ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ
На думку більшості вчених, головною причиною виникнення грошей був суспільний поділ праці й необхідність регулярного обміну продуктами праці між товаровиробниками. У первісній общині люди не обмінювались між собою виробленими продуктами: все, що в ній виготовляли, в ній і споживали.
Однак на певному етапі розвитку людського суспільства відбувся перший великий поділ праці - відокремлення скотарства від землеробства. У господарствах, які спеціалізувалися на виробництві певних продуктів, з'явилися їхні надлишки. Проте продуктів, виробництвом яких займаються в іншому господарстві, могло не вистачати. Наприклад, у господарстві скотаря, який кочував по степах, випасаючи отари овець, могло не бути зерна, овочів та інших продуктів, які були в надлишку в господарстві землероба. Виникла потреба в обміні окремими продуктами праці між їхніми виробниками.Однак такий обмін міг відбутися лише тоді, коли інтереси двох учасників ринку збігалися. Зокрема, якщо власнику вівці було потрібне зерно, а власнику зерна - сіль, то обмін не відбувався. Саме незручності й “тертя” прямого товарообміну (бартеру), на думку вчених, і послугували причиною виникнення грошей.
Наприклад, відомий англійський учений У Джевонс дослідив технічні труднощі обміну товарів за умов примітивного ринку й обґрунтував перехід до системи опосередкованого непрямого обміну з використанням грошей. Гроші в цьому разі відігравали роль “суспільного винаходу”, який дає змогу обійти вимогу обов'язкового взаємного збігу потреб продавця й покупця.
Цей обмін спочатку був випадковим, одиничним. Предметами обміну слугували товари широкого вжитку, які й почили відігравати роль грошей.
Перший великий поділ праці також створив передумови для перетворення обміну у регулярний процес. Форма вартості стала спочатку розгорнутою, тобто вартість товару мала вираження у розгорнутому ряді товарів-еквівалентів.
Пізніше з загальної маси товарів виділився один, який почав виконувати функції загального еквівалента.Процес розвитку форм вартості дослідив К. Маркс. Він науково довів, що розвиток товарного обміну відбувався шляхом поступової заміни таких форм вартості:
1) простої або випадкової;
2) повної або розгорнутої;
3) загальної;
4) грошової.
Другий великий поділ праці - відокремлення ремесла від землеробства - прискорив розвиток ринку. В обмін почали надходити не просто надлишки продуктів, а товари, спеціально виготовлені для обміну.
Чому ж саме той або інший товар став грошима? Хто закріпив за ним функції грошей? Однозначної відповіді на це питання наука не дала. В економічній теорії традиційно виділяють дві концепції походження грошей: еволюційну і раціоналістичну.
Прихильники еволюційної концепції вважають, що гроші виникли стихійно. Тобто внаслідок тривалого еволюційного процесу певний товар виділився із загальної товарної маси, яку обмінювали на ринку, і почав посідати місце загального еквівалента. Отже, вчені акцентують на об’єктивному характері походження грошей. Прихильниками еволюційної концепції були А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс та ін.
Стихійне походження грошей обґрунтоване А. Смітом у праці “Дослідження про природу і причини багатства народів” (1776). Учений доводив, що розвиток грошей пов’язаний з історичним процесом суспільного поділу праці та її спеціалізації.
На думку прихильників раціоналістичної концепції, гроші виникли внаслідок угоди між людьми або були запроваджені законодавчими актами держави для полегшення обміну товарами. Вперше цю концепцію висловив Арістотель у книзі “Нікомахова етика”. Ідею про гроші як про продукт домовленості підтримували представники номіналістичної теорії Дж. Берклі, Дж. Стюарт, Г. Кнапп, Ф. Бендіксен та ін. П. Самуельсон уважав гроші “соціальною умовністю”.
У працях сучасних авторів наведено такі причини, які породжують необхідність використання грошей: 1) відсутність синхронізації надходжень і платежів, які утруднюють прямий товарообмін; 2) наявність трансакційних витрат, тобто витрат праці й ресурсів, необхідних для товарообмінних угод (у цьому випадку гроші є засобом мінімізації витрат); 3) невизначеність господарських перспектив, яка примушує учасників обороту нагромаджувати грошові залишки для страхування від неплатежу та інших ризиків; 4) час як невід’ємний елемент процесів виробництва й обігу товарів, який відводить грошам роль зв’язувальної ланки між сьогоденням і майбутнім [11. С. 22].
Економісти неокласичної школи, зазвичай, пов’язують існування грошей з першими двома причинами, прихильники ж кейнсіанського напряму - з двома іншими.
1.3.