюти знову були прив’язані до золота, то грошова дисципліна накладалася б на центральні банки як результат відпливу золота з країни, коли вона зазнає інфляції або має дефіцит платіжного балансу. Крім того, країна, чия монетарна політика є достатньо обмежувальною, забезпечувала б приплив золота до себе, що створювало б основу для стабільнішої економік^ Система фіксованих валютних курсів золотого стандарту має також переваги у сприянні світовій торгівлі через зменшення невизначеності, що спостерігається як наслідок коливань валютних курсів.Прихильники повернення до золотого стандарту мали успіх в утворенні президентом Рейганом Комісії США з золота у 1981 р. для вивчення можливого повернення до золотого стандарту. Хоча у звіті, опублікованому в 1982 р., комісія погоджується із прихильниками золотого стандарту в тому, що існує нагальна потреба зміцнення грошової дисципліни, все ж комісія не відстоювала повернення до золотого стандарту. Існує декілька вагомих причин, чому комісія, як і інші економісти, відкидає повернення до золотого стандарту.
По-перше, ціна золота зазнавала значних коливань за останні роки у широкому інтервалі від 300 до близько 900 дол. за унцію. Прив’язування долара до золота могло б створити такий долар, вартість якого дуже коливатиметься стосовно вартості товарів і послуг. Тому рівень цін дуже коливався б. Це, можливо, не дало б забезпечити стабільності цін, якої так прагнуть адепти золотого стандарту.
По-друге, період часу, протягом якого золотий стандарт функціонував ефективно (кінець XIX ст.— початок XX ст.), не був періодом стабільних цін та високої зайнятості. Хоча світова економіка була значно менше схильною до безперервної інфляції, ніж сьогодні, спостерігалися значні коливання у діловому циклі та рівні цін з року в рік. Справді, невизначеність стосовно цін, здається, була навіть значнішою за золотого стандарту, ніж сьогодні.
Нині критики золотого стандарту очевидно мають перевагу, і повернення до золотого стандарту неможливе, та все ж продовжуються пошуки міжнародної грошової системи, що забезпечить стабільнішу світову економіку, нижчу інфляцію та збільшення світової торгівлі.