Урахування впливу інфляції на реалізацію інвестиційного проекту

Інвестування — важливий аспект з позиції довгострокової пер­спективи діяльності підприємства, яке динамічно розвивається.

Причини необхідності інвестицій: оновлення існуючої матеріаль­но-технічної бази, нарощення обсягів виробничої діяльності, освоєн­ня нових видів діяльності.

Підприємство формує портфель інвестиційних проектів, реаліза­ція яких може здійснюватися в міру настання певних умов і переваг (доцільність, економічна ефективність, кон’юнктура ринку, вимоги екології, наявність доступних джерел фінансування, незаплановані доходи тощо).

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної ді­яльності (англ. investment business) на території України регулюються Законом України про інвестиційну діяльність [21].

Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестицій [21].

Економічна оцінка інвестицій передбачає зіставлення витрат, по­в’язаних із процесом інвестування, і доходів, отриманих у результаті його реалізації.

Методи оцінки ефективності інвестицій пов’язані з приведенням інвестиційних витрат і доходів до одного моменту часу за допомогою ставки відсотків.

Вибираючи ставку відсотків для дисконтування, орієнтуються на існуючий або очікуваний усереднений рівень позичкового відсотку, доходність цінних паперів, банківських операцій, а також ураховують можливі втрати внаслідок інфляції. Для уникнення можливих втрат від інфляційного знецінення грошей пропонується вводити поправку до рівня відсоткової ставки, яка характеризує доходність безризикових вкладень, наприклад, у короткострокові державні цінні папери.

Для підвищення надійності результатів інвестицій великі під­приємства використовують різні ускладнені методи, такі як аналіз чуттєвості (англ. sensitivity analysis), математична статистика, еконо- міко-математичне моделювання. Перелічені методи дозволяють осо­бі, яка приймає рішення, вивчити багатоваріантну картину можливих наслідків (ефектів) залежно від зміни умов — вхідних параметрів аналізованих систем.

У фінансовому аналізі ефективності інвестицій в основному ви­користовують такі показники [68, 69, 86-88, 119, 120]:

- чистий приведений дохід;

- строк окупності;

- дисконтований строк окупності;

- внутрішню норму доходності;

- рентабельність (доходність).

За кордоном немає єдиної методології оцінювання ефективності інвестицій. Кожна корпорація, керуючись накопиченим досвідом, на­явністю фінансових ресурсів, цілями і т.д., розробляє свою методику.

Чистий приведений дохід (англ. Net Present Value, NPV ) — це різниця між приведеною до сучасної (теперішньої) вартості шляхом дисконтування сумою грошового потоку за період експлуатації інвес­тиційного проекту та сумою інвестованих у його реалізацію коштів.

При разовій інвестиції чистий приведений дохід розраховується за формулою

Синтаксис ЧПС (ставка, значение 1, значение 2,...)

Аргументи функції означають:

ставка — ставка дисконтування за період;

значение 1, значение 2,... — від 1 до 29 аргументів, які представ­ляють доходи та витрати рівновіддалені один від одного за часом і здійснювані в кінці кожного періоду.

Якщо проект передбачає не разову інвестицію, а послідовне ін­вестування фінансових ресурсів протягом кількох років (l років), то формула для розрахунку NPV модифікується так:

n — тривалість періоду віддачі від інвестицій.

Якщо очікується деяке запізнення (віддача починається через t років після початку здійснення проекту, тобто t > l), то замість сту­пеня k +1 у дисконтного множника слід використовувати k +1.

Розглянуті ситуації не вичерпують усіх можливих випадків, які можна зустріти на практиці. Наприклад, вкладення можуть бути пе­ріодичними, а віддача може бути неперервною через умови виробни­цтва. Аналіз у такому та інших випадках повинен ураховувати осо­бливості розподілу інвестицій і доходів у часі.

