<<
>>

Ми розглянули структуру Федеральної резервної системи і в цьому та двох наступних розділах дослідимо, як ФРС фактично проводить монетарну політику.

Наш аналіз процесу формування пропозиції гро­шей показує, що зміни грошової маси (її також називають «гроші підвищеної потужності») є головною рушійною силою, що лежить в основі змін пропозиції грошей.

ФРС впливає на грошову масу через знаряддя проведення операцій на відкритому ринку (купівля і продаж державних цінних паперів) або зміни облікової ставки. Хоча ці два інструменти проведення політики є основними визначниками грошової маси, інші чинники також впливають на неї. У цьому розділі з’ясуємо ці інші чинники, бо ФРС повинна брати їх до уваги для здійснення точного контролю над грошовою масою.

БАЛАНС ФРС І ГРОШОВА МАСА

Спершу проаналізуємо баланс Федеральної резервної системи, адже його можна використати для виявлення чинників, що впливають на грошову масу.

Активи

1. Цінні папери. Це означає власність ФРС на цінні папери — головним чином державні цінні папери, а в минулому також банківські акцепти. Загальна сума цінних паперів контролюється операціями на відкритому ринку (купівля і продаж ФРС цих паперів). Як випливає з таблиці 18.1, це найважливіша група активів у балансі ФРС.

2. Дисконтні позички. Це позички, які ФРС надає банкам. На суму цих позичок впливає встановлений на них ФРС рівень процентної ставки (дисконтна, або облікова ставка).

3. Золото та рахунок сертифікатів СДР. Спеціальні права запози­чення (СДР) емітуються Міжнародним валютним фондом для урядів, щоб оплачувати зовнішню економічну заборгованість держав і замінити золото у розрахунково-платіжному механізмі міжнародних фінансових операцій. Коли Державна скарбниця набуває золото або СДР, то вона випускає сертифікати для ФРС, які є вимогою на золото або СДР і, в свою чергу, кредитуються депозитними залишками у ФРС. Золото та рахунки СДР заміщуються цими сертифікатами, що випущені Скарбницею.

4. Монети. Це найменша стаття у балансі, і вона містить гроші Дер­жавної скарбниці (головним чином монети), якими володіє ФРС.

ТАБЛИЦЯ 18.1

Об’єднаний баланс Федеральної резервної системи (кінець 1990 р., млрд.

дол.)
Активи Пасиви
Цінні папери: уряду, урядових органів і банківські акцепти 252,1 Федеральні резервні банкноти, що перебувають в обігу 267,7
Дисконтні позички 0,2 Банківські депозити 38,7
Золото і рахунок сертифікатів спеціальних прав запозичення 21,1 Депозити Державної скарбниці США 9,0
Монети 0,5 Іноземні та інші депозити 0,6
Грошові документи в процесі обігу 6,1 Відстрочене врахування грошо­вих документів 3,5
Інші федеральні резервні активи 47,6 Інші зобов’язання ФРС і рахунки руху капітальних засобів 8,1
ВСЬОГО: 327,6 ВСЬОГО: 327,6

Джерело: Federal Reserve Bulletin.

5. Грошові документи в процесі обігу. Вони виникають з чеково-клі­рингового процесу, що описаний у розділі 9. Коли чек подається у ФРС для заліку взаємних банківських вимог, то ФРС передасть його банку, на який чек виписаний, і забере кошти через вирахування суми чека з депозитів цього банку (резервів) у ФРС. До того, як ці кошти інкасовані, чек є грошовим документом, що перебуває в обігу, і є активом ФРС.

6. Інші активи Федеральної резервної системи. Сюди належать депозити і облігації, що поіменовані в іноземних валютах, а також такі матеріальні товари, як комп’ютери, устаткування приміщень або будівель, що перебувають у власності Федеральної резервної системи.

Пасиви

1. Федеральні резервні банкноти, що перебувають в обігу. Це федеральні резервні платіжні засоби, що випущені ФРС.

2. Банківські депозити. Сюди належать вклади, що банки зробили у ФРС. Ці депозити плюс готівка в касі банків становлять резерви.

3. Депозити Державної скарбниці США. Це депозити, які Державна скарбниця зберігає у ФРС і які Скарбниця використовує для випи­сування всіх своїх чеків.

4. Іноземні та інші депозити. Стаття містить депозити у ФРС, якими володіють іноземні уряди, іноземні центральні банки, міжнародні інститути (такі, як Світовий банк та Організація Об’єднаних Націй), державні агенції США (такі, як ФКСД та федеральні банки із кре­дитування житлового будівництва).

5. Відстрочене врахування грошових документів. Як грошові доку­менти в процесі обігу, так і вказані документи виникають з процесу заліку

взаємних банківських вимог у ФРС. Коли чек подається у ФРС для заліку взаємних вимог, то вона не кредитує негайно банк, який надав їй чек, а обіцяє прокредитувати його протягом запланованого проміжку часу, який ніколи не перевищує двох днів. Ці обіцянки є відстроченим врахуванням документів і є зобов’язаннями ФРС.

6. Інші зобов’язання ФРС та рахунки руху капітальних засобів. Ця стаття містить всі залишкові зобов’язання ФРС, що не враховані в інших статтях балансу. Майно ФРС, що куплене банками-членами, наприклад, входить до цієї категорії.

Грошова маса

Можна згадати, що грошова маса (MB)1 відшкодовує грошові зобов’я­зання [гроші в обігу (C) плюс резерви (R)], які дорівнюють федеральним резервним засобам, котрі перебувають в обігу, плюс банківські депозити у ФРС, плюс платіжні засоби Державної скарбниці, які не зберігаються ФРС (платіжні засоби Державної скарбниці, що перебувають в обігу, мінус «Монети» як актив у балансі ФРС) 2:

MB = C + R =

(федеральні резервні банкноти) + (банківські депозити) +

(платіжні засоби Державної скарбниці, що перебувають в обігу) - (монети).

Статті, що записані у правій частині цього рівняння, вказують, як ви­користовується грошова маса.

Це рівняння, на жаль, не називає нам чинників, що визначають грошову масу (джерела маси), але баланс Федеральної резервної системи у таблиці 18.1 приходить на допомогу. Як і всі баланси, він містить майно, тобто суму активів, що записані у лівій частині, які повинні дорівнювати сумі пасивів правої частини. Оскільки федеральні резервні банкноти і банківські депозити — ці статті у використанні маси є федеральними резервними зобов’язаннями — (активи) повинні дорівнювати зобов’язанням (пасивам), то цей підрозділ балансу ФРС дозволяє нам розв’язати рівняння для федеральних резервних банкнот і банківських депозитів за допомогою статей балансу ФРС, що включаються у джерела грошової маси. Зокрема, федеральні резервні банкноти і банківські де­позити дорівнюють сумі всіх активів ФРС мінус всі інші пасиви ФРС.

1 MB — від англійського «monetary base».

2 У даних про резерви банків-членів, які ФРС публікує кожного тижня, «Платіжні засоби Державної скарбниці, що перебувають в обігу» фактично визначаються, щоб включати «Платіжні засоби Скарбниці», які зберігає Скарбниця (називається «Готівка i Скарбниці»). Те, що ми визначили як «Платіжні засоби Державної скарбниці в обігу», фактично дорівнює визначенню ФРС «Платіжні засоби Державної скарбниці в обігу» мінус «Готівка Державної скарбниці».

ТАБЛИЦЯ 18.2

Підсумки: чинники, що впливають на грошову масу (кінець 1990 млрд. дол.)

Джерело: Federal Reserve Bulletin.

(Федеральні резервні банкноти) + (банківські депозити) = (цінні папери) + (дисконтні позички) + (золото та СДР) + (монети) + (грошові документи в процесі обігу) +

(інші федеральні резервні активи) - (депозити Скарбниці) - (іноземні та інші депозити) -

(відстрочене врахування грошових документів) -

(інші федеральні резервні зобов'язання).

Дві статті балансу, що стосуються клірингу чеків, можна об’єднати в одне поняття, яке називають «флоут». Він визначається як «грошові доку­менти у процесі обігу» мінус «відстрочені врахування грошових докумен­тів». Тоді, підставляючи всі статті правої частини вище поданого рівняння [(федеральних резервних банкнот) + (банківських депозитів)], для базового рівняння отримуємо такий вираз, що описує джерела грошової маси:

MB = (цінні папери) + (дисконтні позички) +

(золото та СДР) + (флоут) + (інші федеральні резервні активи) + (платіжні засоби Скарбниці) - (депозити Скарбниці) -

(іноземні та інші депозити) -

(інші федеральні резервні зобов'язання) (18.1)

Аналіз привів нас до дуже корисного рівняння, яке одразу вста­новлює дев’ять чинників, що впливають на грошову масу (таблиця 18.2). Як показують рівняння (18.1) і таблиця 18.2, збільшення значення перших шести чинників розширює грошову масу, в той час як збіль­шення трьох останніх звужує, тобто зменшує грошову масу 1.

Тепер, коли виявлені ці дев’ять чинників та їхній вплив на грошову масу, пильніше придивімося, чому вони впливають на грошову масу. Для цього ми використаємо Т-рахунки.

ПОРАДА

Неважко зрозуміти, як кожний з наступних чинників впливає на грошову масу, якщо ви візьмете до уваги впливи окремої операції на Т-рахунок кожного індивіда або інституту. Зробивши це, ви знатимете, що сталося з резервами або платіжними засобами, і зможете тоді зрозуміти, що відбулося з грошовою масою. Для перевірки встановіть, що відбудеться з Т-рахунками, коли чинник зменшується, а не зростає.

<< | >>
Источник: Мишкін, Фредерік С.. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин.— K.: Основи, 1998,— 963 с.. 1998

Еще по теме Ми розглянули структуру Федеральної резервної системи і в цьому та двох наступних розділах дослідимо, як ФРС фактично проводить монетарну політику.: