<<
>>

ВАЛЮТНИЙ РИНОК

Більшість країн світу мають свої власні валюти: США мають долар, Франція — франк, Бразилія — крузейро, а Індія — рупію. Торгівля між країнами викликає обмін різних валют (або, як кажуть, банківських депозитів, що поіменовані у різних валютах) одна на одну.

Коли

Графік 21,1. Обмінні курси: 1980—1990 рр.

Ціна долара в окремих іноземних валютах — середньомісячна (індекс: березень 1973 р. = 100). Зауважте, що спадна траєкторія на цих графіках означає зміцнення до­лара, а висхідна — його ослаблення.

Джерела: International Financial Statistics and Citibase databank.

американська фірма, наприклад, купує іноземні товари, послуги або фінансові активи, то долари США (банківські депозити, що поіменовані у доларах США) потрібно обміняти на іноземну валюту (банківські депозити, що поіменовані в іноземній валюті).

Купівля-продаж валюти та банківських депозитів, що поіменовані у різних валютах, відбувається на валютному ринку. Обсяг такого роду операцій в одних США становить у середньому понад 100 млрд. дол. щоденно. Операції, що проводяться на валютному ринку, вста­новлюють курси, за якими валюти обмінюються одна на одну, а ті, в свою чергу, визначають вартість купівлі іноземних товарів та фі­нансових активів.

Що таке валютні курси?

Існує два види операцій, пов’язаних з валютними курсами. Панів­ним видом є негайні операції (spot transactions), що означає негай­ний (хоча потрібно два дні для того, щоб процес відбувся) обмін банківських депозитів. Строкові операції (forward transactions) вста­новлюють обмін банківських депозитів на певну спеціально визначену у майбутньому дату.

Нижче у спеціальній вставці фінансових новин містяться обмінні курси на вівторок 4 квітня 1991 р. Перший запис для французького франка подає обмінний курс для негайних угод по касових операціях у вів­торок; курс встановлюється двома способами: 0,17748 дол.

за франк або 5,6345 франка за долар. Американці здебільшого розглядають валютний курс щодо франка як 0,17748 дол. за франк, в той час як французи — 5,6345 франка за долар. Три нижче записані рядки по­дають курси для строкових угод (обмінні курси по строкових опе­раціях), що матимуть місце на 30-й, 90-й та 180-й день у майбутньому.

Коли певна валюта збільшує свою вартість, то вона дорожчає, або поцінову ється; навпаки, коли вартість валюти падає і вона коштує все менше доларів США, то ця валюта знецінюється. На початку 1980 р., наприклад, французький франк оцінювався у 25 центів США, а 4 квіт­ня 1991 р. франк оцінювався у 17,7 цента. Отже, франк знецінився на ЗО %. Навпаки, можна сказати, що долар подорожчав на 40 %.

Чому валютні курси такі важливі?

Валютні курси важливі, бо вони впливають на відносні ціни товарів вітчизняного виробництва та ціни іноземних товарів. Для американця ціна французького товару у доларах визначається через взаємодію двох чинників: (1) ціни французького товару у франках; (2) обмінного курсу франк/долар.

Припустімо, наприклад, що американка Ванда, яка любить вина, вирішує купити пляшку вина марки Chateau Lafite Rothschild 1961 p., щоб поповнити свій погрібець. Якщо ціна вина у франках становить

З фінансових новин

Валютні курси

Валютні курси публікуються щоден­но і вміщуються в колонці «Торгів­ля валютою» журналу «Wall Street Journal». Дані, наведені для прикладу в цій колонці, пояснюються в тексті.

2000 франків, а обмінний курс — 0,17748 дол. за франк, тоді вино коштуватиме Ванді 355 дол. (= 2000 франків х 0,17748). Тепер при­пустімо, що Ванда відкладає свою покупку на два місяці, а за цей час обмінний курс французького франка збільшився до 0,20 дол. за франк. Якщо домашня ціна пляшки Lafite Rothschild залишиться 2000 франків, то ціна пляшки в доларах зросте з 355 дол.