Отже, показник NPV відображає прогнозну оцінку зміни еконо­мічного потенціалу підприємства у випадку прийняття проекту, при­чому оцінка робиться на момент закінчення проекту, але з позиції по­точного моменту, тобто початку проекту. Проект приймається, якщо NPV > 0. Критерій простий у розрахунках, має важливу властивість адитивності у просторово-часовому аспекті, тобто NPV різних проек­тів можна додавати для знаходження загального ефекту під час оціню­вання портфелю інвестиційних проектів. Разом з тим критерій NPV, будучи абсолютним показником, не дає інформації про резерв безпе­ки проекту, тобто не відповідає на питання, наскільки велика небезпе­ка, що проект, який вважався прибутковим, раптом стане збитковим через помилки у прогнозних оцінках доходів і/або вартості капіталу. Якщо NPV < 0, то проект повинен бути відхилений. Якщо NPV = 0, то проект неприбутковий, але й незбитковий, проте водночас обсяги виробництва зростуть, тобто підприємство збільшиться в масштабах.

Під час розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак за деяких обставин, наприклад, очіку­ється зміна облікових ставок, внаслідок інфляції, можуть використо­вуватися індивідуальні за роками коефіцієнти дисконтування.

Для характеристики ефективності інвестицій в основному ви­користовують термін окупності, внутрішню норму доходності, рен­табельність (доходність). Ці показники є результатами зіставлення розподілених у часі віддач із сумами інвестицій.

Розглянемо методи визначення терміну окупності (англ. Payback Period, PP ).

Якщо дохід розподілений за роками рівномірно, то термін окуп­ності ( PP ) розраховується діленням витрат на величину річного до­ходу, зумовленого цими витратами, за формулою

де CI — розмір інвестиції;

P — щорічний чистий дохід.

Отже, термін окупності для рівномірного розподілу доходу за рока­ми — це тривалість часу, протягом якого недисконтовані прогнозовані надходження коштів перевищать недисконтовану суму інвестицій, тоб­то кількість років, необхідна для відшкодування стартових інвестицій. За кордоном цей показник використовують в основному малі фірми.

Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності інвестиції розраховують прямим підрахунком кількості років, протя­гом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом, за фор­мулою

де P_k — дохід у періоді k, в разі якщо k = 1, 2,..., n ;

CI — розмір інвестиції.

Отже, критерій PP для нерівномірного розподілу прибутку по­казує кількість періодів, за яку інвестиція буде повністю відшкодова­на за рахунок генерованих проектом потоків коштів. Проект прийма­ється, якщо таке відшкодування має місце. Оскільки цей критерій PP розраховується за недисконтованим потоком надходжень, він критикується за ігнорування фактора часу. Слід відмітити також, що цей критерій PP не враховує впливу доходів останніх періодів, які виходять за межі строку окупності; не відрізняє проектів з однаковою сумою кумулятивних доходів, але різним розподілом їх за роками; не є адитивним; однак, на відміну від інших критеріїв PP, дає змогу давати оцінки щодо ліквідності та ризику проекту. Більш ліквідним визнається проект, який швидше окуповується.

Для врахування часового аспекту користуються критерієм дис­контованого строку окупності інвестиції (англ. Discounted Payback Period, DPP), при розрахунку якого беруть до уваги притоки коштів, дисконтованих за середньозваженою вартістю капіталу, яка властива даному підприємству. DPP розраховують за формулою

ДЄ

l — тривалість процесу інвестицій;

n — тривалість періоду віддачі від інвестицій.

Отже, дисконтований термін окупності показує теоретично необ­хідний час для повної компенсації інвестицій дисконтовавними до­ходами.

Внутрішня норма доходності (англ. Internal rate of return, IRR ) — це дисконтна ставка, за якою майбутня вартість грошового потоку від інвестицій приводиться до теперішньої вартості інвестованих коштів.

Внутрішню норму доходності можна охарактеризувати і як дисконтну ставку, за якою чистий приведений дохід у процесі інвестування буде приведено до нуля, тобто IRR = j, при якому NPV = 0.

