РОЛЬ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ІНСТИТУТІВ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Розширення спектра фінансових послуг і зростання ролі небанків­ських фінансово-кредитних інститутів у господарському процесі - важлива складова економічного зростання в країні.

Сьогодні в кожній державі з розвиненою економікою є розгалужена ме­режа небанківських фінансових посередників, які відіграють роль інститу- ційних інвесторів.

Небанківськими фінансово-кредитними установами вважають ін­вестиційні фонди та інвестиційні компанії, довірчі товариства, страхові компанії, ломбарди і лізингові компанії. Окремі вчені-економісти до цієї категорії інституцій зачисляють ще факторингові компанії, брокерські та дилерські фірми. Всі ці фінансові інститути утворюють небанківський (або позабанківський, парабанківський) сектор фінансового ринку.

Досвід економічно розвинених країн свідчить, що добре налагоджена страхова справа, належне функціонування пенсійних фондів, інституцій- них інвесторів та інших небанківських фінансових посередників сприя­ють стабільності фінансових систем і вирішенню соціальних проблем. У багатьох країнах рівень розвитку небанківського фінансового сектора та фінансового ринку загалом є індикатором зрілості ринкових відносин.

Нині в Україні банківська система значно випереджає небанківські фінансові інститути за обсягами активів, сумою залучених ресурсів, наданих фінансових послуг тощо. Зокрема, активи банків становлять приблизно 66% ВВП, тоді як на небанківські фінансові інститути, зо­крема, страхові компанії, кредитні спілки, інвестиційні фонди та не­державні пенсійні фонди, припадає лише 9%.

Однак небанківський сектор фінансового ринку може зайняти свою нішу, надаючи послуги, не характерні для банків, оскільки має низку переваг над банківськими установами.

Головною перевагою небанківських фінансово-кредитних інститу­тів над банками є вузька спеціалізація на фінансовому ринку, що дає змогу підвищувати рівень якості фінансових послуг, які вони надають, та максимально наближати їх до споживача (позичальника, покупця).

Наприклад, лізингові компанії сприяють заповненню суттєвого де­фіциту фінансування середнього й особливо малого бізнесу. Кредитні спілки відіграють важливу роль у ринковому сегменті дрібних вклад­ників та інвесторів і можуть потенційно компенсувати нестачу відпо­відних послуг для населення, розширити джерела фінансових ресурсів у діяльності підприємств.

Ці фінансові інститути є невід’ємним та необхідним сегментом фінансово-кредитної системи, який забезпечує акумулювання заоща­джень індивідуальних інвесторів та переливання коштів від кредито­рів до позичальників, від постачальників інвестиційного капіталу до його споживачів.

Небанківські фінансово-кредитні установи виконують такі важли­ві функції в економіці країни:

- забезпечують рівновагу на ринку капіталів шляхом узгодження про­позиції і попиту на фінансові ресурси, приведення активів та боргових зобов’язань у відповідність із потребами ринку;

- знижують питомі витрати на управління портфелем (завдяки ефекту масштабу);

- перерозподіляють та знижують ризики окремих вкладників шляхом диверсифікації;

- нейтралізують проблеми асиметричності інформації на фінансовому ринку;

- підвищують ліквідність фінансових інструментів шляхом професійно­го портфельного управління активами тощо.

Орієнтована на небанківський сектор структура ринку фінансових послуг, яку часто називають американською, функціонує у США, Вели­кій Британії, Канаді, Австралії, Сінгапурі тощо. У цих країнах небан- ківські фінансово-кредитні інститути успішно конкурують із банками, головним джерелом залучення капіталу для суб'єктів господарювання є цінні папери, а частка прямого банківського кредитування у фінан­суванні економіки порівняно невисока.

14.2.