ВАЛЮТНИЙ РИНОК
Більшість країн світу мають свої власні валюти: США мають долар, Франція — франк, Бразилія — крузейро, а Індія — рупію. Торгівля між країнами викликає обмін різних валют (або, як кажуть, банківських депозитів, що поіменовані у різних валютах) одна на одну.
Коли
Графік 21,1. Обмінні курси: 1980—1990 рр.
Ціна долара в окремих іноземних валютах — середньомісячна (індекс: березень 1973 р. = 100). Зауважте, що спадна траєкторія на цих графіках означає зміцнення долара, а висхідна — його ослаблення.
Джерела: International Financial Statistics and Citibase databank.
американська фірма, наприклад, купує іноземні товари, послуги або фінансові активи, то долари США (банківські депозити, що поіменовані у доларах США) потрібно обміняти на іноземну валюту (банківські депозити, що поіменовані в іноземній валюті).
Купівля-продаж валюти та банківських депозитів, що поіменовані у різних валютах, відбувається на валютному ринку. Обсяг такого роду операцій в одних США становить у середньому понад 100 млрд. дол. щоденно. Операції, що проводяться на валютному ринку, встановлюють курси, за якими валюти обмінюються одна на одну, а ті, в свою чергу, визначають вартість купівлі іноземних товарів та фінансових активів.
Що таке валютні курси?
Існує два види операцій, пов’язаних з валютними курсами. Панівним видом є негайні операції (spot transactions), що означає негайний (хоча потрібно два дні для того, щоб процес відбувся) обмін банківських депозитів. Строкові операції (forward transactions) встановлюють обмін банківських депозитів на певну спеціально визначену у майбутньому дату.
Нижче у спеціальній вставці фінансових новин містяться обмінні курси на вівторок 4 квітня 1991 р. Перший запис для французького франка подає обмінний курс для негайних угод по касових операціях у вівторок; курс встановлюється двома способами: 0,17748 дол.
за франк або 5,6345 франка за долар. Американці здебільшого розглядають валютний курс щодо франка як 0,17748 дол. за франк, в той час як французи — 5,6345 франка за долар. Три нижче записані рядки подають курси для строкових угод (обмінні курси по строкових операціях), що матимуть місце на 30-й, 90-й та 180-й день у майбутньому.Коли певна валюта збільшує свою вартість, то вона дорожчає, або поцінову ється; навпаки, коли вартість валюти падає і вона коштує все менше доларів США, то ця валюта знецінюється. На початку 1980 р., наприклад, французький франк оцінювався у 25 центів США, а 4 квітня 1991 р. франк оцінювався у 17,7 цента. Отже, франк знецінився на ЗО %. Навпаки, можна сказати, що долар подорожчав на 40 %.
Чому валютні курси такі важливі?
Валютні курси важливі, бо вони впливають на відносні ціни товарів вітчизняного виробництва та ціни іноземних товарів. Для американця ціна французького товару у доларах визначається через взаємодію двох чинників: (1) ціни французького товару у франках; (2) обмінного курсу франк/долар.
Припустімо, наприклад, що американка Ванда, яка любить вина, вирішує купити пляшку вина марки Chateau Lafite Rothschild 1961 p., щоб поповнити свій погрібець. Якщо ціна вина у франках становить
З фінансових новин
Валютні курси
Валютні курси публікуються щоденно і вміщуються в колонці «Торгівля валютою» журналу «Wall Street Journal». Дані, наведені для прикладу в цій колонці, пояснюються в тексті.
2000 франків, а обмінний курс — 0,17748 дол. за франк, тоді вино коштуватиме Ванді 355 дол. (= 2000 франків х 0,17748). Тепер припустімо, що Ванда відкладає свою покупку на два місяці, а за цей час обмінний курс французького франка збільшився до 0,20 дол. за франк. Якщо домашня ціна пляшки Lafite Rothschild залишиться 2000 франків, то ціна пляшки в доларах зросте з 355 дол.
до 400 дол. Проте водночас подорожчання валюти країни робить іноземний товар у цій країні дешевшим. За валютного курсу 0,17748 дол. за франк комп’ютер «Apple», що має ціну 2000 дол., коштував би для Клода 11 269 франків; якщо французька валюта подорожчає і курс зросте до 0,20 дол. за франк, то цей комп’ютер коштуватиме тільки 10 000 франків.Знецінення франка знизить ціну французьких товарів в Америці, але зросте ціна американських товарів у Франції. Якщо франк падає до 0,10 дол., тоді пляшка Lafite Rothschild для Банди коштуватиме тільки 200 дол. замість 355 дол., а комп’ютер «Apple» коштуватиме для Клода 20 000 франків, а не 11 269 франків.
Ці міркування ведуть до такого висновку: коли валюта певної країни поціновується (тобто зростає її вартість стосовно інших валют), то товари цієі крайни стають дорожчими за кордоном, а іноземні товари у цій країні — дешевшими (внутрішні ціни в обох цих країнах залишаються постійними). Навпаки, коли валюта країни знецінюється, то її товари за кордоном дешевшають, в той час як іноземні товари у цій країні дорожчають.
Поціновування валюти країни може створити невигідну ситуацію для вітчизняних виробників: їхні товари за кордоном дорожчають, і посилюється конкуренція на ринках цієї країни з боку іноземних товарів, що дешевшають. З 1980 р. до початку 1985 р. поціновування долара шкодило американській промисловості. Наприклад, американській сталеливарній індустрії була заподіяна шкода не тільки тому, що обсяг продажу значно дорожчої американської сталі впав, але і через те, що обсяг продажу відносно дешевої іноземної сталі у США збільшився. Незважаючи на те, що поцінування долара США завдало шкоди окремим національним фірмам США, американські споживачі мали вигоду, бо іноземні товари стали дешевшими. Ціни на японські відеомагнітофони та фотоапарати, а також вартість проведення відпустки в Європі, як результат сильного долара, знизились.
Як торгують іноземною валютою?
Ви не можете піти до централізованої установи, щоб побачити, як визначаються обмінні курси.
Валюту не купують і не продають на біржах, подібних до Нью-йоркської фондової. Валютний ринок організовується як позабіржовий ринок, на якому декілька сотень ділерів (головним чином банків) готові купувати і продавати депозити, що поіменовані в іноземних валютах. Оскільки ці ділери перебувають у постійному телефонному і комп’ютерному контактах між собою, то валютний ринок дуже конкурентний. Проте він функціонує подібно до централізованого ринку.Важливий момент, що слід відзначити, полягає в тому, що, говорячи про купівлю-продаж валюти на валютних ринках, банки, компанії та урядові установи не беруть у жменю доларових банкнот і не продають їх за британські фунти стерлінгів. Більшість угод купівлі-продажу означають радше купівлю-продаж банківських депозитів, що поіме-
новині у різних валютах. Тому, коли ми говоримо, що банк купує долари на валютному ринку, то фактично маємо на увазі, що банк купує депозити, які поіменованг у доларах.
Торгівля на зовнішньому валютному ринку складається з угод вартістю понад 1 млн. дол. Ринок, який визначає валютні курси, що подаються у додатку «Фінансові новини» до «Wall Street Journal», не є ринком, де хтось купує іноземну валюту для поїздки за кордон. Ми купуємо іноземну валюту на роздрібному ринку у ділерів, таких, як American Exspress, або у банків. Оскільки роздрібні ціни вищі, ніж оптові, то, купуючи іноземну валюту, ми отримуємо менше одиниць цієї валюти на долар, ніж показують обмінні курси в додатку.