Внутрішня норма доходності розраховується за такими формулами:

1) IRR = j, яке знаходиться з рівняння

Приклад 2.15. Витрати з проекту ставлять 500 000 грн. Очікувані дохо­ди складають 50 000 грн, 100 000 грн, 300 000 грн, 200 000 грн протягом на­ступних чотирьох років. Потрібно оцінити економічну доцільність проекту за внутрішньою нормою доходності та за показником чистого приведеного доходу, якщо ринкова норма доходу 12% річних.

Розв’язання. Комірки А1:А5 — це масив комірок Excel, які містять значен­ня: -500, 50, 100, 300, 200. Внутрішня норма доходності: ВСД(А1:А5) = 9,25%. Це менше, ніж ринкова норма, тому проект має бути відхилено.

За показником чистого приведеного доходу

NPV = ЧПС (12%; 500; 50; 100; 300; 200) = -31,25 < 0, тобто проект не­ефективний.

NPV = ЧПС (9,25%; 500; 50; 100; 300; 200) = 0, як і випливає з визначен­ня показника «внутрішня норма доходності».

Економічний зміст критерію IRR такий: він показує максималь­ний рівень витрат, який може бути асоційований із даним проектом. Проект рекомендується прийняти, якщо IRR більше від вартості джерела фінансування. Якщо значення IRR двох альтернативних проектів більше від вартості залучених для їх реалізації джерел ко­штів, то вибір кращого з них за критерієм IRR неможливий. Цей критерій не є адитивним, не враховує суттєвостей величини елемен­тів грошового потоку і, крім того, для неординарних грошових по­токів IRR може мати декілька значень. Неординарним називається такий потік, коли притоки коштів чергуються в будь-якій послідов­ності з їхніми відтоками, на відміну від ординарного потоку, якщо він складається з вихідної інвестиції, зробленої одночасно або протягом кількох послідовних базових періодів.

Індекс доходності (рентабельності) інвестиції (Profitability Index, PI) — це відношення суми грошових потоків у теперішній вартості та

Розділ II. Урахування інфляційного чинника під час прийняття фінансово-інвестиційних рішень суми інвестованих коштів, які спрямовуються на реалізацію інвести­ційного проекту.

Індекс доходності розраховується за формулою

Критерій PI характеризує величину доходу на одиницю витрат. Проект рекомендується прийняти, якщо PI > 1. Критерій PI пере­важний під час комплектування портфеля інвестиційних проектів у випадку обмеження за обсягом джерел фінансування. Незалежні проекти упорядковуються за зменшенням PI; у проект послідовно включаються проекти з найбільшими значеннями PI. Отриманий портфель буде оптимальним з позиції максимізації сукупного NPV.

Оцінюючи ефективність інвестицій, враховують вплив інфляції.

В умовах інфляції коригується в бік збільшення або прогнозова­ний грошовий потік, або коефіцієнт дисконтування.

Простішою є методика коригування коефіцієнта дисконтування на індекс інфляції та використання нової ставки дисконтування для розрахунку економічної ефективності інвестиційного проекту.

Приклад 2.16. Розрахуйте доцільність інвестування в проект: сума ін­вестицій 600 тис. грн здійснюється на початку року, річні надходження 400, - 200, 500, 400 тис. грн. Коефіцієнт дисконтування становить 12% річних. Очікуваний річний рівень інфляції — 6%.

Розв’язання. За формулою (2.24) знаходимо складну відсоткову ставку з урахуванням інфляції:

і = r + a + r -а = 0,12 + 0,06 + 0,12 • 0,06 = 0,1872, або 18,72%.

Для економічного оцінювання інвестиційного проекту розрахуємо по­казник чистого приведеного доходу за формулою (2.50)

Оскільки NPV > 0, то інвестиції в цей проект ефективні.

2.7.