МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ

Валютний курс є одним із ключових параметрів міжнародних валютних відносин. Величина валютного курсу та режим його функціонування впливають практично на всю систему макро- та мікроекономічних показників країни, на її конкурентні позиції у світовій економіці, перерозподіл ресурсів, збалансованість пла­тіжного балансу тощо.

За золотого стандарту рівень валютних курсів визначався рів­нем золотого паритету валют, тобто співвідношенням їхнього золо­того вмісту. Валютний курс міг відхилятися від золотого паритету тільки на вартість перевезення золота з однієї країни в іншу. Межі відхилення валютного курсу від валютного паритету нази­валися золотими точками.

Нижня межа відхилення дорівнювала валютному паритету мінус витрати на перевезення золота. Вона відповідала мінімаль­ному курсу валюти і називалася нижньою золотою точкою.

За зниження валютного курсу країни до нижчої точки почина­лося вивезення (експортування) золота. Це пояснюється тим, Що попит на інвалюту перевищував пропозицію. Нижня золота точка називалася ще експортною.

Верхня межа відхилення дорівнювала валютному паритету плюс витрати на перевезення золота. Вона відповідала максималь­ному курсу валюти і називалася верхньою золотою точкою. За підвищення курсу валюти до верхньої золотої точки починалося ввезення (імпортування) золота в країну. У зв'язку з цим верхня золота точка називалася ще імпортною.

За золотого стандарту валютний курс був відносно стійким, оскільки гарантувався вільним обміном банкнот на золото та мож­ливістю вільного вивезення золота з однієї країни в іншу.

У зв'язку з демонетизацією золота порядок визначення валют­ного курсу докорінно змінився, що спричинено несталістю сучас­них грошових систем. Нині немає законодавчо фіксованої бази для формування валютних курсів.

Співвідношення купівельної сили валют стосовно певної гру­пи товарів та послуг у двох країнах (країні “А” і країні “В") визначає паритет купівельної спроможності (purchasing power paity) — PPP.

Існує кілька методик розрахунків PPP. Найпростішою з них є визначення паритету купівельної сили валют на підставі порівняння рівня цін стандартного набору (споживчий кошик) товарів і послуг за формулою:

Теорія PPP стверджує, що валютний курс змінюється настіль­ки, наскільки це необхідно, щоб компенсувати різницю в динаміці рівнів цін у різних країнах. Ці міркування ведуть до такого висновку: коли зростає вартість валюти певної країни стосовно інших валют, то товари цієї країни стають дорожчими за кордо­ном, а іноземні товари у цій країні —' дешевшими. Навпаки, коли валюта країни знецінюється, то її товари за кордоном дешевша­ють, тоді як іноземні товари у цій країні дорожчають.

Економічно обґрунтований курс валюти може визначатись також на підставі обрахунку ВВП за цінами, визначеними у націо­нальній валюті та в окремій іноземній вільно конвертованій валюті чи в ЕКЮ. Частка від їх ділення дає валютний курс.

Отже, формування валютного курсу та його величина завжди залежать від динаміки цін.

У країні з високими темпами інфляції курс валюти буде знижу­ватися відносно валют тих країн, де темпи інфляції є нижчими. Наприклад, якщо поточний обмінний курс японська єна — фунт стерлінгів дорівнює Y єн - 1 ф. ст., то обмінний курс за рік становитиме:

Безперечно, знецінення валюти тягне за собою подальше зрос­тання внутрішніх цін.

Зростання цін знижує валютний курс. Якщо курс падає, то ціни зростають. Ця залежність чітко проявляється у довгостро­ковому періоді. У такій ситуації важливо визначити межі коливань курсу (ширину валютного коридору) на підставі реальних макро- економічних параметрів.

Поряд із ціновим існує метод розрахунків PPP за співвідношен­ням ефективних витрат виробництва у країнах (А, В), що порів­нюються. До ефективних витрат відносять: заробітну плату (W), ь

норму позичкового процента (г), ренту (R), показник продуктив­ності праці (PR). Одна із формул, що використовується в цих розрахунках, має такий вигляд:

де W ~ рівень заробітної плати у країнах А і В; PR ~ продуктивність праці у відповідних країнах.

Однак, сам розрахунок валютного курсу — не найскладніша операція. Важче створити систему забезпечення твердого (сталого) валютного курсу. Але який би режим валютного курсу та меха­нізм валютного регулювання не були вибрані, передусім необхідна збалансованість державного бюджету, торгового та платіжного балансів за сталих цін.

Як зазначалося, в основі визначення та прогнозування курсів валют лежать паритети їхніх купівельних спроможностей. Проте, кілька чинників можуть спричинити значні коливання валютного курсу:

- зміна попиту і пропозиції валюти на ринку, що залежить від стану платіжного балансу країни. Коли активне сальдо платіж­ного балансу зростає, збільшуються валютні надходження в країну і пропозиція валюти. А це приведе до зростання курсу національ­ної валюти. І навпаки, коли стан платіжного балансу погіршується, зростає попит на іноземну валюту, що призводить до падіння курсу національної валюти. Стан платіжного балансу, у свою чергу, залежить від продуктивності та конкурентоспроможності націо­нальної продукції, кон’юнктури внутрішніх і світових ціп па ринках партнерів, попиту па імпорт та експорт товарів тощо;

- кон'юнктура валютних курсів та спекулятивні валютні операції.

- норма процента, яка регулює міграцію та розміщення капіта­лів. Наприклад, підвищення рівня позичкових процентів стимулює залучення іноземного капіталу і, відповідно, іноземної валюти, а зниження — заохочує відплив капіталів за кордон. Але підвищен- ня процентних ставок має, слід пам’ятати, і негативний момент - викликає подорожчання кредиту, що пригнічує інвестиційну діяльність;

- розвиток ринку цінних паперів, що становить здорову конку­ренцію валютному ринку. Фондовий ринок може безпосередньо залучати іноземну валюту, а також залучати національну валюту для придбання іноземної;

- економічна та політична стабільність у країні, що визначає міру довіри до валюти. Це стосується не лише темпів економіч­ного зростання, інфляції, рівня купівельної спроможності валюти, а й політичного та соціального напруження в країні.

Крім факторів, що безпосередньо впливають на попит і про­

позицію іноземної валюти є інші чинники, які мають опосередко­

ваний здебільшого негативний вплив на зміну динаміки валютного курсу, а саме: кризові явища в економіці, дефіцит державного бюджету, високий рівень інфляції, сезонні коливання валют тощо.

14.3.