до 400 дол. Проте водночас подорожчання валюти країни робить іноземний товар у цій країні дешевшим. За валютного курсу 0,17748 дол. за франк комп’ютер «Apple», що має ціну 2000 дол., коштував би для Клода 11 269 франків; якщо французька валюта подорожчає і курс зросте до 0,20 дол. за франк, то цей комп’ютер коштуватиме тільки 10 000 франків.

Знецінення франка знизить ціну французьких товарів в Америці, але зросте ціна американських товарів у Франції. Якщо франк падає до 0,10 дол., тоді пляшка Lafite Rothschild для Банди коштуватиме тільки 200 дол. замість 355 дол., а комп’ютер «Apple» коштуватиме для Клода 20 000 франків, а не 11 269 франків.

Ці міркування ведуть до такого висновку: коли валюта певної країни поціновується (тобто зростає її вартість стосовно інших валют), то товари цієі крайни стають дорожчими за кордоном, а іноземні товари у цій країні — дешевшими (внутрішні ціни в обох цих країнах залишаються постійними). Навпаки, коли валюта кра­їни знецінюється, то її товари за кордоном дешевшають, в той час як іноземні товари у цій країні дорожчають.

Поціновування валюти країни може створити невигідну ситуацію для вітчизняних виробників: їхні товари за кордоном дорожчають, і посилюється конкуренція на ринках цієї країни з боку іноземних товарів, що дешевшають. З 1980 р. до початку 1985 р. поціновування долара шкодило американській промисловості. Наприклад, американ­ській сталеливарній індустрії була заподіяна шкода не тільки тому, що обсяг продажу значно дорожчої американської сталі впав, але і через те, що обсяг продажу відносно дешевої іноземної сталі у США збільшився. Незважаючи на те, що поцінування долара США завдало шкоди окремим національним фірмам США, американські споживачі мали вигоду, бо іноземні товари стали дешевшими. Ціни на японські відеомагнітофони та фотоапарати, а також вартість проведення від­пустки в Європі, як результат сильного долара, знизились.

Як торгують іноземною валютою?

Ви не можете піти до централізованої установи, щоб побачити, як визначаються обмінні курси.

Валюту не купують і не продають на біржах, подібних до Нью-йоркської фондової. Валютний ринок орга­нізовується як позабіржовий ринок, на якому декілька сотень ділерів (головним чином банків) готові купувати і продавати депозити, що поіменовані в іноземних валютах. Оскільки ці ділери перебувають у постійному телефонному і комп’ютерному контактах між собою, то валютний ринок дуже конкурентний. Проте він функціонує подібно до централізованого ринку.

Важливий момент, що слід відзначити, полягає в тому, що, говорячи про купівлю-продаж валюти на валютних ринках, банки, компанії та урядові установи не беруть у жменю доларових банкнот і не продають їх за британські фунти стерлінгів. Більшість угод купівлі-продажу означають радше купівлю-продаж банківських депозитів, що поіме-

новині у різних валютах. Тому, коли ми говоримо, що банк купує долари на валютному ринку, то фактично маємо на увазі, що банк купує депозити, які поіменованг у доларах.

Торгівля на зовнішньому валютному ринку складається з угод вар­тістю понад 1 млн. дол. Ринок, який визначає валютні курси, що подаються у додатку «Фінансові новини» до «Wall Street Journal», не є ринком, де хтось купує іноземну валюту для поїздки за кордон. Ми купуємо іноземну валюту на роздрібному ринку у ділерів, таких, як American Exspress, або у банків. Оскільки роздрібні ціни вищі, ніж оптові, то, купуючи іноземну валюту, ми отримуємо менше одиниць цієї валюти на долар, ніж показують обмінні курси в додатку.

<< | >>
Источник: Мишкін, Фредерік С.. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків / Пер. з англ. С. Панчишин, Г. Стеблій, А. Стасишин.— K.: Основи, 1998,— 963 с.. 1998

Еще по теме ВАЛЮТНИЙ РИНОК: