ГРОШОВА РЕФОРМА В УКРАЇНІ (2-16 ВЕРЕСНЯ 1996р.)

Макроекономічна ситуація в Україні напередодні реформи здійснилась, і вже стала надбанням історії однією з найважливі­ших для нашої молодої держави подій. На п’ятому році незалеж-

ності Україна отримала чи не найсуттєвіший атрибут незалежнос­ті — постійну, повноцінну грошову одиницю — гривню.

Необхідність оздоровлення фінансово-грошової системи поси­лює актуальність проведення економічних реформ. Економічна політика України 1995 — першої половини 1996 р., забезпечила посилення стабілізаційних процесів в економіці, зокрема:

≠ суттєво уповільнилась інфляція;

≠ було знищепе так зване “грошове нависання”, коли пропозиція грошей значно перевищує попит на пих;

≠ зміцнів та стабілізувався курс національної валюти;

≠ уповільнилися темпи зниження промислового виробництва та обсягів валового внутрішнього продукту;

≠ зросла активність домогосподарств як суб’єктів економіки;

≠ зросли доходи та заощадження населення;

≠ поліпшились результати зовнішньоекономічної діяльності.

Значне зниження темпів інфляції розпочалося з лютого 1996 р. і набрало стабільного характеру. У червні й липні індекс цін споживчого ринку становив лише 100,1%, у серпні — 105,7% до попереднього місяця (за 109,4% у січні). Деяке зростання інфляції в серпні було наслідком подальшої лібералізації цін на платні послуги.

Починаючи з березня 1996 року постійно підвищувався курс українського карбованця до долара США та інших іноземних валют. Практично він був зафіксований на рівні 176 тис. крб. за 1 долар США, що разом зі зниженням інфляції забезпечу­вало фінансову стабілізацію в Україні.

Суттєво зменшився спад виробництва в порівнянні з поперед­нім роком (з 14,1% за січень-серпень 1995 року до 3,7% за відпо­відний період 1996 р.). Зменшення обсягів валового внутріш­нього продукту за цей період знизилось з 12,4% до 9,5%.

Грошові доходи населення в липні 1996 р. в порівнянні з червнем зросли на 26%.

Незважаючи на ревальвацію українського карбованця протя­гом першого півріччя 1996 р., експорт товарів та послуг у порів­нянні з відповідним періодом 1995 р. зріс на 30,6%, що за повіль­нішого темпу зростання імпорту (27,3%) забезпечило зниження на 2,3% від’ємного сальдо поточного рахунку платіжного балансу України і стало передумовою дальшого розвитку зовнішнього сектора економіки.

Поліпшення напередодні реформи макроекономічної ситуації в Україні було досягнуто послідовнішим і активнішим застосу­ванням ринкових механізмів, зокрема: запровадженням неінфля- ційних джерел покриття дефіциту державного бюджету шляхом продажу державних цінних паперів, дальшою лібералізацією зов­нішньоекономічної діяльності й валютного ринку, дотриманням позитивного рівня облікової ставки Національного банку України та процентних ставок на депозити й кредити комерційних банків.

У цьому плані ситуація в Україні напередодні грошової ре­форми значно різнилася від ситуації в таких країнах, як Естонія, Молдова, Німеччина (1948 р.), з високою інфляцією і навіть гіперінфляцією, і була близькою до ситуації в Польщі, Чехії, Аргентині.

Головні завдання реформи. Головними завданнями грошової реформи були:

- заміна тимчасової грошової одиниці - українського карбован­ця на національну валюту — гривню;

- зміна масштабу цін;

- створення стабільної грошової системи та перетворення грошей на важливий стимулюючий фактор економічного й соціального розвитку.

Це передбачало втримання фінансової стабільності, яка скла­лася напередодні грошової реформи, прискорення розрахунків, залучення до банківської системи надлишкової готівки, забезпечен­ня стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют

Характер реформи. Вибір прозорого варіанта та пеконфіска- ційного типу грошової реформи був зумовлений необхідністю:

забезпечення повної довіри населення до нової національної валюти, а отже, довіри до політики Уряду та економічних реформ, які він проводить;

- утримання стабільності грошового, споживчого і валютного ринків України, запобігання інфляційному вибуху та порушенню стабіль­ності валютного курсу, що могло б вплинути на зниження жит­тєвого рівня населення;

- запобігання спекулятивним операціям під час обміну карбован­ців на гривні;

- створення прийнятного соціального клімату, зниження психо­логічного й соціального напруження в суспільстві у зв’язку з проведенням грошової реформи.

