<<
>>

ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ

На думку більшості вчених, головною причиною виникнення гро­шей був суспільний поділ праці й необхідність регулярного обміну продуктами праці між товаровиробниками. У первісній общині люди не обмінювались між собою виробленими продуктами: все, що в ній виготовляли, в ній і споживали.

Однак на певному етапі розвитку люд­ського суспільства відбувся перший великий поділ праці - відокрем­лення скотарства від землеробства. У господарствах, які спеціалізува­лися на виробництві певних продуктів, з'явилися їхні надлишки. Проте продуктів, виробництвом яких займаються в іншому господарстві, мо­гло не вистачати. Наприклад, у господарстві скотаря, який кочував по степах, випасаючи отари овець, могло не бути зерна, овочів та інших продуктів, які були в надлишку в господарстві землероба. Виникла по­треба в обміні окремими продуктами праці між їхніми виробниками.

Однак такий обмін міг відбутися лише тоді, коли інтереси двох учасників ринку збігалися. Зокрема, якщо власнику вівці було потріб­не зерно, а власнику зерна - сіль, то обмін не відбувався. Саме незруч­ності й “тертя” прямого товарообміну (бартеру), на думку вчених, і послугували причиною виникнення грошей.

Наприклад, відомий англійський учений У Джевонс дослідив тех­нічні труднощі обміну товарів за умов примітивного ринку й обґрун­тував перехід до системи опосередкованого непрямого обміну з вико­ристанням грошей. Гроші в цьому разі відігравали роль “суспільного винаходу”, який дає змогу обійти вимогу обов'язкового взаємного збі­гу потреб продавця й покупця.

Цей обмін спочатку був випадковим, одиничним. Предметами об­міну слугували товари широкого вжитку, які й почили відігравати роль грошей.

Перший великий поділ праці також створив передумови для пере­творення обміну у регулярний процес. Форма вартості стала спочатку розгорнутою, тобто вартість товару мала вираження у розгорнутому ряді товарів-еквівалентів.

Пізніше з загальної маси товарів виділився один, який почав виконувати функції загального еквівалента.

Процес розвитку форм вартості дослідив К. Маркс. Він науково до­вів, що розвиток товарного обміну відбувався шляхом поступової за­міни таких форм вартості:

1) простої або випадкової;

2) повної або розгорнутої;

3) загальної;

4) грошової.

Другий великий поділ праці - відокремлення ремесла від землероб­ства - прискорив розвиток ринку. В обмін почали надходити не про­сто надлишки продуктів, а товари, спеціально виготовлені для обміну.

Чому ж саме той або інший товар став грошима? Хто закріпив за ним функції грошей? Однозначної відповіді на це питання наука не дала. В економічній теорії традиційно виділяють дві концепції похо­дження грошей: еволюційну і раціоналістичну.

Прихильники еволюційної концепції вважають, що гроші виникли стихійно. Тобто внаслідок тривалого еволюційного процесу певний товар виділився із загальної товарної маси, яку обмінювали на ринку, і почав посідати місце загального еквівалента. Отже, вчені акцентують на об’єктивному характері походження грошей. Прихильниками ево­люційної концепції були А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс та ін.

Стихійне походження грошей обґрунтоване А. Смітом у праці “До­слідження про природу і причини багатства народів” (1776). Учений доводив, що розвиток грошей пов’язаний з історичним процесом сус­пільного поділу праці та її спеціалізації.

На думку прихильників раціоналістичної концепції, гроші вини­кли внаслідок угоди між людьми або були запроваджені законодав­чими актами держави для полегшення обміну товарами. Вперше цю концепцію висловив Арістотель у книзі “Нікомахова етика”. Ідею про гроші як про продукт домовленості підтримували представники номі­налістичної теорії Дж. Берклі, Дж. Стюарт, Г. Кнапп, Ф. Бендіксен та ін. П. Самуельсон уважав гроші “соціальною умовністю”.

У працях сучасних авторів наведено такі причини, які породжують необхідність використання грошей: 1) відсутність синхронізації над­ходжень і платежів, які утруднюють прямий товарообмін; 2) наявність трансакційних витрат, тобто витрат праці й ресурсів, необхідних для товарообмінних угод (у цьому випадку гроші є засобом мінімізації витрат); 3) невизначеність господарських перспектив, яка примушує учасників обороту нагромаджувати грошові залишки для страху­вання від неплатежу та інших ризиків; 4) час як невід’ємний елемент процесів виробництва й обігу товарів, який відводить грошам роль зв’язувальної ланки між сьогоденням і майбутнім [11. С. 22].

Економісти неокласичної школи, зазвичай, пов’язують існування грошей з першими двома причинами, прихильники ж кейнсіанського напряму - з двома іншими.

1.3.

<< | >>
Источник: Гроші та кредит : підручник / М. І. Крупка, М. С. Мрочко, Б. М. Вишивана та ін. ; [за ред. д-ра екон. наук, проф. М. І. Крупки]. - Львів : ЛНУ імені Івана Франка. -2011. - 420 с.. 2011

Еще по теме ПОХОДЖЕННЯ ГРОШЕЙ: