ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ГРОШОВУ МАСУ

Оскільки ми з’ясовуємо вплив змін у кожному чиннику на грошову масу, то припускаємо, що немає жодних змін у балансі ФРС. Погляньмо насамперед на чинники, зростання яких збільшує грошову масу.

Чинники, що збільшують грошову масу

Цінні папери і дисконтні позички. Оскільки ми вже описали детально у розділах 14 і 15, як зміни дисконтних позичок та власності ФРС на цінні папери через операції на відкритому ринку впливають на грошову масу, не будемо повторювати наших висновків. Збільшення портфеля цінних паперів, якими володіє ФРС, або збільшення дис­контних позичок веде до такого ж рівнозначного збільшення грошовоі маси (що показано у таблиці 18.2).

Золото і СДР та інші федеральні резервні активи. Купівля ФРС золота, СДР, депозитів, що деноміновані в іноземній валюті, або купівля

¹ Окремі банківські депозити у ФРС не включаються у резерви, а отже, і в грошову масу, бо є обслуговуючими депозитами. Ці залишки занесені в обслуговуючі баланси і поправки, які слід відняти від правої частини виразу (описує джерела грошової маси), щоб отримати правильну міру грошової маси. Обслуговуючі залишки і поправки (2,3 млрд. дол. на кінець 1990 р.) залишаються поза увагою у нашому рівнянні в підручнику.

будь-якого іншого активу є просто купівлею цих активів на відкритому ринку. Отже, вплив на грошову масу є таким самим, як при купівлі облігацій на відкритому ринку (як показує вставка 18.1). Збільшення золота, СДР або іншого активу у федеральних резервах веде до рівнозначного збільшення у грошовій масі.

Флоут. Як показано у розділі 9, процес клірингу чеків у ФРС включає депонування чека, отриманого банком, на його рахунку у ФРС, кредит на суму чека до його резервів і водночас зменшення резервів на ту ж суму для банку, на який виписано чек. Ми могли б припустити, що ці всі операції відбуваються одночасно і негайно. Проте насправді ФРС часто кредитує суму чека банку, що депонував його (збільшує резерви цього банку) раніше, ніж вона дебетує (зменшує резерви) банку, на який чек виписано ¹.

Флоут має місце, бо інколи ФРС не може представити чек для оплати так само швидко, як вона кредитує банк, що депонує чек. Обсяги флоуту коливаються, коли погодні умови та інші чинники викликають затримку в представленні чеків для оплати. Якщо, наприклад, сильний снігопад мав місце у Нью-Йорку, то ФРС не зможе передати для оплати окремі чеки, і флоут різко зросте. Коли нормальні погодні умови відновляться, то чеки будуть подані для оплати, і флоут зменшиться знову.

Для кращого розуміння цього поняття повернімося до нашого при­кладу (розділ 9), в якому Джейн Браун бере 100-доларовий чек, що виписаний на рахунок у Другому національному банку у Лос-Андже­лесі, і кладе його на рахунок у Першому національному банку в Нью-Йорку. Перший національний банк подає чек у Федеральну ре­зервну систему для клірингу з таким впливом на баланс ФРС:

¹ Багато людей користаються з того факту, ідо потрібний час для дебетування чека, який вони виписали, з їхнього рахунку (вони виписують чек у п’ятницю на гроші, яких ще не мають, думаючи, що він не буде врахований до вівторка. Після цього вони ідуть у банк і кладуть потрібні гроші).

² Зауважте, що хоча флоут, як правило, додатна величина, існують окремі випад­ки, за яких він міг би стати від’ємним. Це мало б місце, коли ФРС була б здатною пред­ставити чеки для оплати швидше, ніж вона прокредитувала б банки, що депонують чеки.

Вставка 18.1.

Інтервенції у формування валютних курсів і грошова маса

В газетах часто пишуть про інтер­венцію Федеральної резервної сис­теми на зовнішньому валютному рин­ку _r де вона продає або купує долари. Чи може інтервенція ФРС виступа­ти чинником, що впливає на грошову масу? Відповідь задовільна, бо ін­тервенція ФРС на зовнішньому ва­лютному ринку означає купівлю або продаж активів, що деноміновані в іноземній валюті, які включаються у статтю «Інші федеральні резервні активи» у балансі ФРС.

