ПОНЯТТЯ МІЖНАРОДНОЇ ВАЛЮТНО- КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ

Міжнародний поділ праці, розвиток світової економіки, поглиблен­ня та розширення господарських зв'язків і, відповідно, валютних від­носин між країнами зумовили формування валютної системи.

Валютна система - це форма організації і регулювання валютних відносин, які закріплені національним законодавством та міжнарод­ними угодами.

Виділяють національну, світову і регіональну валютні системи.

Національна валютна система регульована нормативно-правовими актами країни, а також ратифікованими нею міжнародними угодами.

Світова валютна система є формою організації міжнародних ва­лютних відносин, які закріплені міжнародними угодами.

Складовими елементами світової валютної системи є такі:

1) резервні національні та міжнародні рахункові валютні одиниці;

2) уніфікований режим валютних паритетів і курсів;

3) регулювання міжнародної валютної ліквідності;

4) міжнародне регулювання валютних обмежень;

5) уніфікація форм та правил міжнародних розрахунків;

6) режим валютних ринків та ринків золота;

7) організації, які здійснюють міжнародне валютне регулювання.

Світова валютна система сформувалась в середині ХІХ ст. У розвит­ку вона пройшла кілька етапів, що відрізнялись між собою формами грошей, які використовували в міжнародних розрахунках, а також базовими принципами функціонування (механізмом регулювання ва­лютних відносин, інституційною організацією).

Розвиток валютних систем відбувався в такій послідовності: систе­ма золотого стандарту - Паризька система золотого стандарту (1867) та Генуезька система золото-девізного стандарту (1922) - Бреттон- Вудська валютна система (1944) - Ямайська валютна система (1976).

18.2.