1.1. Поняття "транспарентність". Транспарентність як соціальний, правовий, економічний та політичний феномен

Поняття "транспарентність" має іноземне походження.

Англійське слово "transparent" перекладається як прозорий, зро-

зумілий, явний, з французької "transparent" - прозорий.

гічно воно утворилось від латинських "trans" - прозорий, наскрізь

та "pareo" - бути очевидним. Категорія транспарентності як ознака

адміністративної та політичної комунікації між публічною владою

та населенням була розроблена в англо-американській соціальній

науці, де прозорість перед об'єктом державного управління визна-

чалось поняттям "transparency", а відкритість влади для участі в

державному управлінні з боку членів суспільства - поняттям

"openness". У сучасній вітчизняній літературі поняття "транспа-

рентність" змістовно поєднало у собі як "прозорість", так і

"відкритість", часто ці терміни застосовуються як рівнозначні та

вживаються поряд з поняттями "гласність" та "публічність". Най-

частіше значення поняття транспарентності пов'язується з інфор-

маційною відкритістю соціальних, економічних та політичних

процесів.

Транспарентність як соціальний феномен характеризує

вплив інформації та медіа на механізми соціальної організації, стан

поінформованості (наявність повного, достатнього та достовірного

знання) щодо того чи іншого виду діяльності (її об'єктів чи ре-

зультатів). Водночас існують побоювання, що надмірна відкритість

соціальної системи збільшує можливості соціального конструю-

вання контролю в різних сферах та соціальної деконструкції, унас-

лідок імплозії - взаємопроникнення та змішування структур, кате-

горій та цінностей.

Нормативно-правова сфера забезпечує правове врегулюван-

ня відносин з приводу доступу до інформації та свободи вислов-

лення думок як невід'ємних прав громадянина.

рентність як інформаційний процес є сукупністю відносин, які

виникають навколо доступу, передачі та поширення інформації,

відповідно правотворчі органи створюють норми, спрямовані на

врегулювання цих відносин, ними формується відповідний пра-

вовий інститут - інститут транспарентності. У праві транспа-

рентність розглядається як правовий інститут та правовий режим,

який виникає на його основі й утворюється із сукупності право-

відносин з приводу доступу різних суб'єктів до потрібної їм інфор-

мації з відповідною повнотою, достатністю та достовірністю.

В економічній сфері транспарентність означає прозорість

економічних процесів, відносин, планів, програм, угод, що зако-

нодавчо підтримуються, безпосереднє, чітке відображення в них

усіх змістових елементів. Зокрема, принцип транспарентності є

ключовим для юридичної системи СОТ: кожна країна зобов'язуєть-

ся створити інформаційні центри, в яких країни-члени можуть

отримати інформацію про закони та постанови, що діють у відповід-

них секторах економіки. Це означає, що для забезпечення дове-

дення до відома іноземних постачальників товарів (робіт, послуг)

всієї інформації, яка стосується торгівлі відповідними товарами

(роботами, послугами) в іншій країні, країни зобов'язані оприлюд-

нювати документи, що містять норми права, які регулюють

відповідні правовідносини. Водночас дозволяється не поширюва-

ти конфіденційні відомості, якщо це суперечить суспільним інте-

ресам або завдає шкоди законним діловим інтересам.

Най більш п оширен е т ра ктува нн я п он яття "т ра нспа -

рентність" пов'язане з особливостями інформаційної взаємодії між

державою та владою, тобто транспарентність розуміється як пра-

во громадян на доступ до інформації (право на інформацію), що

дає змогу вільно шукати, отримувати, передавати, створювати та

поширювати інформацію будь-яким законним способом. Але не-

доцільно зводити взаємодію органів влади і громадян суто до одержан-

ня чи надання інформації.

жавність передбачає децентралізацію владних повноважень, поділ

влади, політичний плюралізм, доступ громадян до участі в дер-

жавних і суспільних справах, верховенство закону та рівність усіх

перед ним. Визнання владою громадян як рівноправних партнерів,

а не тільки як об'єкт політичного маніпулювання, вимагає відкри-

тості й прозорості у відносинах інститутів влади та громадянського

суспільства. Процеси розвитку громадянського суспільства та де-

мократії, поза якими неможливе ефективне державне управління

в сучасних умовах, ґрунтуються на досягненні суспільної згоди

(солідаризації) та громадянського консенсусу, завдяки яким

зміцнюється легітимність влади. Транспарентність - це інструмент,

який налаштовує двосторонній політичний зв'язок між державою

та громадянським суспільством:

· "зверху" - через забезпечення відкритості та прозорості

державної влади, доступності управлінської інформації як для

суб'єкта, так і для об'єкта управління, що набуває свого законодав-

чого закріплення як право на доступ до інформації (право на інфор-

мацію) - законодавче положення, яким забезпечується ознайом-

лення громадян з інформацією про діяльність органів влади та

можливість участі в державному управлінні;

· "знизу" - як зворотний зв'язок, шляхом рівності прав на

отримання інформації, участі громадян у суспільно-політичному

житті, їх контролю над діяльністю органів державної влади та

управління.

Відданість курсу демократичної правової державності за

нових посттрансформаційних умов змістовно розширює значен-

ня феномену транспарентності, він постає як:

· необхідна властивість, умова відповідальності та ефектив-

ності державної влади й державного управління - відсутність цих

властивостей не дозволяє говорити про цивілізаційні адміністра-

тивно-правові відносини;

· форма взаємодії держави та громадян, яка забезпечує участь

громадян у суспільно-політичному житті, суспільний контроль над

органами влади та вказує на відданість правовому режимові;

· основний механізм протистояння тіньовим політичним

явищам та процесам;

· спосіб досягнення суспільної згоди та громадянського кон-

сенсусу - для цього наявність владних розбіжностей між учасни-

ками має нейтралізуватися таким чином, щоб ці розбіжності не

впливали на досягнення консенсусу (нейтральність сили влади),

відповідно, учасники мають відкрито оголошувати свої цілі та

наміри (прозорість);

· ефективно забезпечені права громадян на вільне самови-

раження, доступ до інформації, у тому числі до альтернативних

джерел;

· інструмент політичної соціалізації та політичної культури;

· маніпуляційна технологія;

· фактор національної та інформаційної безпеки.

Транспарентність - це засадна властивість політичної вла-

ди, насамперед її виконавчої гілки, яка забезпечує розвиток де-

мократії, громадянського суспільства шляхом відкритості дій різних

гілок влади, процедури прийняття політичних рішень та активізації

суспільного контролю над діяльністю органів державної влади та уп-

равління. Умови, принципи та правила використання транспарентності

як інструменту демократії мають бути чітко регламентовані законодав-

ством. Розбудова транспарентності влади сприяє вирішенню проблем

відповідальності та ефективності державного управління.