Припустімо, що ФРС купує 10 млн. депозитів у доларовому вимірі, що деноміновані у французьких фран­ках, в обмін за 10 млн. доларових депозитів у ФРС (це називають про­дажем доларів за франки). Як уже за­значалося, купівля ФРС будь-якого активу, чи то облігації федерального уряду СІЛА, чи депозиту, деномі- нованого в іноземній валюті, є просто купівлею на відкритому ринку. Тому ця купівля веде до рівнозначного збільшення грошової маси. Отже, ку­півля на 10 млн. депозитів, що по- іменовані у франках, веде до збіль­шення на 10 млн. дол. статті «Інші федеральні резервні активи» і до 10 млн. збільшення грошової маси. Так само продаж депозитів в інозем­ній валюті веде до зменшення статті «Інші федеральні резервні активи» і зменшення грошової маси Інтервен­ція Федеральної резервної системи у функціонування зовнішніх валютних ринків може, отже, справляти ваго­мий вплив на грошову масу. Це пи­тання проаналізуємо у розділі 21.

100 доларів відстроченого врахування грошових документів є зобо­в’язанням ФРС, коли вона акцептує чеки з Першого національного банку, обіцяючи прокредитувати Перший національний банк на 100 дол. депозитів протягом певного заздалегідь встановленого часу, який ніколи не перевищує 2 днів. Ці 100 дол. грошових документів у процесі обігу є активом ФРС, тому що ФРС вирахує цю суму з депозитів Другого національного банку, коли представить йому чек для оплати.

У цій точці резерви ніде в банківській системі не змінилися. Оскільки грошові документи в процесі обігу дорівнюють відстроченому враху­ванню грошових документів, то різниця між ними, що дорівнює фло­уту, також не змінилася.

Флоут, як різниця між грошовими документами в процесі обігу (+100 дол.) і відстроченим врахуванням грошових документів (0 дол.), тепер становить +100 дол., і резерви в банківській системі також збіль­шилися на цю ж суму. ФРС була досі неспроможна стягнути те, що заборгував Другий національний банк, але прокредитувала Перший на­ціональний банк. Підсумковий результат полягає у тому, що ФРС на­дала Першому національному банку безпроцентну позичку, що дорів­нює сумі флоуту. Отже, зростають резерви і звідси — грошова маса.

Однак ця «позичка» тільки тимчасова, бо коли ФРС зрештою до­ставить чек до Лос-Анджелеса і подасть його Другому національному банкові, то вона вирахує 100 дол. з депозитів (резервів) Другого національного банку і нейтралізує 100 дол. грошових документів у процесі обігу. Т-рахунок ФРС виглядатиме, зрештою, таким чином:

Кінцевий результат процесу інкасації чека полягає в тому, що загальні резерви у банківській системі не змінилися, коли резерви перемістилися з одного банку в інший. Проте в процесі клірингу чека Другого національного банку резерви і грошова маса тимчасово збіль­шилися. Якщо помножити це тимчасове збільшення у грошовій масі на мільйони чеків, що враховуються кожного дня, то вийде сума, яка може призвести до чималого щотижневого коливання грошової маси. Проте, оскільки більшість коливань у розмірі флоуту тимчасові, то вони не виступають основним джерелом коливань у грошовій масі протягом довших періодів часу (таких, як місяць або три місяці).

Наш висновок про ці зміни у Т-рахунках відповідає таблиці 18.2: збільшення флоуту веде до рівновеликого збільшення грошової маси.

Платіжні засоби Державної скарбниці. Хоча цього поняття немає у балансі Федеральної резервної системи, воно впливає на грошову масу. Збільшення платіжних засобів Державної скарбниці поза Скарб­ницею скеровується або у банківські підвали (де вони розглядаються як резерви), або у руки населення (де вони є грошима в обігу). Отже, як показує таблиця 18.2, грошова маса зростає, коли відбувається збільшення у платіжних засобах Державної скарбниці ¹.

¹ Хоча збільшення платіжних засобів Державної скарбниці збільшить грошову масу, якщо всі інші статті балансу залишаться без змін, однак більшість зростань платіжних засобів Державної скарбниці супроводжується нейтралізуючими змінами в інших статтях балансу Наприклад, якщо населення використовує більше монет у зв’язку з модним захопленням гральними автоматами, то Державна скарбниця карбує

Чинники, що зменшують грошову масу

Депозити Державної скарбниці у ФРС. Кошти, які Державна скарб­ниця отримує від податкових надходжень, і виторг від продажу дер­жавних облігацій спершу зберігаються на рахунках у комерційних бан­ках. Ці рахунки називають податковими і позичковими рахунками. Далі ці кошти депонуються на рахунках у ФРС, що використовуються Дер­жавною скарбницею для виписування всіх її чеків. Припустімо, що Скарбниця має намір заплатити 100 млн. дол. за бомбардувальник- невидимку В2. У цьому випадку Скарбниця переказує 100 млн. дол. з її податкового і позичкового рахунків на рахунок у ФРС, що таким чином позначиться на Т-рахунку:

Комерційні банки тепер виявляють, що вони втратили 100 млн. дол., депозитів і, отже, 100 млн. дол. у резервах, тому їхні Т-рахунки виглядають так:

У ФРС резерви зменшилися на 100 млн. дол., у той час як депозити Державної скарбниці збільшилися на 100 млн. дол.

