<<
>>

ЛЕКЦІЯ 1. ГРОШОВИЙ ОБІГ ЯК СЕКТОР ГРОШОВОГО ОБОРОТУ

План

1. Складові грош. обороту та їх хар-ка

2. Грошова маса.

3. Механізм поповнення Г. в обігу

Питання для самостійної роботи

  1. Поняття грошового обороту.
  2. Поняття грошового потоку та їх види.

Навчальна мета – зрозуміти сутність та взаємозв’язок таких економічних явищ, як грошовий оборот, грошовий обіг, фінанси, кредит;

засвоїти механізм взаємозв’язків через грошовий оборот основних груп економічних суб’єктів, а також головні грошові потоки між ними.

Розвиваюча мета – прослідкувати розвиток дискусій щодо повного й однозначного тлумачення грошового обороту та грошового обігу.

Виховна мета – вивчення матеріалу є необхідною умовою підготовки економістів вищої кваліфікації.

Література

Гроші та кредит: Підручник / М. І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. – К.:КНЕУ, 2001. – Стор. 63 – 80.

1. Сук-сть усіх грош. платежів утв. грош. оборот. Суб’єктами грош. обороту є: *фірми – суб’єкти, що забезпечують створення та реалізацію ВНП; *домогоп-ва; *держ. структури, які забезпечують розподіл та перерозподіл варстості створеного продукту; *фін. посередники, які мобілізують на фін. ринку тимчас. вільні кошти одних останніх не вистачає на умовах  платності, строковості, економічності, поверненості. Грош. оборотом „пов’язуються” осн. ринки, через які здійснюються грош. відносини з суб’єктами, а саме: І. ринок продуктів; ІІ. ринок ресурсів; ІІІ. фін. ринок; ІV. світ. ринок. Грош. оборот схематизують у вигляді взаємопов’язаних потоків Г. Грош. потік – певна сук-сть платежів, які обслуговують окремий етап (чи його частина) процесу відтворення; за напрямками руху Г. розподіляють на 2 великі групи: потоки втрат (витрат); потоки ін’єкцій. Залежно від хар-ру екон. відносин між суб’єктами грош.

оброт структуризують як min 3 сектори: ¤грош. обіг, який хар-ся: еквівалент. рухом (рухом Г. як Г.) та безповорот. рухом Г. (постійним віддаленням Г. від пункту, з якого вони почали свій рух); ¤фін. сектор, який хар-ся: нееквівалент. та безповорот. рухом Г. (фіскал.-бюджет.); ¤кредит. сектор, який хар-ся: нееквівалентністю і поворотністю.

Залежно від форми Г., в якій вібдувається грош. оборот, він поділ. на готів. та безготів. Готів. здійснюється через оплату зоб-нь закон. платіж. засобами (банкнотами, монетами) в процесі здійснення кас. операцій. Якщо банк обслуговує торг. під-ва, то для нього важливими є операції з інкасації готівки та продажу її ін. банкам. Якщо банк обслуговує промисл. під-ва – операції з купівлі готівки в ін. банках. Безготів. обіг здійснюється шляхом оплати придбаного перерахуванням (переказом) Г. на рах. отримувачів без використання Г. в готів. формі. Звідси, розрах. операції – рух Г. на банк. рах., який здійснюється згідно з розпорядженням клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону привели до зміни права власності на активи.

2. Грошова маса – сукупний обсяг платіжних та купівельних засобів, які обслуговувають господарство; вся сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент.

Для аналізу якісних змін грошового обігу на конкретну дату, а також для розробки мір щодо регулювання обсягу грошової маси використовуються грошові агрегати.

    Грошовий агретат  - це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

    У статичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати:

  • Мо   відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, тобто на рахунках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка  в касах банків  сюди не входить;
  • М 1 = Мо + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання;
  • М 2 = М 1 + кошти на всіх видах строкових депозитів, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціальних рахунках;
  • М 3 = М 2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Грошова база – гроші, які не беруть участі в грошовому обізі, але створюють базу для його розширення. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансіцентрального банку. Цей показник називають ще грошима центрального банку який їх безпосередньо контролюєі регулює, впливаючи в кінцевому підсумку на загальну масу грошей.

    Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків , а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Процес руху грошей, що обслуговує реалізацію ВВП, називається грошовим обігом. Між процесами реалізації ВВП  та грошового обігу існує внутрішній зв’язок: чим більша номінальна вартість ВВП, тим більше буде потік грошового обігу, і навпаки.

Цю залежність можна виразити формулою:

ВВП = грошовому обігу            ( 1 )

Обсяг ВВП визначається двома факторами:

  • фізичним обсягом товарів та послуг, що реалізуються ( Q );
  • рівнем їх цін ( p ): 
  • ВВП =  p х Q;                              ( 2 )

Обсяг грошового обігу визначається двома факторами:

  • масою грошей, яка знаходиться в обізі ( М );
  • швидкістю обігу однієї гршової одиниці ( V ):

Грошовий обіг = М х V                                ( 3 )

М – загальна сума залишків грошей в найбільш ліквідній формі, які є у розпорядженні суб’єктів економіки;

V – показник частоти переходу грошей від одного суб’єкта економіки до іншого за певний період.

