1.3. Транспарентність як атрибут демократичного державного управління: прозорість, відкритість, гласність

Відкритість, прозорість, гласність є самостійними характе-

ристиками демократичної виконавчої влади. У транспарентних

відносинах ці атрибутивні характеристики органічно поєднуються.

У вимірі транспарентних відносин прозорість відображає:

· функціональну характеристику органів державної влади

та органів місцевого самоврядування;

· ступінь обізнаності громадян стосовно сутнісних проявів

матеріальної і процесуальної сторін їхньої діяльності;

· зрозумілість широкій громадськості обумовленості, змісту

і сенсу політичних дій та політичних рішень, а також своїх прав і

свобод;

· поінформованість громадян, їх об'єднань, на які поширю-

ються або яких певним чином стосуються рішення та дії органу

публічної влади, щодо процедури їх здійснення.

Прозорість є ознакою зрозумілості, переконливості дій вла-

ди та належної обізнаності громадян з обумовленістю і змістом

цієї діяльності, без чого неможливий свідомий та результативний

вплив громадськості на цю діяльність.

Відкритість як функціональна характеристика органів дер-

жавної влади та органів місцевого самоврядування виявляє:

· ступінь безпосередньої участі громадян у їх діяльності;

12

· активність суспільного контролю над діяльністю органів

державної влади та управління;

· ступінь забезпечення реального впливу громадян та їх ко-

лективів на зміст публічно-управлінської діяльності через поста-

новку вимог перед органами публічної влади щодо прийняття пев-

них рішень, здійснення дій або утримання від них.

Відкритість державної влади означає її готовність та вміння

поділитися цією владою через залучення об'єктів у процес прий-

няття рішень, здійснення влади.

Відкритість не тотожна прозорості: можна бути дуже добре

обізнаним із діяльністю апарату управління, але не мати ніяких

реа льни х мож ливостей впли нути на її зміст.

відкритість мають бути взаємно узгодженими, адже не можна за-

безпечити стабільне управління за умов, коли високий ступінь

прозорості дає можливість громадянам споглядати усі негаразди

в діяльності управлінського апарату, а брак відкритості не дозво-

ляє результативно впливати на їх усунення.

Гласність - демократичний принцип, загальноправове по-

няття, яке характеризує:

· максимальну відкритість та правдивість у діяльності дер-

жавних і громадських організацій;

· дієву та активну форму участі громадської думки у вирі-

шенні важливих проблем країни;

· широке інформування про суспільно значущі процеси

(діяльність органів представницької та виконавчої влади, судів, органів

місцевого самоуправління, порядок обрання чи формування відповід-

них органів, обговорення законопроектів, розв'язання різних супе-

речливих питань, функціонування суспільних об'єднань та ін.).

Між гласністю і транспарентністю існують певні відмінності*,

які дають змогу більш точно диференціювати ці поняття, зокрема:

· площина функціонування транспарентності не обмежуєть-

ся площиною діяльності державних органів на відміну від глас-

ності у загальноприйнятому її розумінні;

· транспарентність пов'язана із забезпеченням інтересів як

конкретних суб'єктів, так і їх невизначеного кола; гласність завж-

ди пов'язана тільки з інтересами невизначеного кола суб'єктів, що

*

за кон од а вч ого рег улю в а н н я / В. І. Мельн и ч ен ко. - Реж и м д о ступ у : http://

www.academy.gov.ua/ej5/txts/07mviozr.htm

зумовлене цільовим призначенням гласності - надавати можливість

обговорення всім;

· транспарентність як універсальний механізм доведення до за-

цікавлених осіб потрібних їм відомостей застосовується у будь-яких

правовідносинах, у тому числі пов'язаних з необхідним управлінським

впливом (опублікування нормативно-правових актів, доведення інди-

відуально-правових рішень до відома підвладних суб'єктів та ін.), а не

тільки для надання всілякої інформації, що притаманне гласності.

Транспарентність у сфері адміністративно-державного уп-

равління спрямована на реалізацію принципу гласності. Однак

зведення поняття транспарентності тільки до способу забезпечен-

ня цього принципу є неправильним і штучно його звужує.

Добра поінформованість та залученість громадян до проце-

су обговорення та прийняття рішень з головних питань суспіль-

ного життя збільшують політичну ефективність дій державної

влади та управління. Це також підвищує зацікавленість громадян

у власній високій активності в суспільному житті за умови, що

влада налаштована дослухатись до суспільної думки.