Грошова маса. Грошові агрегати та грошова база

Грошова маса - вся сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Сьогодні більшість країн використовують дві методики розрахунку грошової маси.

Перша ґрунтується на системі агрегатів, що застосовуються для регулювання національного грошового обігу.

Друга базується на використанні методології МВФ, відповідно до якої розрахунок грошових агрегатів спрямований на виявлення можливості країни відповідати за своїми зобов’язаннями в рамках існуючого валютного механізму, тобто на відображення міжнародної ліквідності країн-членів МВФ. Відповідно до цієї методики всю грошову масу поділяють на три основні групи грошових активів:

У «Гроші», які включають гроші поза банками і гроші до запитання.

У «Квазігроші» - ліквідні депозити грошової системи, які не використовують ся як засіб платежу та включають строкові та ощадні депозити, а також депозити в іноземній валюті.

У «Широкі гроші» - сукупність агрегатів «гроші» та «квазігроші» [1, с.126-127].

Грошові агрегати - зобов’язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектору загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегати є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям, нефінансовим корпораціям, домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства [5].

Немає світових стандартів розрахунку грошових агрегатів. Кожен центральний банк визначає кількість та склад агрегатів, які допомагатимуть характеризувати структуру емітованої ним грошової маси. Як правило, їх кількість коливається від трьох до п’яти.

Національні методики розрахунку грошової маси та її структури в різних країнах світу відрізняються.

ФРС США в структурі грошової маси виділяє два агрегати: 1. М1 - готівка, дорожні чеки, депозити до запитання, інші чекові депозити (рахунки NOW і рахунки ATS). Рахунки NOW (negotiable orders of withdrawal accounts) є вкладами до запитання з високим рівнем процентного доходу. Рахунки ATS (automatic­transfer-system account) є комбінацією ощадного рахунка, за яким виплачуються проценти на залишок, і чекового рахунка, на який проценти не нараховуються; 2. М2, до складу якого включають агрегат М1, ощадні депозити, невеликі строкові депозити (до 100 тис. дол.), баланси взаємних фондів грошового ринку [1, с. 127].

З 2002 р. структура грошової маси країн Єврозони представлена наступними агрегатами: 1. М1 - валюта в обігу (банкноти та монети), а також депозити «овернайт»; 2. М2 включає М1, строкові депозити зі строками повернення до 2-х років, депозити, які повертають з повідомленням менше, ніж через 3 місяці; 3. М3 включає М2, угоди РЕПО, акції (паї) в фондах грошового ринку, боргові цінні папери зі строком погашення до 2-х років [1, c. 127].

Грошова база - складова грошової маси, яка включає сукупність зобов’язань Національного банку України в національній валюті, що забезпечують зростання грошових агрегатів і кредитування економіки. Грошова база є показником бази фінансування та основою для формування грошових агрегатів, а не самим грошовим агрегатом. Грошова база включає готівкові кошти, випущені в обіг Національним банком України, і переказні депозити в національній валюті в Національному банку України.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку (ЦБ). Величину грошової бази Гб можна визначити за формулою:

Гб = Мо + Мк + Мрез, де Мо — сума готівки, що перебуває поза банками; Мк — сума готівки в касах банків;

Мрез — сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку [7, c. 82].

3.