    Замінимо обидві частини рівняння ( 1 ) їх значеннями відповідно до формул ( 2 ) і ( 3 ):

МV = p Q

    На базі рівняння обміну можна визначити закономірності зміни основних ринкових процесів  і показників:

М = р Q / V

Протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об’єктивно зумовлена маса купівельних і платіжних засобів.  Суть цього закону може бути виражена рівнянням:

Фактична маса грошей в обігу  =  Об’єктивно необхідній масі для бігу

З формули витікає:

  • з ростом ВВП повинна збільшуватись кількість грошей в обізі;
  • перевищення фактичної грошової маси над її необхідною кількістю призводить до інфляції;
  • нестача грошей призводить до неплатежів і зупинки виробництва.

Тому дотримання  закону кількості грошей в обізі – важливе завдання грошово – кредитної політики.

    На кількість грошей , необхідних для обігу, впливають:

  • зміна обсягу ВВП;
  • ступінь розвитку кредитних відносин в країні;
  • питома вага безготівкових розрахунків в грошовому обороті;
  • швидкість обігу однієї грошової одиниці.

Швидкість обігу валюти залежить від:

  • загальноекономічних факторів (циклічного розвитку економіки, темпів економічного росту, зміною цін);
  • чисто монетарних факторів (структури платіжного обороту, розвитку кредитних операцій, рівня відсоткових ставок на грошовому ринку).

3. Випуск в обіг грош. знаків у всіх формах наз. емісією. Розрізняють первинну, яку здійснюють, як правило, ЦБ, і вторинну емісію депозит. Г. КБ. ЦБ належить виняткове право здійснювати первинну емісію Г. і має кредит. хар-тер. Це озн., що банкноти та монети є борг. зоб-нням ЦБ, будучи такими всі види неповноц. Г є результатом формування кредит. відносин в результаті чого вони і отримали назву кредит. Г. Забезпечення довіри до кредит. Г надає їм специф. форму вартості – купівельну спроможність. Якщо суб’єкти ринку довіряють таким Г, то власники їх за певну суму можуть придбати певну к-ть товару. Маса товарів, які купують за од. Г. визн. рівнем їх цін: чим ціни вищі, тим менше товарів і навпаки. Отже, купівельна спроможність кредит. Г. та рівень цін обернено залежні. ін. каналом поповнення Г. є с-ма обслуговування бюджет. боргу. Вона грунтується не на випуску нових Г., а на розміщенні на відкритому ринку держ. борг. зоб-нь. ЦБ збільшують Г. в обігу в разі купівлі іноз. валюти. Елементами депозит. Г. є КБ, надаючи своїм клієнтам кредит і тим самим збільшують к-сть Г. в обігу (але не нових, а раніше випущених ЦБ). Така ж картина має місце, коли КБ купують на фонд. ринку ЦП. Контрольні запитання

  1. Дайте визначення грошового обороту?
  2. Які основні ринки взаємопов’язуються грошовим оборотом?
  3. назвіть суб’єктів грошового обороту?
  4. У чому полягають особливості грошового обороту на мікро- та макроекономічному рівнях?
  5. Що таке грошовий потік?
  6. Охарактеризуйте грошові потоки, які обслуговують процес розширеного відтворення.
  7. У чому полягає відмінність між грошовим оборотом та грошовим обігом?
  8. Як структурується грошовий оборот за формою платіжних засобів?
  9. Які переваги та недоліки готівкового та безготівкового грошового обороту?
Контрольні запитання
  1. Що таке грошова маса, грошовий агрегат, грошова база?
  2. Скільки грошових агрегатів визначає НБУ?
  3. Який з грошових агрегатів є найбільш ліквідним? Поясніть чому.
  4. Як визначається швидкість обігу грошей? Які фактори впливають на швидкість обігу грошей?
  5. У чому полягає сутність закону кількості грошей, необхідних для обігу? За якою формулою розраховують середню кількість грошей, необхідних для обігу?
  6. Що таке емісія? Хто здійснює емісію готівкових грошей в Україні?
  7. Чим первинна емісія відрізняється від вторинної?
  8. Що таке грошово-кредитний мультиплікатор? Розкрийте механізм емісії грошей через грошво-кредитний мультиплікатор.

<< | >>
Источник: Невідомий. Гроші та кредит. Опорний конспект Харків 2012. 2012

Еще по теме ЛЕКЦІЯ 1. ГРОШОВИЙ ОБІГ ЯК СЕКТОР ГРОШОВОГО ОБОРОТУ:

  1. тема 3. грошовий оборот і грошова маса
  2. 32. Грошовий обіг та його закони.
  3. Розділ 4. Сутність грошей. Грошовий обіг
  4. Сутність та структура грошового обороту
  5. Форми грошового обороту
  6. Лекція 1. Грошовий Ринок, його функціонування та розвиток
  7. Характеристика і структура грошового обороту
  8. Грошова маса. Грошові агрегати та грошова база
  9. І.З. Облік грошових коштів в дорозі та грошових документів
  10. 3.1. Грошовий оборот і система розрахунків на підприємстві
  11. 2. Модель грошового обороту
  12. 117. Механізм грошово-кредитного регулювання. Вплив грошово-кредитної політики на рівень суспільного виробництва.