ЗАСТОСУВАННЯ НАРОЩУВАННЯ ОБОРОННИХ ВИДАТКІВ У РОКИ В’ЄТНАМСЬКОЇ ВІЙНИ І ПРОЦЕНТНІ СТАВКИ, 1965—1966 рр.
З початку 1965 р. до кінця 1966 р. зростало втягнення США у в’єтнамську війну шляхом збільшення чисельності війська у В’єтнамі з менш ніж 25 000 до понад 350 000. Розширення контингенту військ мало своїм наслідком суттєве зростання воєнних видатків, що призвело до збільшення урядових видатків на 46 млрд.
дол. з 1965 р. по 1966 р. (з 487 млрд. дол. до 533 млрд. дол.). Що сталося в цій ситуації з сукупним обсягом виробництва і процентними ставками, згідно з моделлю ISLM?З графіка 25.6 видно, що збільшення урядових видатків перемістило б криву IS праворуч з положення IS1 у IS2, в той час як крива LM залишалася незмінною, бо пропозиція грошей (Ml) була майже незмінною у реальному вираженні: 502 млрд. дол. (у цінах 1982 р.) у 1965 р. і 500 млрд. дол. (у цінах 1982 р.) у 1966 р. Згідно з моделлю ISLM, економіка переміщується з точки 1 у точку 2, в якій і ВНП, і процентні ставки зростають. Саме це відбулося з 1965 р. по 1966 р.: ВНП зріс на 120 млрд. дол. у цінах 1982 р. (тобто пройшла мультиплікація збільшення урядових видатків на 46 млрд. дол.) — з 2088 млрд. дол. до 2208 млрд. дол., в той час як процентна ставка по тримісячних векселях Державної скарбниці збільшилася з 3,95 до 4,88 % [LXXXII].
Економісти тоді ж погодилися, що для утримання економіки від перегріву слід збільшити податки і зменшити процентні ставки шляхом переміщення кривої IS ліворуч. На жаль, президент Ліндон Джонсон вважав, що політично неможливо підвищувати податки для оплати видатків на війну, яка швидко ставала найнепопулярнішою війною Америки. Податки не підвищувалися аж до 1968 р., через що перегріта економіка спричинила інфляцію і рекордно високі процентні ставки.