ВПЛИВИ РЕВОЛЮЦІЇ РАЦІОНАЛЬНИХ СПОДІВАНЬ
Теорія раціональних сподівань викликала революцію в поглядах більшості економістів на проведення монетарної і фіскальної політики та відносно її впливів на ділову активність. Одним із результатів цієї революції є те, що економісти сьогодні значно краще усвідомлюють важливість врахування сподівань при прийнятті економічних рішень та прогнозуванні наслідків окремих політичних заходів.
Хоча раціональність сподівань на всіх ринках є все ще спірною тезою, більшість економістів нині приймають такий принцип, що пропонується теорією раціональних сподівань: коли поведінка прогнозованих змінних змінюється, формування прогнозів також зміниться. Як результат, Лукасова критика застосування традиційних економетричних моделей для оцінки політики нині серйозно підірвала довір’я до цих моделей з боку більшості професійних економістів. Його критика оцінки політики також демонструє, що вплив певного виду політики залежить вирішальною мірою від сподівань індивідів щодо цієї політики. Це спостереження зробило економістів значно менш упевненими в тому, нібито певний вид політики матиме наперед розрахований вплив. Важливий результат революції раціональних сподівань полягає в тому, що економісти більше не такі упевнені в успіху активістської стабілізаційної політики, як раніше.Чи революція раціональних сподівань переконала економістів, що немає місця для активістської стабілізаційної політики? Ті, хто дотримується положень нової класичної макроекономіки, думають, що так. Оскільки передбачена політика не впливає на сукупний обсяг виробництва, активістська політика може вести лише до непрогнозо- ваних коливань обсягу виробництва. Неактивістська політика, в якій немає місця для невизначеності щодо політичних заходів, є найкращою політикою, яку можна проводити. Така позиція не поділяється багатьма економістами, адже емпіричні дані по теоремі неефективності політики є абсолютно суперечливими. Окремі дослідження виявляють, що тільки непередбачена політика має значення для коливань обсягу виробництва, в той час як інші дослідження виявляють значний вплив передбаченої політики на динаміку обсягу виробництва [CXXXVII].
Крім того, окремі економісти ставлять під сумнів, чи рівень гнучкості цін та заробітної плати, що необхідний в новій класичній моделі, справді існує.Наслідок полягає в тому, що багато економістів поділяють проміжну позицію, яка проводить відмінність між впливами передбаченої та непередбаченої політики, але вважають, що передбачена політика може впливати на обсяг виробництва. Вони все ще відкриті для сприйняття можливості, нібито активістська стабілізаційна політика може бути успішною, але усвідомлюють труднощі її розробки.
Революція раціональних сподівань також пролила світло на важливість довір’я для успіху антиінфляційної політики. Економісти тепер усвідомлюють, що коли громадськість не вірить у певну антиінфляційну політику, то така політика, можливо, буде менш ефективною у зменшенні темпу інфляції. Коли фактично здійснюється така політика, то вона призводить до більших втрат обсягу виробництва, ніж це необхідно. Досягнення довір’я (нелегке завдання, адже творці політики часто говорять одне, а роблять інше) має бути важливою метою для урядовців. Для досягнення довір’я творці політики повинні виявляти послідовність у своєму політичному курсі.
Революція раціональних сподівань викликала фундаментальну зміну думки про той спосіб, яким повинна проводитися економічна політика, і змусила економістів усвідомити, що нам, можливо, доведеться зайняти більш обмежену позицію стосовно того, на що здатна політика. Замість втручання в економіку для повного усунення всіх коливань обсягу виробництва, нам, можливо, доведеться прийняти політику, що створює меншу невизначеність і, отже, забезпечує стабільніше економічне середовище.