ЛІЗИНГОВИЙ КРЕДИТ

Економічна сутність лізингу полягає в переданні одною стороною (лізингодавцем) іншій (лізингоодержувачу) матеріальних цінностей у тимчасове користування.

Лізинговий кредит - це відносини між суб’єктами лізингу, які ви­никають у разі оренди майна й супроводжуються укладанням лізинго­вої угоди.

На відміну від кредиту, після закінчення терміну лізингу і виплати всієї суми орендної плати об’єкт лізингу залишається у власності лі- зингодавця (якщо договором не передбачено його викуп).

Об’єктом (предметом) лізингу є будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів: будівлі, споруди, систе­ми телекомунікацій, машини, устаткування, транспортні засоби, об­числювальна техніка тощо.

У лізинговій операції беруть участь, зазвичай, такі суб’єкти:

- лізингодавець - лізинговий посередник, банк або лізингова компа­нія, які передають право володіння та користування предметом лізин­гу лізингоодержувачу;

- лізингоодержувач - користувач чи споживач об’єкта лізингу: фі­зична або юридична особа, яка отримує право володіння та користу­вання предметом лізингу від лізингодавця;

- продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, яку надалі буде передано лізингоодержу- вачу;

- інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатосторон­нього договору лізингу [16].

Розрізняють два головні види лізингу - оперативний і фінансовий.

Для оперативного лізингу характерне здавання предмета оренди на період, значно менший від повного терміну амортизації.

Фінансовому лізингу властиві середній або довготривалий характер договору, амортизація повної чи більшої частини об’єкта угоди.

Лізингову угоду оформляють у письмовій формі, вона містить ін­формацію про предмет лізингу, термін, на який лізингоодержувачу на­дають право користування лізингом, розмір лізингових платежів.

Лізингові платежі можуть охоплювати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізинго- давцю за отримане в лізинг майно; в) компенсацію процентів за кре­дитом та інші витрати лізингодавця, які безпосередньо пов’язані з ви­конанням договору лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується на­бути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до визна­чених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її в корис­тування лізингоодержувачу на визначений термін не менше одного року за обумовлену плату (лізингові платежі).

Операції лізингу в Україні врегульовані Цивільним кодексом і За­коном України “Про фінансовий лізинг”.

В Україні процес становлення лізингу перебуває в початковій стадії, проте активно розвивається. Обсяг лізингових операцій не перевищує 10-12% загальної потреби в них.

9.6.