РЕЄСТРАЦІЯ І ПЕРЕВІРКА
Перший контакт комерційного банку з установою регулювання відбувається, коли банк отримує документ від Управління контролера грошового обігу (у випадку національного банку) або від керівної банківської установи штату (у випадку банку штату), що дає право на ведення банківської діяльності.
Цей документ називається чартером. Щоб отримати чартер, група, яка планує створення банку, повинна подати на розгляд заяву, в якій окреслено план діяльності банку. При оцінці заяви керівний орган регулювання розглядає надійність реальних можливостей банку, його менеджмент, ймовірні доходи банку, суму початкового капіталу банку. До 1980 р. установа, що надавала чартер, обов’язково вивчала питання, чи потрібний громаді новий банк. Часто чартер на новий банк не надавався на тій підставі, що його присутність могла б завдавати шкоди вже існуючим банкам. Сьогодні цей антиконкуренційний підхід, що виправдовувався намаганням запобігти банкрутству існуючих банків, не є таким сильним в установах, що здійснюють реєстрацію банків. Щойно банк зареєстровано, він зобов’язаний періодично подавати звіти (як правило, щоквартально), в яких описуються активи і пасиви банку, доходи і дивіденди, власність, операції з іноземною валютою тощо. Банки також періодично перевіряються установами з регулювання банків для встановлення їхнього фінансового стану. Наприклад, коли виникає загроза безпеці банківської системи (що мало місце в останні роки), то Управління контролера грошового обігу перевіряє великі банки декілька разів на рік. Максимальний період між перевірками банків з боку Федеральної корпорації страхування депозитів становить тридцять шість місяців, але, як правило, перевірки відбуваються частіше. Федеральна резервна система проводить перевірки що вісімнадцять місяців. З метою уникнення дублювання зусиль три федеральні установи працюють разом і, звичайно, визнають перевірки одна одної. Це означає, що національні банки перевіряє, як правило, Управління контролера грошового обігу, а банки штатів, що є членами Федеральної резервної системи, перевіряє ФРС. Банки штатів, що не є членами ФРС, перевіряються Федеральною корпорацією страхування депозитів.Перевірки банків здійснюють ревізори банків, які без попередження відвідують банк (отже, нічого не можна приховати заздалегідь). Ревізори банків вивчають банківські книги, встановлюючи, чи відповідають вони вимогам та інструкціям, що стосуються його суми активів.
Припустімо, що банк володіє цінними паперами або надав надто ризикові позики. Ревізор може примусити банк їх позбутися. Якщо ревізор вважає, що позику навряд чи повернуть, то він може змусити банк анулювати позику, що називають списанням позики. Якщо в ході перевірки ревізор відчує, що банк не має достатнього капіталу або допускає нечесну практику, то банк може стати об’єктом частіших ревізій і буде зарахований до «банків, що відчувають труднощі».
Еще по теме РЕЄСТРАЦІЯ І ПЕРЕВІРКА:
- 3.3. Затвердження і державна реєстрація нормативно-правових актів. Відстеження результативності, оцінка системності і узгодженості регуляторних актів
- Тестові завдання
- Список рекомендованої літератури
- 12.8. СТАБІЛЬНІСТЬ БАНКІВ І МЕХАНІЗМ її ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
- Додаток Е Структура виконавчих органів Дніпродзержинської міської ради
- Суть та основні риса підприємств
- ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА
- Тема 11: Підприємницька діяльність.
- ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ ТА ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ
- 4.10. Учет амортизации нематериальных активов