Отже, збільшення депозитів Державної скарбниці США зменшує резерви і грошову масу (як показано у таблиці 18.2).

Коли Державна скарбниця платить за бомбардувальник-невидимку, то попередній процес розвивається у зворотному порядку. Депозити

більше монет, які вона надсилає до ФРС, і в обмін ФРС кредитує депозити Скарбниці у ФРС на доларову вартість монет. Коли ці монети потрапляють до населення, то платіжні засоби Державної скарбниці збільшуються. Проте депозити Скарбниці збіль­шилися на рівнозначну суму. Чистий результат тоді полягає в тому, що грошова маса залишається незмінною (збільшення внаслідок більшої кількості платіжних засобів Державної скарбниці почне нейтралізуватися зменшенням від більших депо­зитів Скарбниці). Ми, отже, бачимо, що надання населенням переваги платіжним засобам Скарбниці (головним чином монетам) порівняно з федеральними резервними банкнотами (паперові гроші) не впливатиме на грошову масу.

Державної скарбниці у ФРС падають на 100 млн. дол., а оборонне під­приємство депонує чек, отриманий від Державної скарбниці, в своєму банку, резерви якого зростуть на 100 млн. дол. Т-рахунок для ФРС буде:

Ми знову бачимо, що грошова маса змінюється у протилежному до депозитів Державної скарбниці у ФРС напрямку. Оскільки купівля Державної скарбниці і грошові надходження драматично змінюються протягом року, депозити Державної скарбниці у ФРС характеризу­ються значними коливаннями і, отже, можуть бути важливим дже­релом тижневих коливань у грошовій масі. Проте коливання досить передбачувані, бо Державна скарбниця звичайно знає заздалегідь, коли вона планує переказати кошти зі своїх податкових і позичкових рахунків на рахунки у ФРС. Крім того, оскільки більшість коливань у депозитах Державної скарбниці тимчасові, вони не виступають основним джерелом коливань у грошовій масі протягом довших періодів часу (таких, як три місяці або рік).

Іноземні та інші депозити у ФРС. Коли ці депозити збільшуються, чи через те, іцо кошти з рахунків у комерційних банках переказуються на рахунки ФРС, чи через те, що чеки, виписані на банки США, депонуються, Т-рахунки є однаковими з тими, що описані для депозитів Державної скарбниці у ФРС. Отже, збільшення в іноземних та інших депозитах веде до зменшення грошової маси.

Інші зобов’язання і рахунки руху капітальних засобів. Припус­тімо, що банк щойно вступив до Федеральної резервної системи і купує необхідну суму капітальних засобів у ФРС, збільшуючи її рахунки руху капітальних засобів. Депозити цього банку у ФРС зменшаться на величину вартості капітальних засобів, і резерви в банківській системі зменшаться на цю величину. Отже, збільшення в інших зобов’язаннях і капіталі ведуть до зменшення грошової маси.

Підсумки. Наш аналіз балансу ФРС виявив дев’ять чинників, що впливають на грошову масу. Збільшення значень шести із дев’яти чинників збільшує грошову масу (власність ФРС на цінні папери, дисконтні позички, золото і рахунки СДР, флоут, інші федеральні резервні активи та платіжні засоби Державної скарбниці в обігу), а збільшення значень трьох чинників зменшує грошову масу (депозити Державної скарбниці у ФРС, іноземні та інші депозити у ФРС, інші федеральні резервні зобов’язання і рахунки руху капітальних засобів).

Фактором, який найбільше впливає на грошову масу, є цінні папери, що перебувають у власності ФРС. Кількість цих паперів повністю контролюється ФРС через операції на відкритому ринку. Чинники, що не контролюються ФРС (наприклад, флоут та депозити Державної Скарбниці у ФРС) зазнають значних короткострокових коливань і можуть бути важливими джерелами змін грошової маси протягом коротких відрізків часу, таких, як тиждень. Проте ці коливання зви­чайно повністю передбачувані, і тому їх можна нейтралізувати через операції на відкритому ринку. Хоча флоут і депозити Державної скарбниці у ФРС зазнають численних короткострокових коливань, що ускладнює контроль над грошовою масою, все ж вони не пере­шкоджатимуть ФРС точно контролювати грошову масу.