Уряд і Національний банк України мусили брати до уваги й те, що напередодні реформи в готівковому обігу була велика маса грошей — 366 трлн, крб., яка за одночасного пред’явлення населенням не мала реального покриття товарними запасами (їх було лише на 157 трлн, крб.) і не могла бути підтримана за раху­нок резервів іноземної валюти, яких бракувало. За розрахун­ками спеціалістів конфіскаційний варіант реформи призвів би до зростання інфляції до 50% на місяць, цілковитого спустошення прилавків магазинів, відчутного знецінення і без того незначних доходів та заощаджень населення.

Підготовка до грошової реформи. Відповідно до Указу Пре­зидента України “Про грошову реформу в Україні” в країні було проведено низку підготовчих заходів:

1. Створено розгалужену мережу обмінних пунктів комерційних банків (понад 10 тис.), у тім числі 1,8 тис. - па залізничних станціях, в аеропортах та інших багатолюдних місцях. Для об­слуговування пенсіонерів було залучено понад 14 тис. підпри­ємств зв'язку, у тім числі в сільській місцевості — понад 11 тис. Створено близько 92 тис. комісій з обміну на підприємствах, в установах і організаціях. Цього було достатньо для забезпечення нормальної роботи з обміну карбованців на гривні.

2. Усі установи банків та підприємств зв’язку були забезпечені готівкою необхідних номіналів (банкнот і монет) для проведен­ня обміну карбованців на гривні, а також нормативними, інструк­тивними та наочними матеріалами (буклетами та плакатами із зображеннями банкнот і розмінної монети).

3. Проводилася широка роз’яснювальна робота через засоби масо­вої інформації щодо характеру та механізму здійснення грошо­вої реформи. В усіх регіонах України було проведено наради- семінари, куди виїжджали відповідальні працівники НБУ.

4. У цілодобовому режимі працювала електронна пошта Національ­ного банку, яка забезпечувала безперебійний зв’язок Національ­ного банку з комерційними банками та обласними управліннями НБУ. Цілодобово працювали оперативні групи в банках.

Отже, банківська система України на кінець дня 1 вересня 1996 р. була готова до проведення грошової реформи.

Механізм проведення реформи. Відповідно до Указу Прези­дента України грошова реформа в Україні проводилась з 2 по 16 вересня 1996 р. Початком реформи стало впровадження в обіг гривні, що обмінювалась у співвідношенні 1 гривня за 100 000 купоно-карбованців. Одночасно відбулось зменшення у тій самій пропорції всіх ціпових показників та грошової маси. В резуль­таті нова гроіпова одиниця виявилася в 100 000 разів сильнішою від попередньої, у стільки ж разів зросли масштаб цін, купівельна спроможність та валютний курс гривні порівняно з купоно-карбо- ванцем. Проте співвідношення між товарною та грошовою масами в обігу не змінилося. Це очевидна ознака грошових реформ, що проводяться шляхом деномінації. Підсумки свідчать про те, що в цілому реформа проходила організовано, якнайзручніше для насе­лення і без значних соціальних конфліктів.

Деякі складнощі з обміном карбованців на гривні, які мали місце в перші дні реформи за браком на рахунках окремих банків і підприємств зв'язку коштів для викупу гривні, були оперативно вирішені наданням у потрібних випадках авансових підкріплень.

За балансовими даними емісія карбованцевої готівки напере­додні грошової реформи, тобто за станом на 2 вересня 1996 р., становила 338,1 трлн, крб., із них 19,1 трлн. крб. залишалося в касах банків, а 319,0 трлн. крб. — поза банками, тобто в обігу.

За період реформи з 2 по 16 вересня 1996 року та протягом 2-х наступних днів банківською системою було вилучено карбо­ванців у резервні фонди Національного банку України (на пога­шення емісії) на загальну суму 327,9 трлн. крб. (97% емітованої до реформи готівки), в тому числі з обігу — 309,5 трлн. крб. (97%) та з кас банків 18,4 трлн. крб. (96,3%).

Аналіз ситуації на готівковому грошовому ринку в період ре­форми свідчить про те, що найбільші обсяги вилучення з обігу карбованців мали місце в перші 5 днів реформи, коли щоденно вилучалось з обігу 31-38,6 трлн, крб., або 9-12% карбованцевої маси, що перебувала в обігу напередодні реформи.

Починаючи з 17 вересня 1996 р. функціонування в готівково­му обігу карбованців припинилося, і єдиним засобом платежу на території України стала гривня та її розмінна монета — копійка.

Установами Ощадного банку України та інших комерційних банків, які залучають кошти населення, були перераховані в уста­новленому порядку всі вклади населення за станом на 2 вересня 1996 р. з відповідними записами в особових рахунках вкладників. Перерахування вкладів здійснювалось без будь-яких обмежень у співвідношенні 100 000 крб. за 1 гривню.

За час проведення реформи Національний банк України випус­тив у готівковий обігу 3132,5 млн. грн. Випуск гривні здійс­нювався обміном на карбованці, видаванням коштів на оплату пра­ці, закупку сільськогосподарських продуктів, з вкладів населення, підкріпленням відділень зв’язку, а також іншими видачами.

Вилучення фальшивих грошей. Банківською системою України вживались заходи щодо виявлення та вилучення з обігу фальши­вих грошей. У процесі проведення реформи комерційні банки ви­лучили фальшивих карбованців на загальну суму 6,5 млрд. крб. Найбільші обсяги фальшивих грошей було виявлено в Одеській, Закарпатській, Львівській, Запорізькій, Чернівецькій областях та в Автономній Республіці Крим. Ця робота проводилася в тісному контакті з органами MBC України.

Підсумки грошової реформи. Проведення грошової рефор­ми було спрямовано на закріплення фінансової стабільності, при­скорення розрахунків, залучення в банківську систему надлишкової готівки, забезпечення стабільності курсу національної валюти щодо іноземних валют.

Головним досягненням було утримання стабільності грошового, споживчого й валютного ринків. Прогнози щодо наслідків рефор­ми, які були розроблені Урядом і Національним банком України, цілком справдилися.

По-перше, вдалося утримати інфляцію у прогнозованих па­раметрах: 5,7% — за серпень, 2,0% — за вересень, 1,5% — за жовтень.

Певний ажіотаж на споживчому й валютному ринках, що спос­терігався напередодні проведення реформи, швидко був погаше­ний активним роз’ясненням у засобах масової інформації механіз­мів і характеру проведення реформи, а також здійсненням тер­мінових заходів адміністративного й фінансового характеру та встановленням жорсткого контролю за роботою обмінних пунктів з іноземною валютою.

По-друге, з перших днів реформи Національний банк України підтримував стабільний курс гривні до іноземних валют — 176 гривень за 100 дол. США, що відповідало курсу, який склався У карбованцях напередодні грошової реформи. Фактично в період реформи і в перші 20 днів після її завершення для забезпечення фінансової стабільності було зафіксовано курс української грошо­вої одиниці. Деяке зниження курсу, яке почалося 7 жовтня, було підтвердженням відновлення режиму плаваючого курсу і виведен­ня його на реальне значення з метою підтримки вітчизняного виробника і стимулювання експорту.

По-третє, проведення реформи прискорило обіг грошей і сприя­ло поліпшенню стану грошово-кредитного ринку України. Це, насамперед, зменшення обсягів готівки в обігу на тлі певного зростання цін та відчутне збільшення ліквідності комерційних банків. Так, протягом серпня-жовтня 1996 р. темпи зростання цін на споживчому ринку становили 9,4%, а обсяги готівки в обігу за цей період не тільки не зросли, а зменшились на суму близько 150 млн. грн.

За рахунок збільшення строкових депозитів суб’єктів господа­рювання та населення ліквідність комерційних банків зросла при­близно на таку саму суму і на кінець жовтня досягла 500-600 млн. грн. Поліпшилась структура грошової маси. Якщо на 1 серпня 1996 р. питома вага готівки в загальному обсязі грошової маси перевищувала 45%, то на 1 листопада цей показник зменшився і становив 43%.

Грошова реформа в Україні була надзвичайною подією для на­шої держави, в результаті якої створено один з невід’ємних атри­бутів державності. Такий широкомасштабний захід, який перед­бачав би повну заміну в готівковому обігу за короткий строк (два тижні) грошових знаків, зміну масштабу цін і переведення всієї грошової системи, включаючи й безготівкові розрахунки, на нову грошову одиницю — гривню, в історії України проводився вперше.

Грошова реформа поліпшила етап фінансово-грошової системи й створила умови для позитивних соціально-економічних змін в Україні.